00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Вирва— вибита ким-, чим-небудь, вирвана силою вибуху яма.
- Вияв— дія, процес, що робить явним, помітним стан, почуття, наміри і т. ін. Такі вияви селянського самосуду проривалися тоді досить часто (Фр., VIII, 1952, 383).
- Вплив— дія, яку певна особа чи предмет або явище виявляє стосовно іншої особи чи предмета. [Петро:] Я вже не знаю, чи її врода красна,.. чи серце ласкаве та добре, - мабуть, усе це разом на мене такий мало вплив.
- Гачі— штани. Та мої товариші за той час.. Сорочки та гачі поскидали І з веселим криком та сміхами Плюскотали вже у срібних хвилях (Фр., XIII, 1954, 347).
- Гетьман— в XVI ст. - виборний ватажок козацького війська Запорізької Січі, з XVII ст. до 1764 р. - начальник козацького війська та верховний правитель України.
- Депутація— група обраних або виділених представників, що діє за дорученням якого-небудь колективу або організації. Робітникам недосить посилати резолюції: обов'язково, щоб робітники влаштовували депутації до думської фракції (Ленін, 35, 1952, 83).
- Епос— оповідний рід літератури на відміну від лірики й драми. Історичний розвиток жанру поеми і досвід радянських поетів показують, що поема створюється і існує на грунті взаємозв'язку двох літературних родів: епосу і лірики (Мал..2. Сукупність народних героїчних пісень, сказань, поем. Весь таврійський епос пройнятий мрією про обводнення степів (Гончар, Таврія.., 1957, 171).
- Засув— зАСОВ, а, ч. Рухомий дерев'яний або залізний пристрій для замикання дверей, воріт, хвіртки і т. ін. Увіходить [воротар] у двір, зачиняє хвіртку, засуває важким засувом браму і йде собі праворуч (Л. Укр., III, 1952, 307).
- Зліпок— копія, зліплена з чого-небудь. У скорботному мовчанні стоять люди перед постаментом, на якому лежить гіпсовий зліпок з голови Леніна (Рад. Укр.1 1954, 1).
- Змах— дія за знач. змахнути. Одним змахом кулака повалив він шинкаря на землю (Мирний, II, 1954, 128).
- Крос— спортивний біг або перегони по пересіченій місцевості з подоланням природних перешкод. [Вернидуб:] А тебе все ж таки дожену.
- Латин— латинь. Балабуха не дуже сподобався Олесі з лиця, але його зріст, велика постать, вченість і латина звернули її увагу (Н.-Лев., III, 1956, 45).
- Легіт— легкий приємний вітерець. Сонце грає промінням, весняний легіт жене по небесній блакиті як пух легенькі білі хмаринки (Коцюб., І, 1955, 111).
- Лицемір— лицемірна людина. По закону апостола Ви любите брата! Суєслови, лицеміри, Господом прокляті (Шевч., І, 1963, 327).
- Ліга— об'єднання окремих осіб, організацій, держав.
- Ліки— речовини, препарати, які використовуються для лікування. Вона швидко заслабла на сухоти, довго лічилась усякими ліками (Н.-Лев., IV, 1956, 229).
- Магніт— тіло, що має властивість притягати до себе або відштовхувати від себе деякі інші тіла. Деякі залізні руди мають властивість притягати до себе залізо.
- Мапа— карта (у 1 знач.). Добре було б, якби достали добру і детальну карту (мапу) Полтавщини (Л. Укр., V, 1956, 160).
- Мітлиця— кормова трав'яниста рослина родини злакових із складним колосом. Крім тимофіївки, пошкоджують [колосові мухи] вівсяницю червону, мітлицю, вжу збірну і жито (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 256).
- Нари— настил, поміст або якийсь пристрій для спання (перев. з дерев'яних дощок), що міститься на певній відстані від підлоги. Після прогулянки Остап Тур сідав на краю нар, на долівку спускав довгі ноги, а руки клав на сухі коліна (Чорн. земля, 1959, 98).
- Непривітність— властивість за знач. непривітний. Стара не змогла довго сидіти у їх, - сльози давили її, непривітність невістки гнала з хати (Мирний, IV, 1955, 43).
- Осад— дрібні частки твердих речовин, що виділяються з рідини або газоподібного середовища й осідають на яку-небудь поверхню. Майстер.
- Осел— свійська робоча тварина родини конячих. І шляхом ві[й]сько, мов гадюки.
- Пазур— гостре загнуте рогове утворення на кінцях пальців багатьох тварин і птахів.
