00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Алое— багаторічна тропічна й субтропічна трав'яниста рослина з довгастим м'ясистим листям, укритим по краю шипами.
- Арик— у Середній Азії - назва зрошувального каналу. Шумлять бистрі арики, купають корені яблунь, груш, абрикосів (Десняк, II, 1955, 483).
- Арія— вокальний твір для одного голосу, що входить як складова частина до опери, ораторії та ін. От почулась арія Мефістофеля з "Фауста".
- Аташе— фахівець-консультант з певного кола питань, напр. у військовій справі, торгівлі, при дипломатичному представництві.
- Віче— у давній Русі - народні збори, що були вищим органом влади в деяких містах. Він [князь] не міг силою примусити населення йти на війну і.. цілком залежав од віча (Іст. СРСР, І, 1956, 55).
- Гама— послідовно зростаючий або спадаючий щодо висоти ряд звуків у межах октави. За стіною з-за лівих дверей хтось почина грати гами (Л. Укр., II, 1951, 66).
- Гусеня— пташа гуски. [Старшина:] У наших бабів гуси ще тільки починають нестись, а в вас вже й гусенята повилуплювались (Кроп., II, 1958, 258).
- Диригент— керівник колективу виконавців у оркестрі, хорі, оперному або балетному спектаклі. Диригент мав перед собою велику кількість хористів чи оркестрантів, тобто велику кількість різних індивідуальностей, які він мусить об'єднати в одну цілість, в один спаяний колектив так, щоб він зазвучав під його руками як добре настроєний інструмент (Осн.. диригув., 1960, 3).
- Дует— музичний твір для двох голосів або інструментів з самостійними партіями для кожного. Він співав заодно з нею дуети прегарним баритоном.
- Діра— щілина, отвір у чому-небудь. Грек підбіг до човна і ахнув: у човні була діра (Коцюб., І, 1955, 393).
- Завіт— заповіт, настанова, порада, побажання, дані наступним поколінням або послідовникам. Поблагословив [господар] її та знов питає: -А що, доню, пам'ятатимеш мій завіт тобі? (Вовчок, І, 1955, 17).
- Каурі— два види черевоногих молюсків підкласу передньозябрових, поширених у тропічних частинах Тихого та Індійського океанів.
- Кесар— титул імператорів давнього Риму, а також особа, що мала цей титул. А в Римі свято.
- Краєвид— місцевість, що відкривається перед очима.
- Мастило— жирова речовина для змащування поверхонь тертя механізмів і деталей машин.
- Мило— тверда, напіврідка або рідка речовина - суміш жирів та лугу, що добре розчиняється у воді й уживається для миття і прання. "І що там мити?" - подумала Христя, дивлячись, як і без того тендітні та білі руки натирав панич пахучим милом (Мирний, III, 1954, 154).
- Мігрень— захворювання людини, що проявляється у періодичних приступах головного болю (звичайно в половині голови) з нудотою та блюванням. Бабуня казала принести ароматичного оцту та олівців від мігрені (Л. Укр., III, 1952, 635).
- Паля— стовп, що забивається в грунт як опора для якої-небудь споруди. Посеред ставу убито чотири палі товстеньких, а угорі позв'язано вірьовками та.. якось-то хитро та мудро попереплутувано (Кв.-Осн., II, 1956, 174).
- Пліт— огорожа, плетена з хворосту. З доброго плота добрий кіл (Номис, 1864, № 7147).
- Повістка— коротке письмове повідомлення з викликом куди-небудь, нагадуванням про щось. От прийшла панові повістка їхать на суд (Україна.., І, 1960, 31).
- Покіс— смуга скошеної трави, збіжжя і т. ін. Недавно був ще сінокіс, І знов косар дзвенить косою, І знов трудящою рукою Кладе в житах новий покіс (Черн., Поезії, 1959, 161).
- Прояв— дія, процес, що робить явним, помітним чий-небудь стан, чиїсь почуття, наміри і т. ін.
- Самозабуття— стан забуття себе, своїх турбот, думок, переживань і т. ін. Може б, гарячка полеміки, політична боротьба пером дали б мені те самозабуття, якого я прагнув (Л. Укр., III, 1952, 686).
- Сарна— гірська коза з невеликими, загнутими на кінцях рогами. На галяву вискакує з гущини сарна і.. зупиняється, витяга цікаву мордочку до кривавої смуги обрію, що червоніє на узліссі (Коцюб., І, 1955, 148).
- Селюх— селюк. Він був тип міського хлопця, повна супротилежність того несмілого та боязливого селюха, яким був я (Фр., IV, 1950, 207).
- Скеля— кам'яна брила або гора з стрімкими схилами та гострими виступами. Над самою водою стояла висока, але не широка скеля, ніби стіна з каміння (Н.-Лев., III, 1956, 37).
- Скрута— складні, важкі обставини, труднощі. [Панса:] Син добрий самохіть іде в неволю, щоб тільки батькові допомогти.
- Смаглявка— смаглява жінка, дівчина. Повновида смаглявка високочола, вийшла з відром із недалекого подвір'я, обкладеного жовтим ніздрюватим каменем (Гончар, Тронка, 1963, 295).
- Сюїта— музичний твір, який складається з кількох самостійних, контрастуючих між собою частин, об'єднаних спільним художнім задумом. Вперше у Києві була виконана симфонічна сюїта «Веснянки» М. Вериківського на теми українських народних пісень (Мист., 5, 1957, 34).
- Сіть— пристрій для ловлі риби, птахів і т. ін. з міцних ниток, які перехрещуються і закріплюються на однакових проміжках вузлами.
- Транспортер— пристрій для безперервного переміщення вантажів на невелику відстань.
- Тума— назва людини, в якої один із батьків турок або татарин, а другий - українець. Козак-тума зведе з ума, не буде любити (Барв.., 1902, 222).
- Хміль— однорічна або багаторічна витка рослина родини шовковицевих, деякі види якої використовують у пивоварінні. Сам [Зінько] посадив хміль біля піддашшя, що над дверима: розрісся хміль так буйно, що й піддашок укрив, і на хату поп'явся.
- Централізм— система керівництва й організації, за якої місцеві органи підпорядковані центральній владі, центрові (у 6 знач.). Був [шеф секційний] чоловік мудрий, бувалий.
- Шкаралупа— тверде, цупке природне покриття (яйця, плоду тощо). Спочатку білка-крадійка прокусила шкаралупу яєчка, потім випила його (Коп.., 1948, 18).
- Індик— великий свійський птах родини фазанових, якого вирощують на м'ясо.