00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Алюр— спосіб, характер ходи, бігу коня: крок, галоп, кар'єр та ін. Мов у манежі, ми обскакали дворище і тим же алюром понеслись назад (Панч. II, 1956, 64).
- Аналіз— метод наукового дослідження предметів, явищ та ін. шляхом розкладу, розчленування їх у думці на складові частини.
- Ватра— вогнище, багаття. В печі ватра горіла, жінки обід на похорон варили (Черемш., 1960, 67).
- Вогнище— купа дров, хмизу і т. ін. [Карпо:] Розкладу вогнище, ляжу та й буду думати (Кроп., II, 1958, 124).
- Гроно— скупчення плодів або квітів на одній гілці.
- Дикт— тонкі пластинки дерева, які застосовують для обклеювання столярних виробів, щоб надати їм гарного вигляду.2. Деревний матеріал, склеєний з декількох тонких пластинок дерева.
- Етюд— твір образотворчого мистецтва допоміжного характеру, виконаний з натури з метою її вивчення в процесі роботи над картиною, скульптурою і т. ін. Кращі художники-демократи на живому матеріалі.
- Ефір— у грецькій міфології - найвищий шар чистого й прозорого повітря, в якому нібито жили боги. Наші тілечко з ефіру, Наші крильця з вітерків.
- Затримка— дія за знач. затримати. Треба було вчасно з'явитись на явочну квартиру. Несподівана затримка нервувала (Доич., II, 1956, 100).
- Змах— дія за знач. змахнути. Одним змахом кулака повалив він шинкаря на землю (Мирний, II, 1954, 128).
- Капшук— гаман у формі торбинки, що затягується шнурочком. Витяг [Саіб] з кишені капшук червінців і поклав на стіл (Н.-Лев., IV, 1956, 22).
- Квач— намотане на кінець палиці клоччя, ганчір'я тощо для мащення чого-небудь. [Чоловік (вибіга з мазницею і квачем) :] Ось я приніс дьогтю (Вас., III, 1960, 57).
- Клас— сукупність предметів, явищ, що мають спільні ознаки, однакові якості.
- Коваленко— син коваля. Ой ніхто ж так не заграє, як той коваленко (Сл. Гр.).
- Комиш— висока водяна або болотяна багаторічна рослина родини осокових. Під тими вербами не було очерету ні комишу (Н.-Лев., І, 1956, 411).
- Критичність— властивість за знач. критичний1 2. - Гімназія.
- Крок— рух ногою вперед, убік або назад, що його робить людина або тварина, ідучи або біжачи.
- Маса— кількість, об'єм речовини якого-небудь предмета.
- Міра— одиниця виміру чого-небудь. Міри виникли в зв'язку з потребою людини вимірювати розміри навколишніх предметів (Фізика, І, 1957, 11).
- Новеліст— письменник, що пише новели. Новеліст П. Загребельний стоїть в ряду тих письменників, чий спосіб мислення і чий стиль зв'язані з романтичним крилом сучасної української прози (Талант.., 1958, 235).
- Озія— щось надто велике, незграбне (перев. про будівлю).
- Пристріт— за марновірними уявленнями - хвороба, викликана чиїмсь злим поглядом. [Софія:] Що тобі, серденько, таке? Може, пристріт? Я побіжу верну Варку, вона уміє шептать, її баба покійна навчила (К.-Карий, І, 1960, 300).
- Прохач— той, хто звертається до кого-небудь, кудись із проханням. Суддя тільки що скінчив свою роботу і хтів іти обідати.
- Проща— богомілля, паломництво. Пішла баба у Київ на прощу богу помолитися (Україна.., І, 1960, 14).
- Радіорупор— репродуктор у вигляді рупора. Радіорупор розносив останні вісті з центральної радіостанції (Десняк, Десну.., 1949, 293).
- Рима— співзвуччя кінців віршованих рядків. Який з мене баснописець? Мені так трудно справлятися з римою (Мирний, V, 1955, 384).
- Ропа— соляний розчин високої концентрації. Капітан гукнув солдатів, вони порозстібали сумки і зсипали всю сіль, яка у них знайшлася.
- Рінь— крупний пісок, гравій, галька і т. ін. По всій рівнині розкидані намети бранців.
- Скіс— дія і стан за знач. скошувати2, скосити.2. Похила поверхня, похилий бік чого-небудь.
- Стид— почуття сильного зніяковіння, збентеження, незручності від усвідомлення своєї поганої поведінки, недостойних дій, вчинків і т.ін.
- Фісгармонія— язичковий пневматичний клавішний музичний інструмент, звучання якого нагадує орган. Який-то денний порядок нинішнього вечора я уложив собі? ..Россінієва увертюра до «Вільгельма Телля», виконана на фісгармонії (Фр., IV, 1950, 347).
- Хура— великий віз або сани для перевезення вантажу, людей тощо.
- Чорт— за забобонними уявленнями - надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками.
- Шалапут— легковажна, непутяща людина. [Ялина:] Відчепися, чумаче, Відчепися, бурлаче, Відчепись, шалапуте! Бо від тебе дьогтем чути (Рудан., 1959, 291).
- Юхта— сорт шкіри, одержуваний особливою обробкою шкур великої рогатої худоби, коней, свиней. Аж ось! Глянь: лимар наш сю шкуру підіймає І юхтою її або габельком [габелком] величає (Г.-Арт.., 1958, 44).
- Якір— пристрій для утримання на місці суден, плавучих маяків тощо у вигляді металевого стержня з лапами, які чіпляються за грунт. Стукіт мотора затих, і з катера впав у зелену глибочінь трилапий якір (Донч., VI, 1957, 505).
- Ятка— легка будівля для тимчасового користування (торгівлі, виставки і т. ін.).
- Ім'я— особиста назва людини, що дається їй після народження. - Мені почулося наче ім'я моєї жінки (Мирний, III, 1954, 274).