00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- В'язь— у будівництві - спосіб скріплювання дерев'яних частин будівлі врубуванням. Округлі вікна будівлі облямовані наличниками з півколонок, над якими в'яззю випинаються дугові фронтончики (Стельмах, Хліб.. 2. бот. Те саме, що зав'язь. Онисько знайшов аж десять стиглих кавунів, у котрих коло хвостика кучерява в'язь поприсихала (Н.-Лев., І, 1956, 503).
- Вись— простір на великій відстані від землі. Нитки дощу сріблясті єднають землю й вись.
- Волонтер— той, хто став на військову службу за власним бажанням.
- Вільнодумець— людина, якій властиве вільнодумство. Він бачив у Гердері тільки одно - вільнодумця та єретика (Фр.,VIІ, 1951, 52).
- Глід— колюча кущова рослина, яку вирощують як декоративну або для живоплоту. Глід.
- Гребець— той, хто гребе веслами. - Ти, Іване, до берега приставай, - крикнув пан до одного з гребців (Мирний, І, 1954, 312).
- Егоцентризм— суб'єктивно-ідеалістичний філософський та етичний принцип, за яким індивідуум, особистість вважається центром всесвіту. Відкидаючи цинічний індивідуалізм і егоцентризм співців декадансу, він [П. Тичина] високо підносив ідею життєвого горіння в ім'я гуманістичних ідеалів (Поезія.., 1956, 15).
- Екстаз— крайній, найвищий ступінь захоплення. Чудовою здалась українська пісня всім студентам з далеких країв.
- Заволока— суцільна завіса чогось легкого, що заволікає, огортає що-небудь. Очі [Петра Федоровича] застилало заволокою.
- Замовець— той, хто замовляє (у 1 знач.) що-небудь. - Років двадцять, як кинув чоботарювати [Макар Сидорович], всіх своїх замовців розгубив (Руд.., 1958, 122).
- Книгар— працівник книжкової торгівлі. Із запізненням відкрив свій ларьок книгар (Ю. Янов., І, 1958, 589).
- Куля— геометричне тіло, утворене обертанням кола навколо свого діаметра. Радіус кулі.
- Лазня— спеціальне приміщення, де паряться і миються. - Змилуйтесь, свате, я в сій зроду Лазні не купався (Г.-Арт.., 1958, 73).
- Лакейчук— хлопець-лакей (у 1 знач.). Коли княгиня йшла, то нас упереджав об тім пристановлений до послуги лакейчук Томошка (Збірник про Кроп., 1955, 39).
- Лоша— маля коня. [Мартин:] Ти яких коней запріг? [Омелько:] Лиску, Красавку і Блоху. [Мартин:] Всі три з лошатами, а у Блохи аж двоє ...-Карий, І, 1960, 328).
- Нехрист— той, хто не належить до християн. То турок, то нехрист з-за моря летить І коней в Дунаї купає (Бор., 1957, 87).
- Нещасливець— той, кому не щастить у чому-небудь, хто часто переживає якесь нещастя, горе. Тільки деякі нещасливці закривають лице руками і в гіркому розпачі стогнуть.
- Пазур— гостре загнуте рогове утворення на кінцях пальців багатьох тварин і птахів.
- Патли— довгі, густі, скуйовджені пасма людського волосся.
- Побережник— невеликий перелітний птах.ПОБЕРЕЖНИК, а, ч. Лісовий сторож.
- Психологія— наука про закономірності, розвиток і форми психічної діяльності живих істот. Ідучи за Сеченовим і Павловим, радянська психологія розкриває рефлекторну природу відчуттів і сприймань, їх рефлекторний характер (Рад. психол. наука.., 1958, 7).
- Родовід— походження, послідовність, історія поколінь певного роду. Рід Скшетуських не міг похвалитися старовинним родоводом (Ле, Наливайко, 1957, 252).
- Сетер— порода мисливських лягавих собак з довгою шерстю. Це був кудлатий пес, сетер, брудно-червоної краски (Март., 1954, 245).
- Стіл— вид меблів у вигляді горизонтально укріпленої на ніжках широкої дошки (іноді з ящиками, тумбочками), на яких розміщують різні предмети. Свиню пусти під стіл, а вона лізе на стіл (Укр.. присл.., 1955, 168).
- Сіль— біла речовина з гострим характерним смаком, що являє собою кристали хлористого натрію і вживається як приправа до страв, для консервування і т. ін. Сім год у Крим по сіль ходив [чумак], А сім год до Дону.
- Тавр— мітка, яку випікають на шкірі, рогах чи копитах свійських тварин. - Наш, вітчизняний, - визначив Хаєцький, як циган, обходячи коника навколо і старанно загладжуючи застрижене тавро (Гончар, III, 1959, 88).
- Тупість— якість за знач. тупий 1, 2 і властивість за знач. тупий 3-5.
- Царина— околиця, край села. І Яремі дали коня Зайвого з обозу. Усміхнувся на воронім Та й знову у сльози.
- Ізюм— сушені ягоди винограду. Сушений виноград з насінням називається ізюмом, а без насіння - кишмишем (Укр. страви, 1957, 321).