00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Алюр— спосіб, характер ходи, бігу коня: крок, галоп, кар'єр та ін. Мов у манежі, ми обскакали дворище і тим же алюром понеслись назад (Панч. II, 1956, 64).
- Аркуш— шматок якого-небудь тонкого і плоского матеріалу (паперу, фанери, картону і т. ін.) певної форми і розміру. Та й куплю Паперу аркуш.
- Бульба— м'ясисте потовщення на коренях або взагалі на підземній частині рослини. В бульбах картоплі багато крохмалю й цукру, а також значна кількість білка (Картопля, 1957, 7).2. Кулька на поверхні рідини.
- Взаємини— взаємні стосунки між ким-, чим-небудь. На коліна б бажав я упасти, Слізьми виплакать горе пекуче своє, До ніг милої серденько скласти.
- Вигін— простора вільна ділянка біля села або в селі, куди виганяють пастися худобу, птицю. На вигоні телят [осел] перелякав.
- Вилом— виламаний у чому-небудь отвір або заглибина. Умощує [Амфіон] те каміння, сполучує його і виводить мур, залатуючи виломи, виповнюючи прогалини (Л. Укр., І, 1951, 445).
- Вухо— орган слуху й рівноваги в людини та хребетних тварин. Марина співає, а її тонкий та дзвінкий голос доноситься через стіну до Олексія Івановича, пестить його вухо, веселить серце (Мирний, IV, 1955, 232).
- Вігвам— банеподібна хата з гілок, кори або шкір в індіанців Північної Америки. Бубни б'ють, і хитається в танку Індіанський убогий вігвам (Мал., II, 1956, 280).
- Гімнаст— спортсмен, який займається гімнастикою. Трудящі нашої республіки по праву пишаються високою майстерністю і незламною волею до перемоги найсильніших гімнастів світу, абсолютних чемпіонів XVI Олімпійських ігор (Спорт.., 1958, 4).
- Двері— отвір у стіні для входу і виходу. Радіє він - плете, Не думає про те, Що ясла будуть на півхати - Такі, що й в двері не пропхати (Гл., 1957, 219).
- Доба— проміжок часу, протягом якого Земля робить один оберт навколо своєї осі.
- Допитливість— властивість за знач. допитливий. Рано Свиридон навчився завдавати клопоту родині, і щоразу його тягла в світ допитливість, цікавість до нових місць, тварин, явищ природи (Ю. Янов., II, 1958, 323).
- Драглі— їжа із згуслого при охолодженні м'ясного чи рибного відвару з дрібними кусочками м'яса або риби. Привіз в місто мужик сіно, Продав його зрання, Купив собі добру миску Драглів на снідання (Рудан., 1956, 114).
- Дрюк— велика товста дерев'яна палиця. На другий раз наука, - не ходи в ліс без дрюка! (Укр.. присл.., 1955, 275).
- Діяч— той, хто відзначається своєю активністю та енергійністю на якій-небудь роботі, в якійсь галузі життя. Із місцевих діячів я завітав найперше до Івана Франка (Сам., II, 1958, 395).
- Ефір— у грецькій міфології - найвищий шар чистого й прозорого повітря, в якому нібито жили боги. Наші тілечко з ефіру, Наші крильця з вітерків.
- Лезо— гостра частина знаряддя, яким ріжуть, колють або рубають. Дон Жуан бере шпагу до рук і проводить рукою по лезу (Л. Укр., III, 1952, 377).
- Ляда— рухома покришка, дверцята, що прикривають отвір всередину чого-небудь. Він хижку з лободи зліпив Та ще з огудини дві ляди Неначе двері притулив (Гл., 1951, 195).
- Маля— маленька дитина. [Перше потерча:] Нас матуся положила і м'якенько постелила,.. і тихенько заспівала: люлі-люлі-люлята, засніть, мої малята! (Л. Укр., III, 1952, 186).
- Мата— сплетене із соломи або очерету покривало, підстилка тощо. Дістав [Нур] з кишені ключик і відімкнув чималеньку, обковану залізом скриньку, що непомітно стояла в кутку, накрита солом'яною матою (Ткач, Арена, 1960, 51).