- Перев'язь— один із способів цегельної кладки. Стіни притвору були складені у перев' язь з кладкою північної стіни основної будівлі (Археол.2. рідко. Те саме, що перев'яз. Старости й дружки вішають через плече рушники й перев'язі (Н.-Лев., II, 1950, 430).
- Песець— схожий на лисицю хижий ссавець родини собачих з цінним густим шовковистим хутром білого, сірого або буруватого кольору.
- Прохолода— свіжість у повітрі, легкий холодок, що освіжає, бадьорить. Стало темно по садочках.
- Пігмент— речовина в тваринному і рослинному організмах, яка надає забарвлення їх тканинам. В зеленому листі рослин міститься зелений пігмент - хлорофіл (Наука.., 2, 1958, 28).
- Піраміда— велика кам'яна споруда з чотирикутною основою і трикутними боковими поверхнями, які утворюють на вершині будівлі гострий кут, що служила гробницею фараонів у стародавньому Єгипті. [Єгиптянин:] Я б ховав у пірамідах.
- Рима— співзвуччя кінців віршованих рядків. Який з мене баснописець? Мені так трудно справлятися з римою (Мирний, V, 1955, 384).
- Роз'їзд— дія за знач. роз'їжджати. Тепер тільки я зібралась «вирівняти залеглості» в своїй кореспонденції, а то за зборами та роз'їздами набралось їх чимало (Л. Укр., V, 1956, 93).
- Різка— зрізаний з якого-небудь дерева або куща тонкий, гнучкий прутик. Вона підійшла з кухонним ножем до розквітлої черешні і власноручно зрізала кілька гнучких, тонких різок (Донч., III, 1956, 37).
- Рінь— крупний пісок, гравій, галька і т. ін. По всій рівнині розкидані намети бранців.
- Спаш— псування, знищення трав, посівів тваринами.
- Співгромадянин— громадянин тієї самої держави (стосовно інших громадян). Староста хоч був, як і його співгромадяни, противником православ'я, але все-таки належав до тих заможніших та практичніших господарів, котрі вважали ліпшим бодай про око придержуватися православ'я (Фр., II, 1950, 149).
- Стик— місце з'єднання, зіткнення двох кінців, країв чого-небудь. Потяг, помалу колихаючись і рівномірно стукаючи на стиках, почав одходити (Григ., 1959, 371).
- Сіль— біла речовина з гострим характерним смаком, що являє собою кристали хлористого натрію і вживається як приправа до страв, для консервування і т. ін. Сім год у Крим по сіль ходив [чумак], А сім год до Дону.
- Тріо— музичний твір для трьох інструментів або трьох голосів із самостійними партіями в кожного. Починається тріо: «Чайка скиглить, літаючи, мов за дітьми плаче» (Н.-Лев., III, 1956, 306).
- Тіара— головний убір стародавніх східних царів, жерців, який був символом вищої влади, високого становища. Бачив він [Михайлик] уві сні Кіра, персів у високих тіарах, крилатих биків.
- Тіун— у Київській Русі, в українських і російських землях періоду феодальної роздробленості та в Російській централізованій державі (до XVI ст.) - господарський управитель князя, боярина або іншого феодала, суддя нижчої категорії і т. ін. Коло входу до підкліті вдень і вночі стовбичили суворі варязькі воїни з оголеними мечами, ані ввійти, ані вийти без дозволу тіуна (Загреб., Диво, 1968, 233).
- Шиття— дія за знач. шити. Дві дівчини, привчені до шиття, сіли коло порога й вишивали сріблом бережки до кунтуша (Н.-Лев., VII, 1966, 45).
- Ящір— ссавець з подовженим тілом, вкритим зроговілими пластинками, довгим хвостом, невеликою головою, короткими лапами і міцними кігтями.
- Єгер— спеціаліст-мисливець, що керує полюванням. Трохи не щодня ганяв [граф] на полювання в карпатські ліси з єгерями та полоненими, щоб заганяли звіра (Ле, Мої листи, 1945, 138).
- Ібіс— схожий на невелику чаплю болотний птах з довгими ногами й загнутим дзьобом.
- Ідеолог— виразник, захисник якого-небудь світогляду, ідеології. Боротьбу з «легальними марксистами» Ленін почав з виступу проти їх головного ідеолога - П. Струве (Біогр. Леніна, 1955, 21).
- Ґонт— гОНТ, у, ч. Покрівельний матеріал у вигляді тонких дощечок. Він у нашому селі церкву новим гонтом обшив (Вовчок, І, 1955, 40).