00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Алегорія— втілення абстрактного поняття в конкретному художньому образі. Вдаючись до поетичної алегорії, автор [Ю. Боршош-Кум'ятський] в образі "зажуреної трембіти" показав тогочасне Закарпаття (Рад. літ-во, 6, 1957, 45).
- Алея— дорога (в садку, парку), обсаджена з обох боків деревами, кущами. Панський будинок з білого каменю стоїть, немов палац над усім селом, на узгір'ячку, округи його квітники рябі, алеї темні (Вовчок, І, 1955, 351).
- Арик— у Середній Азії - назва зрошувального каналу. Шумлять бистрі арики, купають корені яблунь, груш, абрикосів (Десняк, II, 1955, 483).
- Арія— вокальний твір для одного голосу, що входить як складова частина до опери, ораторії та ін. От почулась арія Мефістофеля з "Фауста".
- В'яз— листяне дерево (іноді кущ) з нерівнобокими листками та міцною деревиною. В'язи покрили свої голови брунатно-рожевими кучерями і злилися в ціле море м'якої вовни (Коцюб. 427).
- Війна— організована збройна боротьба між державами, суспільними класами тощо. Війна людей їсть, а кров'ю запиває (Укр.. присл.., 1955, 78).
- Гумор— доброзичливо-глузливе ставлення до чого-небудь, спрямоване на викриття недоліків.
- Епос— оповідний рід літератури на відміну від лірики й драми. Історичний розвиток жанру поеми і досвід радянських поетів показують, що поема створюється і існує на грунті взаємозв'язку двох літературних родів: епосу і лірики (Мал..2. Сукупність народних героїчних пісень, сказань, поем. Весь таврійський епос пройнятий мрією про обводнення степів (Гончар, Таврія.., 1957, 171).
- Ескорт— конвой, охорона, що супроводжують кого-, що-небудь. За кілька хвилин Валентину під ескортом двох жовнірів і пана капрала повели з хати (Досв., 1959, 71).
- Етика— наука про мораль, її походження, розвиток і роль у суспільному та особистому житті людей. Франко обстоює відокремлення етики від релігії (Вісник АН, 4, 1949, 46).2. Норми поведінки, сукупність моральних правил якого-небудь класу, суспільної організації, професії і т. ін. В радянській школі народилась нова, піонерська етика (Донч., VI, 1957, 600).
- Забрудненість— ступінь, міра забруднення чого-небудь. Кількість бензинових автомобілів у світі невпинно зростає, а значить, зростає й забрудненість повітря у містах (Наука.., 7, 1967, 51).
- Засув— зАСОВ, а, ч. Рухомий дерев'яний або залізний пристрій для замикання дверей, воріт, хвіртки і т. ін. Увіходить [воротар] у двір, зачиняє хвіртку, засуває важким засувом браму і йде собі праворуч (Л. Укр., III, 1952, 307).
- Землетрус— коливання земної поверхні та підземні поштовхи, які виникають унаслідок геологічних процесів, що відбуваються у надрах Землі або в земній корі. Землетруси - раптові рухи земної кори, викликані внутрішніми причинами (Курс заг. геол., 1947, 181).
- Кадіб— велика діжка. Взяли вони шість кадовбів м'яса та шість кадовбів води, сів Котигорошко на грифа,- полетіли (Укр.. казки, 1951, 103): В кутку коло дверей стояв кадіб з капусти (Коцюб., 1, 1955, 39).
- Кліщ— маленька членистонога тварина з класу павукоподібних, що паразитує на тілі тварин і людини, а також на рослинах. Кліщі - здебільшого дрібні тварини, іноді мікроскопічних розмірів (Підручник дезинф., 1953, 176).
- Кмин— трав'яниста багато- або дворічна рослина родини зонтичних. Навіть тверді бадильці [бадилинки] пахучого кмину мусили уступати перед [будяками] (Фр., IV, 1950, 325).
- Леміш— частина плуга або іншого землерийного знаряддя, що підрізує шар землі знизу. Глибоко плуг лемешами впивається в чорную землю, за скибою скиба лягає (Гр., II, 1963, 454).
- Лікарня— заклад для стаціонарного лікування хворих. Дмитрик лежить у лікарні.
