Знайдіть слова заховані в таблиці. Вони можуть бути розташовані горизонтально, вертикально або діагонально в будь-якому напрямку. Виділити слово можна двома способами: a) провести по слову вказівником, попередньо натиснувши праву кнопку миші; б) клацнути мишею на першу й останню літери знайденого слова.
+-Глосарій
Аркуш
— шматок якого-небудь тонкого і плоского матеріалу (паперу, фанери, картону і т. ін.) певної форми і розміру. Та й куплю Паперу аркуш.
Бовт
— тичина, жердина з порожнистим потовщенням на кінці - рибальське знаряддя, яким заганяють рибу в сітку Закинули рибалки сітку, одпливли вгору й почали бовтами полохать рибу (Н.-Лев., І, 1956, 60).
Віола
— смичковий чотириструнний музичний інструмент, що має лад, октавою вищий від віолончелі та квінтою нижчий від скрипки.
Гвинт
— стрижень, що має спіральну різьбу на зовнішній поверхні. Терентій замикає віконниці на залізні гвинти (Стельмах, Хліб.., 1959, 316).
Диня
— баштанна рослина з великими запашними плодами. Шкідливих горобців та гав Він [Осел] щиро так ганяв, Що витоптав всі кавуни і дині (Гл., 1957, 106).
Діяч
— той, хто відзначається своєю активністю та енергійністю на якій-небудь роботі, в якійсь галузі життя. Із місцевих діячів я завітав найперше до Івана Франка (Сам., II, 1958, 395).
Епоха
— великий проміжок часу з визначними подіями, явищами або процесами в природі, суспільстві, науці, мистецтві і т. ін. Епоха тому й називається епохою, що вона обіймав суму різноманітних явищ і воєн, як типових так і нетипових, як великих, так і малих, як властивих передовим, так і властивих відсталим країнам (Ленін, 23, 1950, 24).
Епітет
— художнє означення, що підкреслює характерну рису, визначальну якість явища, предмета, поняття, дії. Образні засоби твору ["Платон Кречет"] - метафори і епітети - надають мові Ліди ліричного відтінку і допомагають передати її настрій (Укр. літ., 10, 1957, 148).
Завбачливість
— властивість за знач. завбачливий. А все ж краще попередити, ніж спізнитись.
Завертка
— дерев'яний пристрій, що становить собою стрижень з прибитою на кінці пластинкою, яка при повертанні стрижня може замикати або відмикати дворі, браму. Христя кинулась до надвірних дверей, одчинила їх, ..потім зачинила й закрутила заверткою (Мирний, І, 1949, 272).
Звір
— дика, звичайно хижа, тварина. Медвідь - страшний, великий звір. Вночі в село заходить з гір: Тут вб'є вола, там цапа з'їсть - Немилий і шкідливий гість (Фр., XIII, 1954, 265).
Зумер
— електричний прилад для подавання звукових сигналів. Кнопки в обох апаратах клацали в гніздах, але зумери ніяких звуків не подавали (Панч, І, 1956, 125).
Кермо
— пристрій для керування рухом судна, літака, автомашини тощо.
Кирея
— верхній довгий суконний одяг із відлогою.
Клопіт
— неспокій, хвилювання, зумовлені чим-небудь.
Копиця
— невеликий стіжок сіна, соломи тощо. Дівчата на луці гребли, А парубки копиці клали (Шевч., II, 1953, 186).
Лотр
— негідник, розбійник, грабіжник. Але чим викажеш [доведеш] їм, що ти.. не лотр у тому найгіршому розумінні, яким намагається шляхтич виставити тебе перед красунею господинею?.
Льоха
— свиня-самиця, свиноматка. Найбільше мороки завдавали їй свині. Кабани лежали по сажах, а кнурці, льохи і поросята рили подвір'я (Коцюб., II, 1955, 51).
Ліана
— витка кущова або деревна рослина, поширена переважно в тропічних і субтропічних лісах. Гліцинії і всякі цвітучі ліани оплітають [на Капрі] стіни (Коцюб., III, 1956, 333).
М'яч
— суцільна або порожня всередині куля з пружного матеріалу, що відскакує, вдаряючись об тверду поверхню. Гей, діти-мотилята! А годі вам цяцьками грать.
Минь
— прісноводна хижа риба родини тріскових з видовженим плямистим тілом.
Мурзак
— татарин. А вже ж мурзак, мурзак Супрунові да позад руки в'яже (Сл. Гр.).
Опік
— пошкодження тканини тіла людини або тварини вогнем, сонячним промінням, хімічними речовинами або чим-небудь гарячим. Рани від опіків на руках і ногах гоїлись (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 277).
Орудка
— справа (перев. дрібна, незначна). Одного вечора, біжучи за якоюсь орудкою стебницьким трактом, він наскочив на велику купу селян (Фр., VIII, 1952, 382).
Осад
— дрібні частки твердих речовин, що виділяються з рідини або газоподібного середовища й осідають на яку-небудь поверхню. Майстер.
П'ясток
— у людини і наземних хребетних тварин - середня частина скелета кисті або передньої кінцівки.
Податливість
— властивість за знач. податливий. Аж вкінці він почув обридження до тої безграничної покори та податливості [дружини] (Фр., І, 1955, 307).
