00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Алое— багаторічна тропічна й субтропічна трав'яниста рослина з довгастим м'ясистим листям, укритим по краю шипами.
- Аналогія— подібність, схожість у чому-небудь між предметами, явищами, поняттями. Я порадив би грім і блискавку.
- Арик— у Середній Азії - назва зрошувального каналу. Шумлять бистрі арики, купають корені яблунь, груш, абрикосів (Десняк, II, 1955, 483).
- В'юн— надзвичайно рухлива риба з видовженим гнучким тілом. Ми часто випливали удвох на рибу.
- В'язь— у будівництві - спосіб скріплювання дерев'яних частин будівлі врубуванням. Округлі вікна будівлі облямовані наличниками з півколонок, над якими в'яззю випинаються дугові фронтончики (Стельмах, Хліб.. 2. бот. Те саме, що зав'язь. Онисько знайшов аж десять стиглих кавунів, у котрих коло хвостика кучерява в'язь поприсихала (Н.-Лев., І, 1956, 503).
- Вияв— дія, процес, що робить явним, помітним стан, почуття, наміри і т. ін. Такі вияви селянського самосуду проривалися тоді досить часто (Фр., VIII, 1952, 383).
- Вовчиця— самиця вовка. То не вовчиця ховається з вовченятами, тікаючи до своєї норм, то мати тікає з сином (Н.-Лев., І, 1956, 103).
- Вільнодумець— людина, якій властиве вільнодумство. Він бачив у Гердері тільки одно - вільнодумця та єретика (Фр.,VIІ, 1951, 52).
- Гачі— штани. Та мої товариші за той час.. Сорочки та гачі поскидали І з веселим криком та сміхами Плюскотали вже у срібних хвилях (Фр., XIII, 1954, 347).
- Гила— грижа. - Ти у нас людина військова, на фронті був. А мені куди там? У мене - гила (Мик., II, 1957, 286).
- Голубиця— голубка. * У порівн. Яково ж буде їй, моєму дитятеві, що чиста і непорочна у сім ділі, як голубиця..-Осн., II, 1956, 342).
- Дзвіниця— вежа для дзвонів на церкві, при церкві або окрема будівля з дзвонами. До утрені завив з дзвіниці Великий дзвін (Шевч., II, 1953, 38).
- Зиск— сума, на яку прибуток перевищує витрати. [Арсен:] Скільки ж це буде у нас чистого зиску? [Геннадій:] Ну, так.
- Кабіна— невеличке окреме закрите приміщення, будка або кімнатка спеціального призначення (для пілота, пасажирів, телефонних розмов і т. ін.). Вони зайшли в окрему кабіну, відділену від залу важкими портьєрами з синього оксамиту (Дмит., Розлука, 1957, 38).
- Когут— півень. В курнику запіяв когут (Фр., VII, 1951, 9).
- Кіль— поздовжня балка нижньої частини судна, що є його головним кріпленням. Пароплав раптом черкнув об щось кілем, втратив хід і широким рухом повернувся носом проти течії.
- Кінь— велика свійська однокопита тварина, яку використовують для перевезення людей і вантажів. З Чигирину По всій славній Україні Заревли великі дзвони, Щоб сідлали хлопці коні (Шевч., II, 1953, 42).
- Лівша— той, хто лівою рукою володіє краще, ніж правою. - Ви помітили, в якій руці він тримав ножа? У лівій руці.
- Миги— знаки (підморгування, жести), які супроводжують, а часто і заступають розмову. В мигах, в розмові венгрів [угорців] було видко щось східне, дуже нагадуюче кримських та казанських.
- Мощі— висохлі, муміфіковані рештки (інколи - окремі кістки) людини, що її церква вважає святою. Взявши хрест із святими мощами, свячену воду і кропило, він рішився слідувати за отцем Спиридоном (Фр., VIII, 1952, 138).
- Об'єм— величина чого-небудь, вимірювана в кубічних одиницях. Об 'єм вийнятої земляної маси завжди буде більший, ніж об 'єм цієї ж маси в умовах її природного залягання (Інж. геод., 1959, 109).
- Обичайка— обід сита, решета, бубна і т. ін. [Знахар:] А мазниця є? [Степанида:] Є , є!.. [Знахар:] Коли б ще обичайка з старого сита або з решета.
