00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Алюр— спосіб, характер ходи, бігу коня: крок, галоп, кар'єр та ін. Мов у манежі, ми обскакали дворище і тим же алюром понеслись назад (Панч. II, 1956, 64).
- Амбівалентність— нестійкість положення, позиції, точки зору.
- Аташе— фахівець-консультант з певного кола питань, напр. у військовій справі, торгівлі, при дипломатичному представництві.
- Благовіст— дзвоніння перед початком церковної відправи, служби. На дзвіниці чатував старий пасічник Чмель, щоб зустріти молодих урочистим благовістом (Тулуб, Людолови, II, 1957, 267).
- Бувалець— людина з великим життєвим досвідом, яка багато бачила, зазнала у своєму житті. - Гей, та пішов я, брате мій, степами, та пішов ланами у той край, про який чував лиш від бувальців.
- Бізань— косий парус на задній щоглі вітрильних суден.^ Бізань-щогла - задня щогла.
- Відбій— звуковий сигнал (переважно військовий), що означає, закінчення яких-небудь дій або занять. О четвертій годині сорок хвилин було дано відбій повітряної тривоги (Кучер, Чорноморці, 1956, 31).
- Гаденя— маля гада (у 1 знач.). 2. перен. Про злу, підступну молоду людину.
- Гила— грижа. - Ти у нас людина військова, на фронті був. А мені куди там? У мене - гила (Мик., II, 1957, 286).
- Гімн— урочиста пісня, прийнята як символ державної або класової єдності. Коли ж над головами заширяв Величний гімн Радянського Союзу, - Із рук дітей у височінь злетіли З веселим плеском білі голуби, Весни і миру вісники крилаті.
- Гіпс— вапняковий мінерал білого або жовтуватого кольору, що використовується у подрібненому та обпаленому вигляді в будівництві, скульптурі, для хірургічних пов'язок, а також у сільському господарстві як добриво. Гіпс - в'яжуча речовина, яка швидко тужавіє (Довідник сіль. будівельника, 1956, 447).
- Ельф— у старогерманській міфології - доброзичливий дух природи, який нібито жив у повітрі, землі, горах і т. ін. - Ти казала, що в кожній квітці живе маленький ельф або ельфа, що вони щоночі виходять з квіток і грають, танцюють, співають (Л. Укр., III, 1952, 487).
- Квасоля— городня трав'яниста однорічна рослина родини бобових, що має в стручках овальні зерна. Із-за тину Вилась квасоля по тичині (Шевч., II, 1953, 164).
- Консистенція— ступінь щільності або густини речовини. Служить нам [дотик] до пізнання не тільки форми тіл, їх консистенції, поверхні і температури, але також їх віддалення (Фр., XVI, 1955, 263).
- Крило— літальний орган птахів, комах та деяких ссавців (напр. Якби то далися орлинії крила. За синім би морем милого знайшла (Шевч., І, 1951, 4).
- Кушпела— стовп, клуби пилу. Ось з-за села піднялася страшенна кушпела. Вихор підхопив її високо-високо і мчав прямо на село.
- Ліга— об'єднання окремих осіб, організацій, держав.
- Ліки— речовини, препарати, які використовуються для лікування. Вона швидко заслабла на сухоти, довго лічилась усякими ліками (Н.-Лев., IV, 1956, 229).
- Мізерія— дуже мала кількість чого-небудь. Гіркий за морем заробіток.
- Нестяма— стан розгубленості, замішання, хвилювання. Невелика група темних, нічого не розуміючих хлопців у повній нестямі.
- Нотар— нотаріус. - Ви йдіть до нотаря та перепишіть грунт на жінку (Март., 1954, 125).
- Обапіл— дошка з крайньої зовнішньої частини колоди, розпиляної вздовж. Поверх нашвидку зроблених верстатів лежали обаполи, глиці, а по них ритмічно човгали фуганки (Кир., 1960, 419).
- Оксиліт— технічна назва чистого або з добавками (наприклад, солі нікелю, міді) перекису натрію.
- Пильність— властивість за знач. пильний1. За Острополем Вишневецький звелів палити фальшиві огнища по степу і тим присипляти пильність упевнених у собі дозорних з табору Косінського (Ле, Наливайко, 1957, 56).
- Плиска— перелітний невеликий птах з рухливим довгим хвостом.
