00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Бескеття— круті урвища, провалля. Он дивіться, яке бескеття ліворуч від дороги (Сл.Гр.).
- Бунтар— підбурювач до бунту, учасник бунту. Микола, замість панського лану, вийшов на своє поле.
- Виразник— той, хто виражає чиї-небудь інтереси, думки, бажання і т. ін. Передові люди російського народу бачили в Шевченкові геніального художника, виразника народних дум і сподівань (Корн., Разом із життям, 1950, 6).
- Епос— оповідний рід літератури на відміну від лірики й драми. Історичний розвиток жанру поеми і досвід радянських поетів показують, що поема створюється і існує на грунті взаємозв'язку двох літературних родів: епосу і лірики (Мал..2. Сукупність народних героїчних пісень, сказань, поем. Весь таврійський епос пройнятий мрією про обводнення степів (Гончар, Таврія.., 1957, 171).
- Епоха— великий проміжок часу з визначними подіями, явищами або процесами в природі, суспільстві, науці, мистецтві і т. ін. Епоха тому й називається епохою, що вона обіймав суму різноманітних явищ і воєн, як типових так і нетипових, як великих, так і малих, як властивих передовим, так і властивих відсталим країнам (Ленін, 23, 1950, 24).
- Етап— пункт на шляху пересування військ, де військовим службовцям надається нічліг, продукти, медична допомога і т. ін.2. У дореволюційній Росії - пункт для ночівлі в дорозі груп арештантів.
- Здача— дія за знач. здавати, здати 1-8. Здача відгодованої птиці - відповідальна справа.
- Кандьор— рідка пшоняна або гречана каша. - Спиши про все, І що здоров'я моє слабе, а кандьор поганий (Вас., І, 1959, 77).
- Книш— вид білого хліба з загорнутими всередину краями та змазаного салом або олією. Поки бабу ся спече книші, а у дідуся не буде душі (Номис, 1864, № 5677).
- Крапля— маленька частинка якої-небудь рідини, схожа на кульку. Посипались рідкі краплі дощу (Н.-Лев., II, 1956, 390).
- Лантух— великий мішок з грубої тканини. Бонковський, змолотивши графську пшеницю, наклав на п'ять возів мішків та лантухів і звелів мужикам везти на продаж (Н.-Лев., III, 1956, 171).
- Мелодія— художньо усвідомлена логічна послідовність музичних звуків, організованих ритмічно і ладово-інтонаційно. Ніжна, тиха, кристально чиста мелодія почулася ніби здалека, як світлий спомин з глибини душі (Л. Укр., III, 1952, 590).
- Механік— фахівець із механіки (у 1, 2 знач.). Механік за освітою.
- Муедзин— у мусульман - служитель при мечеті, який з мінарета в певний час закликав віруючих до молитви. На самій горі, на двох дуже ілюмінованих високих мінаретах стоять два муедзини й скликають турків на молитву (Н.-Лев., II, 1956, 462).
- Мішень— штучна або природна ціль при навчальній та тренувальній стрільбі. У полі на стрільбищі кожен взвод зайняв своє місце.
- Неньо— батько. - Не було кому дати тобі стрим, Миколо, бо твій неньо вже не жив, а неня була стара та податлива (Фр., IV, 1950, 397).
- Паля— стовп, що забивається в грунт як опора для якої-небудь споруди. Посеред ставу убито чотири палі товстеньких, а угорі позв'язано вірьовками та.. якось-то хитро та мудро попереплутувано (Кв.-Осн., II, 1956, 174).
- Першокурсник— студент, слухач першого курсу. Після лекцій вони, студенти-першокурсники фізмату, пішли братися на комсомольський облік (Гончар, IV, 1960, 37).
- Пліт— огорожа, плетена з хворосту. З доброго плота добрий кіл (Номис, 1864, № 7147).
- Пісняр— автор тексту пісні або композитор, який створив до віршів музику. Ми знаємо Шевченка і як лірика м'якого, і як філософа глибокого, і як пісняра ласкавого, - але з усієї цієї багатогранності генія ми вбираємо одно - гнів (Тич., Магістралями життя, 1941, 75).
- Розсадник— спеціальний ящик із землею для вирощування розсади овочевих і кормових культур, а також декоративних рослин. Розсаду вирощують у парниках або розсадниках, бо в теплицях у цей період буває занадто висока температура (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 63).
- Ріпник— робітник у шахті, який видобував нафтову ропу (у 4 знач.). Тут гнули свою спину і сивіли на роботі знедолені ріпники (Кучер, Дорога.., 1958, 159).
- Скіс— дія і стан за знач. скошувати2, скосити.2. Похила поверхня, похилий бік чого-небудь.
- Спочинок— відновлення сил після втоми, припинення праці, руху і т. ін.
- Степ— великий безлісий, вкритий трав'янистою рослинністю, рівнинний простір у зоні сухого клімату. Летим.
- Судник— полиця, шафа для зберігання посуду, а також продуктів, напоїв і т. ін. Донька.
- Схил— похила поверхня чого-небудь. Морок виповняв глибокі чорториї, що збігали в долину по схилу прибережного узгір'я (Коцюб., І, 1955, 344).
- Уламок— відбитий, відламаний шматок чого-небудь або частина чогось розбитого, поламаного, зруйнованого. Хата, грубо збита з колод.
- Упокій— спокій. За дурною головою нема ногам упокою (Номис, 1864, № 6682).
- Цюця— собака, собачка. Спекла Луця: не схоче їсти й цюця (Номис, 1864, № 12285).
- Шаровари— широкі штани особливого крою, які перев. заправляють у халяви.
- Шлюб— родинний союз, співжиття чоловіка й жінки за взаємною згодою. Щоб не розгубитись їм у білому світі, молодята твердо вирішили оформити свій шлюб (Дмит., Наречена, 1959, 197).
- Щипці— інструмент, який складається з двох з'єднаних на шарнірі стержнів і використовується для затискування, захоплювання, розколювання, виривання чого-небудь. Панночка сиділа коло вікна за столиком перед дзеркалом, на столику горіла спиртова лампочка і грілися щипці для завивання волосся (Л. Укр., III, 1952, 603).
- Індивідуаліст— людина, що виявляє індивідуалізм у поглядах, поведінці. Він поет і індивідуаліст (Коцюб., III, 1956, 144).
- Істик— паличка з залізним наконечником для очищання лемеша або чересла в плузі від прилиплої землі. Семен обчищав істиком леміш та.. йшов за плугом (Коцюб., І, 1955, 110).
- Ґніт— важкий предмет, що кладеться на що-небудь для постійного тиснення. Щоб огірки не спливали і весь час були в розсолі, на вкладене дно кладуть невеликий гніт - кусок граніту або мармурової плити (Укр. страви, 1957, 408).