00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Бешиха— гостре запалення шкіри у людей і деяких тварин.
- Брязк— звуки від ударів по металевих або скляних предметах.
- Вись— простір на великій відстані від землі. Нитки дощу сріблясті єднають землю й вись.
- Витребеньки— вигадки, примхи, забаганки. Брала льон, брала льон, брала конопельки: Не вчилася до роботи, та на витребеньки! (Чуб., V, 1874, 1193).
- Вовк— хижак родини собачих, звичайно сірої масті. У лозах десь вовки завили (Гл., 1957, 180).
- Гама— послідовно зростаючий або спадаючий щодо висоти ряд звуків у межах октави. За стіною з-за лівих дверей хтось почина грати гами (Л. Укр., II, 1951, 66).
- Грамофон— музичний апарат з рупором, який відтворює звуки, записані на спеціальних пластинках. А раз у нас були млинці, давали добрі, з ікрою.
- Диба— середньовічне знаряддя катувань. - На палю! - князь зикнув та шаблею брязь! - До палі ще пекло і диба! (Стар. тв., 1958, 213).
- Енергетик— фахівець з енергетики. За вказівкою В. І. Леніна, 21 лютого 1920 р. було створено Державну комісію в справі електрифікації Росії (ГОЕЛРО), яку з доручення В. І. Леніна очолив старий член КПРС видатний енергетик Г. Кржижановський (Іст. УРСР, II, 1957, 174).
- Звіт— письмове чи усне повідомлення офіційній особі або організації про свою роботу, виконання завдань, доручень і т. ін. У Якутську геодезистам запропонували подати звіт про.
- Кермо— пристрій для керування рухом судна, літака, автомашини тощо.
- Клема— затискач для з'єднування електричних проводів з машиною, приладом і т. ін. Перед ним невеличкий ящичок з двома ручками, з клемами, гніздами для навушників (Автом. двоє, 1959, 105).
- Кльош— особливий крій спідниці, штанів з розширенням донизу або одяг такого крою. З-поза брили з'явилася постать у солдатському картузі, .. у ватянці й широкому матроському кльоші (Смолич, V, 1959, 34).
- Корч— пень, викорчуваний з корінням. Наносив [Павло] повну діжку води, врубав дров з старого дубового корча (Кучер, Трудна любов, 1960, 77).
- Костур— груба палиця часто з загнутим верхнім кінцем.
- Курка— свійська птиця, яку розводять на м'ясо і для одержання яєць.
- Лико— внутрішня частина кори молодих листяних дерев, переважно липи, що легко відокремлюється від стовбура і ділиться на стрічки.
- Льоха— свиня-самиця, свиноматка. Найбільше мороки завдавали їй свині. Кабани лежали по сажах, а кнурці, льохи і поросята рили подвір'я (Коцюб., II, 1955, 51).
- Мізерія— дуже мала кількість чого-небудь. Гіркий за морем заробіток.
- Нари— настил, поміст або якийсь пристрій для спання (перев. з дерев'яних дощок), що міститься на певній відстані від підлоги. Після прогулянки Остап Тур сідав на краю нар, на долівку спускав довгі ноги, а руки клав на сухі коліна (Чорн. земля, 1959, 98).
- Ніша— западина або виступ у стіні. - Її помешкання складалося з просторого, ясного покою й ніші, де стояло її ліжко (Фр., IV, 1950, 293).
- Обліковець— особа, яка веде облік чого-небудь. Обліковець Марія Щербань.
- Опит— дія за знач. опитувати, опитати 1. Княгиня Ольга за ці дні зовсім вибилася з сил, слухаючи їх опити та розпити про далеку дорогу (Скл., Святослав, 1959, 123).
- Очевидець— той, хто був безпосереднім свідком, спостерігачем якої-небудь події, пригоди. Де-не-де по купках переговорювалася найновіша подія тижня: любас забив на смерть чоловіка своєї любаски.
- Пастівник— пасовище. Паслася [корова] на пастівнику одинцем на яких п'ятдесят кроків від решти худоби, зараз біля конюшини (Март., 1954, 248).
- Пліт— огорожа, плетена з хворосту. З доброго плота добрий кіл (Номис, 1864, № 7147).
- Путо— ремінь, мотузка, ланцюг, якими стягують ноги якої-небудь тварини, щоб обмежити свободу її пересування (перев. під час випасу).
- Півміток— міра пряжі, яка дорівнює половині мітка, тобто 20 - 30 пасмам. Давала [нянька] чиншу до двора: ..Аматі в тиждень по алтину, Три хунти воску на ставник.
- Реля— дедалі моя популярність зростала. Купив собі у старця релю і вечорами на шкільних гонках виспівував під її звуки: «Катерино, вража мати», збираючи коло школи ярмарок (Вас., IV, 1960, 25).
- Складач— той, хто складає (у 2, 3 знач.), створює що-небудь. Пишу мало, так що не можу задовольнити замовлення на вірші від складачів альманахів, яких багато лаштується (Сам., II, 1958, 469).
- Скляр— майстер, який склить вікна, вставляє скло у вікна. - Приходив тут скляр, пора вікна склити (Коцюб., II, 1955, 285).
- Сіно— скошена і висушена трава, яка йде на корм худобі. Пахне сіном серед луки, Розлягаються пісні: Грабельки побрали в руки Молодиці голосні (Граб., І, 1959, 299).
- Тавр— мітка, яку випікають на шкірі, рогах чи копитах свійських тварин. - Наш, вітчизняний, - визначив Хаєцький, як циган, обходячи коника навколо і старанно загладжуючи застрижене тавро (Гончар, III, 1959, 88).
- Телефонограма— коротке офіційне повідомлення, передане по телефону й записане під час приймання. Шпинський голосно передає текст телефонограми (Мик., І, 1957, 379).
- Тума— назва людини, в якої один із батьків турок або татарин, а другий - українець. Козак-тума зведе з ума, не буде любити (Барв.., 1902, 222).
- Уділ— участь. А пора збирання винограду? - пригадує Замфір. - Ну, це вже легка, празникова робота.
- Фенікс— у міфології деяких стародавніх народів (єгиптян, фінікійців та ін.) - чарівний птах, який, проживши кілька сот років, спалював себе, а потім воскресав з попелу молодим. Фенікс має крила кольору сапфіра, смарагда й інших коштовних каменів і вінець на голові (Загреб., Диво, 1968, 460).
- Ілюмінатор— кругле з грубого скла вікно на кораблі. В каюту вскочив матрос перевірити, чи добре задраєний ілюмінатор (Донч., III, 1956, 221).
- Ім'я— особиста назва людини, що дається їй після народження. - Мені почулося наче ім'я моєї жінки (Мирний, III, 1954, 274).