Знайдіть слова заховані в таблиці. Вони можуть бути розташовані горизонтально, вертикально або діагонально в будь-якому напрямку. Виділити слово можна двома способами: a) провести по слову вказівником, попередньо натиснувши праву кнопку миші; б) клацнути мишею на першу й останню літери знайденого слова.
+-Глосарій
Абетка
— сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку.
Аннали
— записи історичних подій за роками у давніх народів (єгиптян, ассірійців, персів, китайців).
Артерія
— кровоносна судина, що розносить кров від серця по всіх частинах тіла. З лівого шлуночка серця виходить найбільша кровоносна судина - аорта, яка незабаром розгалужується на дрібніші гілки - артерії (Заг. догляд за хворими, 1957, 76).
Артіль
— група людей однієї професії або ремесла, які об'єднались для спільної праці на основі усуспільнення засобів виробництва. Після визволення західних областей України народні різьбярі.
Вишкребок
— невеликий хліб із залишків тіста на дні та стінках макітри, діжі. 2. перен.
Доктринер
— той, хто педантично захищає або дотримується застарілої, відірваної від життя доктрини.
— південне вічнозелене дерево або чагарник із великими білими або червоними пахучими квітками.
Каравела
— старовинний вітрильний корабель із трьома або чотирма щоглами, на якому іспанці й португальці робили морські подорожі. Мене.
Кирея
— верхній довгий суконний одяг із відлогою.
Книш
— вид білого хліба з загорнутими всередину краями та змазаного салом або олією. Поки бабу ся спече книші, а у дідуся не буде душі (Номис, 1864, № 5677).
Княжа
— маленький син князя (у 1, 2 знач.). В ридвані сидів князь із княжам (П. Куліш, Вибр.КНЯЖИЙ, а, е, іст. Те саме, що князівський. І на тілі. На княжім білім, помарнілім Омию кров суху, отру Глибокії, тяжкії рани.., II, 1953, 336).
Козеня
— маля кози (у 1 знач.). Коло хатини Коза пасеться.
Комонь
— він кричав: - Не руште з місця!. Я ж не винен, Що мій комонь спотикнувсь! (Фр., XII, 1953, 134).
Конячина
— малий або худий, слабосилий кінь. - Пірнув і я з конячиною та з візком в ту гущавину (Н.-Лев., І, 1956, 58).
Копець
— насипаний або викопаний межовий знак. Вовкун силою потяг Гаву на.. високий копець із каміння, що означував границю села Н., III, 1950, 22).
Крутивус
— франт, чепурун із хвацько закрученими вусами.
Ладунка
— патронташ. Все для воєнної справи кожний мав при собі, як-то: ратище, шаблю і чотири пістолі, а на грудях замість ладунки широкий черес, набитий в два і три ряди патронами (Стор., І, 1957, 265).
Лелія
— лілія. Скрізь по світлицях простяглася довга стежка дорогого килима, закиданого оберемками лелій, фіялок, рож (Н.-Лев., І, 1956, 164).
Личак
— плетене з лика або іншого матеріалу селянське взуття, яке носили з онучами, прив'язуючи до ноги мотузками. І чоловіки й молодиці носили личаки, обгорнувши ноги білими онучками (Н.-Лев., II, 1956, 102).
Ляда
— рухома покришка, дверцята, що прикривають отвір всередину чого-небудь. Він хижку з лободи зліпив Та ще з огудини дві ляди Неначе двері притулив (Гл., 1951, 195).
Ляпас
— удар по щоці або шиї долонею. - Купатись! - одно репетує Івась, поки не вскочила червона, як огонь, Пистина Іванівна і не надавала ляпасів (Мирний, III, 1954, 155).
Мана
— уявний образ кого-, чого-небудь, що ввижається комусь.
Нари
— настил, поміст або якийсь пристрій для спання (перев. з дерев'яних дощок), що міститься на певній відстані від підлоги. Після прогулянки Остап Тур сідав на краю нар, на долівку спускав довгі ноги, а руки клав на сухі коліна (Чорн. земля, 1959, 98).
Ніша
— западина або виступ у стіні. - Її помешкання складалося з просторого, ясного покою й ніші, де стояло її ліжко (Фр., IV, 1950, 293).
Пака
— велика кількість зв'язаних, скріплених мотузкою однорідних предметів. Сидорчук і ще кілька бійців почали швидко виносити з дверей великі паки паперів і скидати їх у кузов (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 20).
