00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Блювота— хворобливе явище викидання через рот із шлунка спожитого продукту харчування.
- Вантажник— робітник, що виконує вантажно-розвантажувальні роботи. За кілька хвилин вантажники навантажили машину (Сміл., Сашко, 1957, 128).
- Вепр— дикий кабан. По тих нетрях і драговині кишіло звіру: оленів, сайгаків, кіз, вепрів, лисиць (Стор., І, 1957, 257).
- Виття— дія за знач. вити1.Раптом все покривається протяглим сумним вовчим виттям (Л. Укр., III, 1952, 249).
- Вулик— спеціально зроблена дерев'яна скринька або видовбана колода для тримання бджіл. Полазила [бджола], підняла крильця і, крутячись, важко пролетіла до свого вулика (Мирний, І, 1954, 177).
- Госпіталь— лікарня, перев. військова. В одній з атак мене було тяжко поранено і вночі переправлено на лівий берег Волги, а звідти в госпіталь до Саратова (Цюпа, Три явори, 1958, 23).
- Двір— господарська ділянка, на якій розміщені садибні будівлі, та місце біля них (часто відгороджене). Двори коло хат маленькі, на кілька сажнів, не обгороджені од вулиці (Н.-Лев., II, 1956, 401).
- Дослідник— той, хто займається науковими дослідженнями, вивченням, обслідуванням чого-небудь. Їй хотілось бути.
- Діва— дівчина. - Не думай, що були [у пеклі] чиновні... Се діви чесні, непорочні, Яким спідниці не дуло (Котл., І, 1952, 150).
- Діжка— велика дерев'яна або металева циліндрична посудина з плоским дном. Треба було.
- Егоцентризм— суб'єктивно-ідеалістичний філософський та етичний принцип, за яким індивідуум, особистість вважається центром всесвіту. Відкидаючи цинічний індивідуалізм і егоцентризм співців декадансу, він [П. Тичина] високо підносив ідею життєвого горіння в ім'я гуманістичних ідеалів (Поезія.., 1956, 15).
- Едем— за біблійною легендою - місце блаженного існування Адама та Єви.
- Залоза— орган, що виробляє необхідні для організму речовини або видаляє кінцеві продукти обміну. Гормон прищитовидних залоз регулює вміст кальцію і фосфору в організмі (Наука.., 8, 1958, 24).
- Каня— хижий птах родини яструбових, схожий на шуліку.
- Ключиця— парна трубчаста кістка плечового пояса людини й хребетних тварин, що з'єднує лопатку з грудною кісткою. Тепер ще й зверху стала шия боліти і до ключиці біль іде (Л. Укр., V, 1956, 322).
- Легіт— легкий приємний вітерець. Сонце грає промінням, весняний легіт жене по небесній блакиті як пух легенькі білі хмаринки (Коцюб., І, 1955, 111).
- Мікроб— мікроскопічний одноклітинний організм, видимий лише під мікроскопом.
- Набір— у борг, без грошей. Лихий та збентежений вертався Хома з порожньою пляшкою з корчми: шинкар не дав набір (Коцюб., І, 1955, 91).
- Обійстя— садиба, двір. Вона з трудом перелізла через рів і попід паркан, що обгороджував обійстя (Фр., VII, 1951, 145).
- Огида— почуття відрази в поєднанні з гидливістю. Я походив між ятками, наче на злість собі, повний того нового чуття огиди, що все в мені зростало (Коцюб., II, 1955, 361).
- Одуд— невеликий птах з довгим чубом, тонким, загнутим донизу дзьобом і яскравим строкатим забарвленням. Кує зозуля, а її перебиває криклива іволга.
- Орлиця— самиця орла. Повисши в небі на крилах, Клектала хижая орлиця, І, вчувши клекіт, в комишах Ховалась боязкая птиця (Щог., Поезії, 1958, 376).
- Пака— велика кількість зв'язаних, скріплених мотузкою однорідних предметів. Сидорчук і ще кілька бійців почали швидко виносити з дверей великі паки паперів і скидати їх у кузов (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 20).
- Патли— довгі, густі, скуйовджені пасма людського волосся.
- Повага— почуття шани, прихильне ставлення, що грунтується на визнанні чиїх-небудь заслуг, високих позитивних якостей когось, чогось. З радості стара як оп'яніла.
- Праска— металевий нагрівальний прилад для прасування одягу, тканини і т. ін. Потім вона.
- Псар— людина, що доглядала за мисливськими собаками і брала участь у полюванні. Троянці, в роги затрубивши, Пустили гончих в чагарі, Кругом болото обступивши, Бичами ляскали псарі (Котл., І, 1952, 131).
- Птах— хребетна тварина, яка має тіло, вкрите пір'ям, дзьоб і замість передніх кінцівок крила. Мовчки вирвав він перо Птахові з хвоста й, за шапку Гостроверху застромивши, Далі він собі подався (Л. Укр., IV, 1954, 166).
- Схил— похила поверхня чого-небудь. Морок виповняв глибокі чорториї, що збігали в долину по схилу прибережного узгір'я (Коцюб., І, 1955, 344).
- Сікач— ручне знаряддя, яким січуть, рубають що-небудь. Вряди-годи чуємо, немовби хтось сікачами м'ясо на стільниці сік (Фр., II, 1950, 341).
- Теща— мати дружини. Будь здорова ти, матусю, Я приїхав по Настусю, Хочу бути вам ріднею, Будь ти тещею моєю! (Чуб., V, 1874, 233).
- Традиціоналізм— дотримування традицій, перев. віджилих, консервативних. Його [Панаса Мирного] традиціоналізм свій яскравий вираз знайшов не в одній формальній ознаці.
- Цурпалок— відрубаний, відбитий або відламаний шматок деревини, лозини і т. ін.
- Шафар— збирач податків. Потяглися через Віслу вершники й піші.. Помалу всмоктував їх вузький міст, біля якого міський шафар правив мостовий податок із проїжджих і перехожих (Тулуб, Людолови, І, 1957, 6).2. діал.
- Юрба— велике безладне, неорганізоване скупчення людей.
- Явір— дерево родини кленових з великим п'ятилопатевим листям.
- Ікра— яєчка, що їх відкладають самиці риб, раків, жаб та інших водяних тварин.- Ніхто ніколи не боронив рибу ту ловити.
- Індича— пташа індички. Невеличка Катруся, бавлячись з індичатами, сама себе забавляла (Мирний, IV, 1955, 294).
- Іржа— червоно-бурий шар на поверхні заліза, який утворюється внаслідок його окислення. Німа і мовчазна, від неба вона [тюрма] крилася чорною залізною покрівлею, з червоними від іржі.