- Майно— речі, які комусь належать на правах власності. Нещасний Гельє зв'язав у вузлик своє майно і вибіг з хати на вулицю (Коцюб., III, 1956, 9).
- Метелик— комаха ряду метеликів (див. метелики). Мигтять білі метелики понад молоденькою травичкою (Вовчок, І, 1955, 183).
- Міст— споруда для переїзду або переходу через річку, залізницю, автомагістраль, яр і т. ін. Нева Тихесенько кудись несла Тоненьку кригу попід мостом (Шевч., II, 1953, 358).
- Місія— важливе завдання, доручення тощо. Патер Гаудентій, одержавши таку місію [захищати інтереси католицизму], вирушив з Рима до Варшави (Фр., II, 1950, 147).
- Намет— тимчасове приміщення із тканини, шкіри, рідше з гілля, що напинається на каркас.
- Нари— настил, поміст або якийсь пристрій для спання (перев. з дерев'яних дощок), що міститься на певній відстані від підлоги. Після прогулянки Остап Тур сідав на краю нар, на долівку спускав довгі ноги, а руки клав на сухі коліна (Чорн. земля, 1959, 98).
- Несесер— шкатулка, футляр з речами для туалету, шиття і т. ін. Збоку на носі він вгледів прищик, дістав з несесера кольдкрему, помазав й припудрив (Коцюб., II, 1955, 384).
- Окис— вид окислу з середнім ступенем окислення речовини (на відміну від закису і перекису). Окис калію.
- Опір— дія за знач. опиратися 3. Весна остаточно перемогла опір зими і зігрівала землю теплом, квітчала цвітом (Дмит.[Іти, піти] по лінії (лінією, по шляху, шляхом) найменшого опору.
- Пілот— той, хто управляє літальним апаратом. Пілот перед вильотом довідується на метеорологічній станції про стан атмосфери (Фіз. геогр., 5, 1956, 95).
- Садно— невелика, неглибока ранка або місце, де зідрана чи натерта шкіра. На блідому обличчі криваве садно на вилиці (Головко, II, 1957, 613).
- Сміливість— властивість за знач. сміливий. Боялися вороги руського навального нестримного бою.. Сміливістю, хоробрістю, відвагою, безстрашшям руського війська був знаменитий руський бій (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 337).
- Тапер— піаніст або баяніст, що грав за плату на танцювальних вечорах.
- Тіло— матерія, речовина, що так чи інакше обмежена в просторі.
- Тім'я— верхня частина голови людини від лоба до потилиці. Чоботи на височенних корках пошиє, щоб не швидко зносились.
- Тітка— сестра батька або матері. Мати наша вмерла молодою. Я зостався у сповиточку, і випестила мене батькова сестра, а моя тітка, стара Мокрина (Вовчок, VI, 1956, 297).
- Упевненість— усвідомлення своєї сили, своїх можливостей. В його поведінці поступово зникли деяка запобігливість і острах, а натомість з'являлась горда рішучість, упевненість (Гончар, III, 1959, 201).
- Фотель— крісло. Прибіг [Мілько] додому, сів на фотель і холодився, махаючи капелюхом (Март., 1954, 189).
- Хмиз— невеликі тонкі гілки, відділені від дерева. Поїдем до лісу, нарубаєм хмизу, Запалимо сосну зверху донизу (Чуб., V, 1874, 324).
- Цяця— іграшка (перев. в розмові з дітьми й у мові дітей). В калюжу дивлячись, малесенька Марина Уздріла сонечко,- хотіла цяцю взять.
- Числівник— частина мови, що означає певну чи абстрактно-математичну кількість або порядок предметів при лічбі і відмінюється за відмінками (кількісні числівники) або родами, відмінками і числами (порядкові числівники). Числівники, на відміну від інших частин мови, являють собою лексично замкнену систему (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 248).
- Шосе— дорога з асфальтовим, цементно-бетонним покриттям, вимощена щебенем тощо, признач. для руху будь-якого безрейкового транспорту.
- Ясла— відгороджене в хліві місце, куди закладають корм для худоби. Іван коло худоби порається: скотові й вівцям підкладає в ясла просяної або гречаної соломи (Мирний, II, 1954, 110).
- Яєчня— страва з підсмажених яєць. В невеличкій чепурній.. хаті.
- Інсайт— передчуття або інтуїтивне відчуття внутрішньої природи чого-небудь.