00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Бісер— дрібне різнокольорове скляне намисто, що застосовується у вишиванні. - Закури, браток, тут можна, - озвався П'ятниця і подав Вихору оксамитовий, вишитий бісером кисет (Кучер, Чорноморці, 1956, 346).
- Висота— відстань від основи предмета до найдальшої точки його вгорі по вертикальній лінії. Там [на палаці].
- Гама— послідовно зростаючий або спадаючий щодо висоти ряд звуків у межах октави. За стіною з-за лівих дверей хтось почина грати гами (Л. Укр., II, 1951, 66).
- Гість— той, хто приходить, приїздить відвідати кого-небудь вдома. Хазяїн дома.
- Етап— пункт на шляху пересування військ, де військовим службовцям надається нічліг, продукти, медична допомога і т. ін.2. У дореволюційній Росії - пункт для ночівлі в дорозі груп арештантів.
- Залубні— сани з кузовом. Одного вечора він покликав візника і велів йому на другий день злагодити залубні і дві пари коней (Фр., III, 1950, 292).
- Злодюжка— людина, яка займається дрібними крадіжками. Кузьма обережно тупцює босими ногами по свіжовимитій підлозі, його вогкі, сумовито-догідливі очі більше б пасували богомільнику, аніж цьому п'яниці і дрібному злодюжці (Стельмах, II, 1962, 93).
- Зусилля— напруження фізичних, розумових або духовних сил, необхідне для виконання, здійснення чого-небудь. Хлопці взяли подушку, коц і простиню, але солом'яника, незважаючи на всякі зусилля, не були в силі підняти (Фр., VI 1951, 175).
- Костриця— внутрішня тверда неволокниста частина стебел прядивних рослин (конопель, льону та ін.), що залишається у вигляді дрібних колючих трісочок під час попередньої обробки цих рослин.
- Кучма— висока бараняча шапка. Татарська кучма насунулась йому на очі, ніс закандзюбився (Стор., І, 1957, 335).
- Лотр— негідник, розбійник, грабіжник. Але чим викажеш [доведеш] їм, що ти.. не лотр у тому найгіршому розумінні, яким намагається шляхтич виставити тебе перед красунею господинею?.
- М'яч— суцільна або порожня всередині куля з пружного матеріалу, що відскакує, вдаряючись об тверду поверхню. Гей, діти-мотилята! А годі вам цяцьками грать.
- Мата— сплетене із соломи або очерету покривало, підстилка тощо. Дістав [Нур] з кишені ключик і відімкнув чималеньку, обковану залізом скриньку, що непомітно стояла в кутку, накрита солом'яною матою (Ткач, Арена, 1960, 51).
- Напад— дія за знач. напасти, нападати. В селі неначе ждали татарського нападу (Н.-Лев., III, 1956, 151).
- Обапіл— дошка з крайньої зовнішньої частини колоди, розпиляної вздовж. Поверх нашвидку зроблених верстатів лежали обаполи, глиці, а по них ритмічно човгали фуганки (Кир., 1960, 419).
- Обід— зовнішня частина колеса, звичайно обведена шиною. Довгий німецький віз із шинами на ободах рушив з двору (Н.-Лев., II, 1956, 225).
- Одяг— сукупність предметів, виробів (із тканини, хутра, шкіри), якими покривають тіло. Молода Гамзиха устала якраз і в розкішному ранковому одягу дожидала чоловіка чай пити (Мирний, IV, 1955, 159).
- Озія— щось надто велике, незграбне (перев. про будівлю).
- Прошарок— шар чого-небудь у чомусь іншому, між шарами чогось іншого. На основі вивчення прозорості атмосфери Марса можна зробити висновок, що в ній повинен бути прошарок, який добре поглинає фіолетові та ультрафіолетові промені (Наука.., 6, 1961, 9).
- Піддячий— помічник дяка (у 2 знач.). Надумавши, що робити, узяв [Демко] уранці і відвів хлопця, свого-таки сина, у науку, попереду до піддячого (Кв.-Осн., II, 1956, 481).
- Піджак— верхня частина чоловічого костюма у вигляді куртки з рукавами й полами на застібці, звичайно з відкритим відкладним коміром. Він був убраний в піджак та панталони з дешевенького, простого тріко (Н.-Лев., IV, 1956, 56).
- Пірат— морський грабіжник, розбійник. [Долорес:] Він ..жив контрабандою.
- Роздача— дія за знач. роздати1. В мене нема на роздачу: я й сам собі не настачу (Номис, 1864, № 14331).
- Розсип— дія за знач. розсипати, розсипати 1 - 3 і розсипатися, розсипатися 1-4.В розсип - розбігаючись у різні боки.
- Сакви— дві з'єднані одним полотнищем торби, які перекидають через плече (на груди й спину) або через спину коня, осла і т. ін. Почепив [рибалка] собі сакви на плечі, У люльку пхнув огню, ціпок у руки взяв (Греб., І, 1957, 75).
- Спадщина— майно і т. ін. Коли молодому Захарії минуло вісімнадцять літ, він захотів обняти [забрати] своє добро.. і попросив Сергія, щоб віддав йому батьківську спадщину (Фр., IV, 1950, 146).
- Тетерук— великий лісовий птах ряду курячих із чорним (у самиці - пістрявим) оперенням, який є цінною дичиною. З свистом від розмаху дужих крил проносились між деревами важкі тетеруки, приліплювались до міцних гілляк дерев, топтались незграбно, насторожено поводячи товстими лискучими шиями (Збан., Над Десною, 1951, 34).
- Учта— урочистий обід, сніданок або вечеря, що влаштовується на честь кого-небудь або на відзначення якоїсь події.
- Уява— здатність образно створювати або відтворювати кого-, що-небудь в думках, свідомості.
- Файл— сукупність взаємопов'язаних блоків інформації, яка розпізнається комп'ютером як одне ціле. // Іменований упорядкований набір даних на пристрої зберігання інформації.
- Футро— хутро.2. Шуба. А стара Люборацька раз збиралась до міста: треба було Орисі футро справити (Свидн., Люборацькі, 1955, 126).
- Хиба— недогляд, помилка і т. ін. в чому-небудь.
- Юхта— сорт шкіри, одержуваний особливою обробкою шкур великої рогатої худоби, коней, свиней. Аж ось! Глянь: лимар наш сю шкуру підіймає І юхтою її або габельком [габелком] величає (Г.-Арт.., 1958, 44).
- Ярина— сходи або посіви ярих культур. За річкою, попід кучерявим зеленим лісом, вся гора вкрита розкішними килимами ярини (Коцюб., І, 1955, 17).
- Ізюм— сушені ягоди винограду. Сушений виноград з насінням називається ізюмом, а без насіння - кишмишем (Укр. страви, 1957, 321).
- Ім'я— особиста назва людини, що дається їй після народження. - Мені почулося наче ім'я моєї жінки (Мирний, III, 1954, 274).
- Імбир— тропічна трав'яниста рослина, м'ясисте кореневище якої багате ефірними оліями.