- Миги— знаки (підморгування, жести), які супроводжують, а часто і заступають розмову. В мигах, в розмові венгрів [угорців] було видко щось східне, дуже нагадуюче кримських та казанських.
- Мосьє— у Франції та в деяких інших країнах - найменування чоловіка, що додається до прізвища або імені, а також форма ввічливого звертання до чоловіка.
- Мусон— вітер, що періодично змінює свій напрям: улітку дме з океану на материк, а взимку - з материка в океан. Коли він [каштан] приїздить, то у Віталика з хлопцями тільки й розмов, що про далекі рейси, про пасати та про мусони.
- Німб— сяйво, намальоване у формі круга навколо голови або над головою (на іконах, картинах релігійного змісту та ін.), як символ святості. Дід Дунай підходить до покуття.
- Обід— зовнішня частина колеса, звичайно обведена шиною. Довгий німецький віз із шинами на ободах рушив з двору (Н.-Лев., II, 1956, 225).
- Озеречко— ой, у полі озеречко, Там плавало відеречко (Укр.. лір. пісні, 1958, 312).
- Осад— дрібні частки твердих речовин, що виділяються з рідини або газоподібного середовища й осідають на яку-небудь поверхню. Майстер.
- Пліть— витке стебло.2. рідко. Плетений, грубий батіг.
- Політ— рух, переміщення кого-, чого-небудь у повітрі. Трасуючі кулі перервали політ ворожого винищувача (Ю. Янов., І, 1958, 271).
- Проповідь— промова релігійно-повчального змісту, яка виголошується в церкві під час відправи. Зайнявши парафію, він .. щонеділі говорив проповіді (Н.-Лев., IV, 1956, 70).
- Під'їзд— дія за знач. під'їжджати, під'їздити. Почалася таємна робота таємних підходів та під'їздів.
- Риса— лінія, проведена на чому-небудь. Вся сторінка [зошита] була покреслена товстими рисами червоного олівця (Донч., II, 1956, 383).
- Розгардіяш— відсутність або порушення належного, звичного порядку в чому-небудь.
- Рінь— крупний пісок, гравій, галька і т. ін. По всій рівнині розкидані намети бранців.
- Свічкогас— людина (перев. при церкві), що гасить свічки, знімає нагар із свічок. Жили при палаці священики, ченці, свічкогаси (Загреб., Диво, 1968, 645).
- Скіс— дія і стан за знач. скошувати2, скосити.2. Похила поверхня, похилий бік чого-небудь.
- Трубопровід— система щільно з'єднаних труб і арматури для переміщення на віддаль рідин, газів, сипких тіл і т. ін. Магістральний трубопровід, який підводить гарячу воду, укладають на глибині 60-70 см в дерев'яних або цегляних рівчаках (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 22).
- Тубілець— уродженець і корінний житель якої-небудь (перев. віддаленої від центрів цивілізації) місцевості або країни на відміну від приїжджого або іноземця. - От і до берега я досягнув і вже був у безпеці, Але тубільці лихі, що мене уважали за здобич, Збройно напали на мене (Зеров, Вибр., 1966, 248).
- Тулуб— тіло людини або тварини (без голови й кінцівок). Має [хлопець] малий тулуб і велику голову, довгі руки й ноги (Л. Укр., IV, 1954, 211).
- Чудовисько— жахлива фантастична істота, потворне страховище. Фантастичні звірі зображені у найвигадливіших сплетіннях.
- Шасі— рама чи основа різних машин, механізмів, пристроїв.
- Іній— тонкий шар кристалів льоду, що утворюється осіданням водяної пари з повітря на охолоджені предмети.
- Ґвалт— сильний крик, галас. По хлівцям [хлівцях] гуси гегекають, качки кахкають, квочки кудкудакають -... а чуючи такий гвалт, собаки то брехали, то вже стали вити (Кв.-Осн., II, 1956, 172).