00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Акафіст— у християнській богослужебній літературі - особливий вид молитовно-хвалебних пісень на честь Христа, богородиці й святих. -Треба буде Акафіст найняти Миколаєві святому Й на часточку дати (Шевч., І, 1951, 321).
- Вишиванка— вишита сорочка. Вона в полотняній вишиванці сиділа недалеко від лежанки й пряла кужіль (Стельмах, II, 1962, 398).
- Газівник— робітник газової промисловості, а також той, хто обслуговує газові установки. Говорячи про перспективи розвитку газової промисловості, ми називали періоди 5-7-15 років.
- Діадема— вінець або пов'язка з дорогоцінними самоцвітами у верховних урядовців, жерців, що визначала їх сан. [Гелен:] Ся діадема, сяя патериця - то знаки влади над всіма царями (Л. Укр., II, 1951, 300).
- Зрив— дія за знач. зривати 5, 6 і зриватися 2, 6. Подія із зривом зборів була така несподівана і така прикра, що кожний із них почував свою провину і ніхто не зважувався заговорити з головою сільради (Епік, Тв., 1958, 103).
- Калабаня— ковбаня. Виходив [Гриць] перед хату.., 1954, 58).
- Коректа— відбиток друкарського набору для виправляння помилок. Прийшла інша робота для газети, потім треба було йти додому на обід, потім до друкарні по коректи (Фр., IV, 1950, 43).
- Лиска— болотний птах родини пастушкових з чорно-сірим пір'ям і білим роговим наростом на лобі. Безхвоста, короткотіла лиска пролетіла над ставом (Коцюб., II, 1955, 265).
- Минь— прісноводна хижа риба родини тріскових з видовженим плямистим тілом.
- Миша— невеличка тварина ряду гризунів, перев. сірого кольору, з гострою мордочкою і довгим тонким хвостом.
- Місткість— властивість за знач. місткий. В хаті не як було й повно ще. То дядько Гордій просто не дооцінив її місткості (Головко, II, 1957, 126).
- Несамовитість— стан за знач. несамовитий 1. Евеліна в нестямі, охоплена жахною і неспинною несамовитістю, сповзає з ліжка, стає на коліна і запально хреститься (Рибак, Помилка.., 1956, 261).
- Обставина— явище, подія, факт і т. ін. - В усій цій історії є одна обставина, яка хоч трохи все-таки пом 'якшує твою провину (Головко, II, 1957, 587).
- Обсяг— розмір, величина чого-небудь. Чорна, сира і затхла просторінь пожирала собою уяву про обсяг і світ (Ле, Міжгір'я, 1953, 538).
- П'ятниця— назва п'ятого дня тижня (після неділі). Воно як трапиться: коли середа, а коли й п'ятниця (Укр.. присл.., 1963, 67).
- Плин— дія за знач. плинути 1, 3-5. Не хочу сну і супокою, Хай буде біг і плин, і лет (Криж.., 1950, 32).
- Поземка— низовий вітер узимку, а також сніг, який переноситься цим вітром. З ранку схопилась поземка, вздовж вулиці свистів вітер, низько, при землі, женучи білі димки снігу (Донч., III, 1956, 128).
- Прес— машина для обробки тисненням різних заготовок і матеріалів. Недогріте залізо прес не міг розплескати, головка костиля виходила товщою, ніж треба (Ткач, Крута хвиля, 1956, 176).
- Пріль— запах прілого. Унизу, під старими мостинами, безугавно шумить і плеще вода.
- Піна— непрозора легка пузирчаста маса, утворена на поверхні рідин від сильного коливання, збовтування, нагрівання, бродіння і т. ін. Вода ллється на колеса зверху, обливає їх білою піною (Н.-Лев., II, 1956, 28).
- Розп'яття— хрест із зображенням розп'ятого на ньому Ісуса Христа і само зображення розп'ятого. Перед ним [ксьондзом] - налой, на налої - розп'яття (Вас., III, 1960, 223).
- Розплідник— спеціалізоване племінне господарство для розмноження й вирощування тварин. Він запропонував з завтрашнього ранку розпочати огляд рибного розплідника (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 42).
- Ружа— троянда. Буйними кущами росли тут жоржини, слалась по землі красоля, тягнулися до сонця рясні стебла руж (Шиян, Баланда, 1957, 144).
- Степ— великий безлісий, вкритий трав'янистою рослинністю, рівнинний простір у зоні сухого клімату. Летим.
- Сіряк— старовинний верхній довгополий одяг із грубого сукна. Парубки в нових лейбиках.
- Фіал— у Стародавній Греції - широка плоска чаша з тонкими стінками й злегка загнутими всередину вінцями. [Xуса:] Сьогодні в мене будуть гості з Риму.
- Фіорд— довга й вузька морська затока, переважно з високими стрімкими берегами. У сушу [Скандінавського півострова] далеко заходять глибокі, довгі і звивисті затоки з високими стрімкими берегами, так звані фіорди (Фіз. геогр., 6, 1957, 11).
- Шалапут— легковажна, непутяща людина. [Ялина:] Відчепися, чумаче, Відчепися, бурлаче, Відчепись, шалапуте! Бо від тебе дьогтем чути (Рудан., 1959, 291).
- Шкапа— заморений, слабосилий, худий кінь. По дворі скрізь валялись купи неприбраного гною, бігали собаки, никали худі шкапи (Н.-Лев., І, 1956, 167).
- Шопа— покрівля, накриття на опорах для захисту чого-небудь від сонця, дощу і т. ін. Магазин - се була величезна шопа: дах, опертий на стовпах, без стін, тілько між стовпами повбивано поперечні дрючки (Фр., IV, 1950, 46).
- Штани— одяг (перев. чоловічий), який має дві довгі або короткі холоші й закриває нижню частину тулуба та ноги. Туго росла дитина, а все ж підростала, і не стямилась [мати] навіть, як довелося шить їй штани (Коцюб., II, 1955, 306).
- Яловичина— м'ясо великої рогатої худоби. Подали борщ, а далі яловичину, покришили на дерев'яній тарілочці, посолили та й їли (Кв.-Осн., II, 1956, 68).
- Ідеалізм— реакційний, антинауковий напрям у філософії, який на противагу матеріалізмові хибно вважає ідею, дух, свідомість первісним, а природу, буття, матерію - вторинним. Діалектичному матеріалізмові протистоять метафізика та ідеалізм (Деклар. наради.., 1957, 14).