Палиця
— відділена від дерева й очищена від пагонів частина тонкого стовбура або товстої гілки. Пастух, служебка з підпасками наступають, будівничий і робітники одбиваються.
Показник
— свідчення, доказ, ознака чого-небудь. Сутички буржуазії з урядом не випадковість, а показник глибокої, з усіх боків назріваючої кризи (Ленін, 23, 1972, 299).
Принада
— те, чим принаджують рибу, птаха, звіра і т. ін. Він принадою обмане, Що посипав по сучку! А під сітку мане, мане Купка сизого мачку! (Щог., Поезії, 1958, 384).
Птах
— хребетна тварина, яка має тіло, вкрите пір'ям, дзьоб і замість передніх кінцівок крила. Мовчки вирвав він перо Птахові з хвоста й, за шапку Гостроверху застромивши, Далі він собі подався (Л. Укр., IV, 1954, 166).
Ринда
— зброєносець та охоронець московських князів і царів XIV-XVII ст.2. діал.
Спід
— нижня частина, дно чого-небудь. Тільки по легкому рухові жил на ватагових руках помітно, що на споді в посуді одбувається щось (Коцюб., II, 1955, 325).
Стик
— місце з'єднання, зіткнення двох кінців, країв чого-небудь. Потяг, помалу колихаючись і рівномірно стукаючи на стиках, почав одходити (Григ., 1959, 371).
Сусідство
— близькість із ким-небудь за місцем проживання. Мав-таки [метелик] сусіда.
Тарілка
— кругла посудина з широким плескатим дном і низькими вінцями, куди насипають або накладають страву. Поставила тарілку з хлібом Перед старим Еолом-дідом (Котл., І, 1952, 66).
Установа
— організація (з певним штатом службовців і адміністрацією), що відає якою-небудь галуззю (галузями) народного господарства, торгівлі, культури, науки і працює в цій галузі (галузях). - Ну, ходімо ж, - кажуть [люди], - подивишся ще на наші громадські установи (Мирний, IV, 1955, 328).
Учасник
— той, хто бере або брав участь у чому-небудь. Сі [літературні] вечори тільки й цікаві для самих учасників (Л. Укр., II, 1951, 32).
Хиба
— недогляд, помилка і т. ін. в чому-небудь.
Хлист
— прут або ремінний батіг, що використовується для верхової їзди, дресирування звірів і т. ін. Оддалік показався панич у ясному англійському костюмі, в жокейській шапочці і з хлистом у руці (Л. Укр., III, 1952, 607).
Хляки
— найбільша частина шлунка жуйних тварин. Як будуть мене різать [говорить корівка], так ти просися хляки мить (Сл. Гр.).
Шкапа
— заморений, слабосилий, худий кінь. По дворі скрізь валялись купи неприбраного гною, бігали собаки, никали худі шкапи (Н.-Лев., І, 1956, 167).
Штир
— циліндричний стержень з конічним кінцем. [Молодий каменяр:] Інженер! Де його тільки не носить? [Старий каменяр:] Од його штирів уже всі гори в дірках (Мам., 1962, 399).
Яловичина
— м'ясо великої рогатої худоби. Подали борщ, а далі яловичину, покришили на дерев'яній тарілочці, посолили та й їли (Кв.-Осн., II, 1956, 68).
Ясна
— ділянки слизової оболонки ротової порожнини ссавців і людини, що покривають зубні відростки щелеп та коріння зубів. Від цинги хиталися зуби, пухли ясна, і, коли він кусав скибку хліба,- хліб ставав червоним від крові (Тулуб, В^степу.., 1964, 197).
Єгер
— спеціаліст-мисливець, що керує полюванням. Трохи не щодня ганяв [граф] на полювання в карпатські ліси з єгерями та полоненими, щоб заганяли звіра (Ле, Мої листи, 1945, 138).
Їжак
— невеличка тварина-ссавець, спина й боки якої вкриті твердими голками. От тут-то вітри схаменулись І ну всі драла до нори.
Ми використовуємо файли cookie.
Файли cookie дозволяють нам персоналізувати для вас наші сайти й рекламу, а також дізнатися, як саме відвідувачі використовують веб-сайт. Натискаючи «Я приймаю», ви погоджуєтеся з тим, що вам надсилатимуться всі файли cookie.