Поліно
— ціла або розрубана вподовж частина стовбура дерева, що призначається на паливо. Біс його батька знає: у багатого повна піч, та горить, а в мене одно поліно, та й те не горить (Укр.. присл.., 1963, 24).
Рима
— співзвуччя кінців віршованих рядків. Який з мене баснописець? Мені так трудно справлятися з римою (Мирний, V, 1955, 384).
Рудка
— іржаве багно, болото. Із поля, з того місця, де лисніє в долині рудка якась, що поросла очеретом, дує різкий, холодний вітер (Вас., II, 1959, 73).
Різка
— зрізаний з якого-небудь дерева або куща тонкий, гнучкий прутик. Вона підійшла з кухонним ножем до розквітлої черешні і власноручно зрізала кілька гнучких, тонких різок (Донч., III, 1956, 37).
Річище
— найнижча ділянка дна річкової долини, по якій тече або текла вода. Тільки пройшовши попід залізницею, вода ще з більшим клекотом виривалася знов у бетонне річище і йшла геть з міста (Ле, Міжгір'я, 1953, 41).
Самобутність
— властивість за знач. самобутній. Сильний талант збагачується від інших і зберігає самобутність, що живиться соками рідної землі, подихом історії, життям народу (Літ. Укр.VIІ 1969, 3).
Самоскид
— вантажний автомобіль з перекидним кузовом, а також кузов такого автомобіля. На нових залізорудних кар'єрах широко використовуватиметься автомобільний транспорт з самоскидами вантажністю 45-70 тонн (Ком. Укр., 6, 1960, 26).
Світло
— промениста енергія, що випромінюється яким-небудь тілом, сприймається зором і робить видимим навколишнє. Нерівне світло осявало коротку, грубу фігуру з круглим ласкавим обличчям (Коцюб., І, 1955, 346).
Станція
— у дореволюційній Росії - пункт зупинки на великій дорозі, поштовому тракті, де переїжджі міняли коней. Татари запровадили на Русі «ями», тобто станції, на яких тримали коней, щоб перевозити ханських чиновників (Іст. СРСР, І, 1956, 80).
Тисячник
— особа, відряджена куди-небудь у числі тисячі (тисяч) інших. - Так він же, наш тисячник Заруба, у партії з того часу, коли тебе і на світі ще не було (Кучер, Трудна любов, 1960, 245).2. розм.
Токар
— робітник, фахівець з механічної обробки металу, дерева й інших матеріалів способом обточування на верстаті. Був колись Павло Жуков не останнім токарем.
Тріо
— музичний твір для трьох інструментів або трьох голосів із самостійними партіями в кожного. Починається тріо: «Чайка скиглить, літаючи, мов за дітьми плаче» (Н.-Лев., III, 1956, 306).
Уніат
— послідовник унії (у 2 знач.). Як та галич поле криє, Ляхи, уніати Налітають, - нема кому Порадоньки дати (Шевч., I, 1951, 64).
Цяця
— іграшка (перев. в розмові з дітьми й у мові дітей). В калюжу дивлячись, малесенька Марина Уздріла сонечко,- хотіла цяцю взять.
Часина
— невеликий проміжок тривалості якоїсь дії, що становить годину або кілька хвилин. Петрій ліг був на часину на постіль і заснув (Фр., VIII, 1952, 245).
Чинбар
— ремісник, який чинить, обробляє шкіри. З удосконаленням техніки виробництва стали виділятись ремісники по професіях - ковалі, зброярі, теслярі.
Чорт
— за забобонними уявленнями - надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками.
Штир
— циліндричний стержень з конічним кінцем. [Молодий каменяр:] Інженер! Де його тільки не носить? [Старий каменяр:] Од його штирів уже всі гори в дірках (Мам., 1962, 399).
Юпка
— верхній жіночий одяг у вигляді довгої корсетки (перев. з рукавами).
Явище
— будь-який вияв змін, реакцій, перетворень і т. ін. Хімічні явища відбуваються як у нашому організмі, так і в навколишній природі (Уроки.. хіміка, 1956, 3).
Ялиця
— високе вічнозелене дерево родини соснових з густою пірамідальною кроною, м'якою плескатою хвоєю і великими шишками. Петро увидів себе [уві сні] біля орлиного гнізда на вершечку височезної, аж до самих хмар, стрункої ялиці (Д. Бедзик, Украдені гори, 1969, 103).
Ясна
— ділянки слизової оболонки ротової порожнини ссавців і людини, що покривають зубні відростки щелеп та коріння зубів. Від цинги хиталися зуби, пухли ясна, і, коли він кусав скибку хліба,- хліб ставав червоним від крові (Тулуб, В^степу.., 1964, 197).
Ізюм
— сушені ягоди винограду. Сушений виноград з насінням називається ізюмом, а без насіння - кишмишем (Укр. страви, 1957, 321).
Ґніт
— важкий предмет, що кладеться на що-небудь для постійного тиснення. Щоб огірки не спливали і весь час були в розсолі, на вкладене дно кладуть невеликий гніт - кусок граніту або мармурової плити (Укр. страви, 1957, 408).
Ми використовуємо файли cookie.
Файли cookie дозволяють нам персоналізувати для вас наші сайти й рекламу, а також дізнатися, як саме відвідувачі використовують веб-сайт. Натискаючи «Я приймаю», ви погоджуєтеся з тим, що вам надсилатимуться всі файли cookie.