- Овид— обрій, виднокруг. Перед нами, на далекому овиді, виринає з-за збіжжя кілька їздців (Ірчан, І, 1958, 288).
- Орач— той, хто оре землю. У полі Орачі на ярину орали, І Муха там була, І хоч її непрохану ганяли, Одначе крадькома і їла, і пила (Гл., 1951, 86).
- Отець— батько. Пан добрий, як отець - взяв корову і скопець.
- Отрутохімікат— речовина, що використовується для хімічної боротьби з шкідниками і хворобами сільськогосподарських рослин. Отрутохімікати, що захищають посіви від шкідників і хвороб, дають додаткової сільськогосподарської продукції на 6 мільярдів карбованців! (Рад. Укр.ІІІ 1966, 4).
- Поема— жанр віршованого оповідного твору. Поема - жанр, який розвивається на межі епосу і лірики, навіть драми, синтезуючи, вільно вбираючи в себе всі існуючі засоби й прийоми (Літ. Укр.Х 1967, 3).2. Великий поетичний оповідний твір.
- Риба— водяна хребетна тварина з непостійною температурою тіла, яка дихає жабрами і має плавці та шкіру, звичайно вкриту лускою. Сім ятерів - ні одної риби! (Укр.. присл.., 1963, 191).
- Родовище— природне скупчення корисних копалин у будь-якій ділянці земної кори у величезній кількості. Обрисувались лінії дивовижних озер, коронами спалахували діамантові родовища (Стельмах, Хліб.., 1959, 156).
- Стогін— протяжливий жалібний звук, який видає людина від болю, туги і т. ін. Почувся слабий стогін матері.
- Схов— дія за знач. сховати і сховатися. - Яри - це вже ліпше.
- Сіть— пристрій для ловлі риби, птахів і т. ін. з міцних ниток, які перехрещуються і закріплюються на однакових проміжках вузлами.
- Тлумач— той, хто пояснює, витлумачує що-небудь, дає тлумачення певного явища, тексту тощо. «Слово о полку Ігоревім», одним із геніальних тлумачів якого був Пушкін, а одним із найпроникливіших перекладачів Шевченко, становить законну гордість і росіян, і українців, і білорусів (Рильський, III, 1956, 15).
- Турбота— неспокійні думки, міркування про забезпечення, здійснення чого-небудь, про задоволення якихось потреб і т. ін. - Я люблю.
- Хмара— скупчення краплин води, кристаликів льоду та їхньої суміші в атмосфері у вигляді суцільної маси світлого або темного кольору, що несе дощ, град, сніг. І блідий місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав (Шевч., І, 1963, 3).
- Хмиз— невеликі тонкі гілки, відділені від дерева. Поїдем до лісу, нарубаєм хмизу, Запалимо сосну зверху донизу (Чуб., V, 1874, 324).
- Хопта— бур'ян. Дівчина встала рано, рано: - Піду я в поле, мамо, мамо! ..Годі сидіти дома тута: Глушить пшеницю хопта люта (Фр., X, 1954, 74).
- Чаєня— пташа чайки (див. чайка1 1, 2). Ой ішли чумаки, весело співали І чаєчку ізігнали, чаєнят забрали (Нар. лірика, 1956, 75).
- Читач— той, хто читає, хто зайнятий читанням яких-небудь творів, до кого звернені твори писемності. Навіщо Ви, добродію, серед тонкого та правдивого нарису краси світової або горя чи радощів людських додаєте ще й від себе своїх думок, немов хочете сказати читачеві: "ти отак оте розумій, а не інше"? (Мирний, V, 1955, 383).
- Якір— пристрій для утримання на місці суден, плавучих маяків тощо у вигляді металевого стержня з лапами, які чіпляються за грунт. Стукіт мотора затих, і з катера впав у зелену глибочінь трилапий якір (Донч., VI, 1957, 505).
- Ібіс— схожий на невелику чаплю болотний птах з довгими ногами й загнутим дзьобом.
- Індича— пташа індички. Невеличка Катруся, бавлячись з індичатами, сама себе забавляла (Мирний, IV, 1955, 294).
- Інтер'єр— архітектурно й художньо оздоблена внутрішня частина будинку, приміщення. На Гуцульщині дуже поширене оздоблення печей полив'яними кахлями.