- Плоскінь— чоловічі рослини конопель, а також волокно з них. А дівчина При самій дорозі Недалеко коло мене Плоскінь вибирала, Та й почула, що я плачу (Шевч., II, 1963, 38).
- Посіпака— прислужник, готовий допомагати в будь-яких діях, перев. ганебних.
- Пробіг— дія за знач. пробігати 1, 2. Німці в захопленні мацали залізні мускули Гошки, той форкав носом, як лошак після пробігу (Тют., Вир, 1964, 413).
- Продих— мікроскопічний щілиноподібний отвір у шкірці листків і трав'янистих стебел вищих рослин, який служить для водо - і газообміну. Основною фізіологічною властивістю продихів є здатність відкривати і закривати продихову щілину (Практ. з анат. рослин, 1955, 60).
- Птах— хребетна тварина, яка має тіло, вкрите пір'ям, дзьоб і замість передніх кінцівок крила. Мовчки вирвав він перо Птахові з хвоста й, за шапку Гостроверху застромивши, Далі він собі подався (Л. Укр., IV, 1954, 166).
- Піна— непрозора легка пузирчаста маса, утворена на поверхні рідин від сильного коливання, збовтування, нагрівання, бродіння і т. ін. Вода ллється на колеса зверху, обливає їх білою піною (Н.-Лев., II, 1956, 28).
- Скло— прозора речовина, яку одержують плавленням і хімічною обробкою кварцового піску з деякими іншими домішками. В республіці поряд із значним зростанням виробництва основних будівельних матеріалів - цементу, шиферу і скла різко збільшується випуск місцевих будівельних матеріалів (Наука.., 12, 1957, 4).
- Слід— відбиток ноги чи лапи на якій-небудь поверхні. На чистім снігу свіжий слід малої ноги (Мирний, IV, 1955, 305).
- Спід— нижня частина, дно чого-небудь. Тільки по легкому рухові жил на ватагових руках помітно, що на споді в посуді одбувається щось (Коцюб., II, 1955, 325).
- Сіль— біла речовина з гострим характерним смаком, що являє собою кристали хлористого натрію і вживається як приправа до страв, для консервування і т. ін. Сім год у Крим по сіль ходив [чумак], А сім год до Дону.
- Тіло— матерія, речовина, що так чи інакше обмежена в просторі.
- Тіун— у Київській Русі, в українських і російських землях періоду феодальної роздробленості та в Російській централізованій державі (до XVI ст.) - господарський управитель князя, боярина або іншого феодала, суддя нижчої категорії і т. ін. Коло входу до підкліті вдень і вночі стовбичили суворі варязькі воїни з оголеними мечами, ані ввійти, ані вийти без дозволу тіуна (Загреб., Диво, 1968, 233).
- Уява— здатність образно створювати або відтворювати кого-, що-небудь в думках, свідомості.
- Шпигунство— злочинна діяльність, яка полягає в таємному збиранні відомостей або викраданні матеріалів, що становлять державну таємницю, з метою передачі їх іншій державі. Англійський уряд витрачав величезні кошти на субсидії своїм союзникам і на шпигунство у Франції (Нова іст., 1956, 89).
- Шпіц— невеликий кімнатний собака з вузькою маленькою мордою, стоячими вухами і густою довгою пухнастою шерстю перев. білого кольору.
- Щогла— високий стовп, вертикальна або похила конструкція на судні, признач, для встановлення вітрил, підняття прапора, влаштування спостережних пунктів і т. ін. Геть далеко в морі кораблі видніють, Бачу здалеченька, Як виразно щогли тонкії чорніють Проти місяченька (Л. Укр., І, 1951, 66).
- Ясна— ділянки слизової оболонки ротової порожнини ссавців і людини, що покривають зубні відростки щелеп та коріння зубів. Від цинги хиталися зуби, пухли ясна, і, коли він кусав скибку хліба,- хліб ставав червоним від крові (Тулуб, В^степу.., 1964, 197).
- Ібіс— схожий на невелику чаплю болотний птах з довгими ногами й загнутим дзьобом.
- Іноземець— громадянин, підданий іншої держави, країни.
- Інтелект— розум, здатність людини думати, мислити. Енгельгардт, який зобов'язаний згадці в історії лише своєму «крепостному человеку» [Т. Шевченкові], саме таким чином увічнив свою тупість, користолюбство і певну відсутність будь-яких ознак людського інтелекту (Слово про Кобзаря, 1961, 34).