00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Акція— цінний папір, який свідчить про те, що його власник вніс певний пай у капіталістичне підприємство та має право на участь у справах і прибутках цього підприємства. Капіталістів, що живуть на проценти з капіталу, вкладеного в банки або в цінні папери (акції, облігації), називають рантьє (Нова іст., 1957, 56).
- Алюр— спосіб, характер ходи, бігу коня: крок, галоп, кар'єр та ін. Мов у манежі, ми обскакали дворище і тим же алюром понеслись назад (Панч. II, 1956, 64).
- Арик— у Середній Азії - назва зрошувального каналу. Шумлять бистрі арики, купають корені яблунь, груш, абрикосів (Десняк, II, 1955, 483).
- Вепр— дикий кабан. По тих нетрях і драговині кишіло звіру: оленів, сайгаків, кіз, вепрів, лисиць (Стор., І, 1957, 257).
- Вись— простір на великій відстані від землі. Нитки дощу сріблясті єднають землю й вись.
- Війт— керівник місцевого (міського чи сільського) управління або самоврядування в середньовічній Німеччині, Литовському князівстві, Польщі та на Україні (в XV-XVIII ст.). Війт призначався на 100 і більше селянських волок.
- Двір— господарська ділянка, на якій розміщені садибні будівлі, та місце біля них (часто відгороджене). Двори коло хат маленькі, на кілька сажнів, не обгороджені од вулиці (Н.-Лев., II, 1956, 401).
- Друїд— у стародавніх кельтів - жрець. Атта Троль реве: - Сей камінь - Се олтар.
- Зойк— голосний, несамовитий крик (перев. як вираз жаху, відчаю, благання допомоги і т. ін.). Незабаром у нічній тиші залунали крики і зойки людей, яких убивали (Мак., 1956, 538).
- Кінь— велика свійська однокопита тварина, яку використовують для перевезення людей і вантажів. З Чигирину По всій славній Україні Заревли великі дзвони, Щоб сідлали хлопці коні (Шевч., II, 1953, 42).
- Левітація— надприродна здатність людини до подолання сили тяжіння та швидкого переміщення у повітрі на значні відстані без використання яких-небудь технічних засобів. 2. Стійка рівновага об'єкта у гравітаційному полі без безпосереднього контакту з іншими об'єктами.
- Леміш— частина плуга або іншого землерийного знаряддя, що підрізує шар землі знизу. Глибоко плуг лемешами впивається в чорную землю, за скибою скиба лягає (Гр., II, 1963, 454).
- Минь— прісноводна хижа риба родини тріскових з видовженим плямистим тілом.
- Млість— почуття розслабленості, знемоги. Якась невимовна млість опанувала мене, якесь ослаблення не то тіла, не то волі (Фр., IV, 1950, 291).
- Мощі— висохлі, муміфіковані рештки (інколи - окремі кістки) людини, що її церква вважає святою. Взявши хрест із святими мощами, свячену воду і кропило, він рішився слідувати за отцем Спиридоном (Фр., VIII, 1952, 138).
- Нари— настил, поміст або якийсь пристрій для спання (перев. з дерев'яних дощок), що міститься на певній відстані від підлоги. Після прогулянки Остап Тур сідав на краю нар, на долівку спускав довгі ноги, а руки клав на сухі коліна (Чорн. земля, 1959, 98).
- Наїзд— дія за знач. наїздити, наїжджати. Перевантажені шини легко руйнуються при наїзді на виступаючі предмети (Підручник шофера.., 1960, 244).
- Недотепа— людина, яка не вміє зробити, виконати, здійснити і т. ін. що-небудь з належним умінням, як слід.
- Нелюд— жорстока, зла, бездушна людина. Я пішла до сього нелюда задля шматка хліба, але ж сей хліб мені в горлі став! (Л. Укр., III, 1952, 547).
- Окови— металева оббивка (часто у вигляді оздоблення) на дверях, меблях і т. ін. Він видобув із свойого [свого] мішка велику дерев 'яну орендарську люльку в мосяжній окові (Фр., III, 1950, 221).
- Оліфа— варена (лляна або конопляна) олія, що йде на виготовлення олійних фарб, лаків і т. ін. Вони стали біля чиїхось свіжо пофарбованих воріт (тхнуло ще навіть оліфою) (Вільде, Сестри.., 1958, 233).
- Паненя— дитина пана. - Та що з того, що пани добрі? Які ще паненята будуть! (Вовчок, І, 1955, 22).
- Познака— характерна ознака, прикмета і т. ін. Герман ані слухати не хотів скептичних уваг оберштайгера [старшого штейгера], що там, у тій ямі, нема ані сліду воску, що поклад глини, який там надибано, по всім геологічним познакам [за всіма геологічними познаками] виключає віск (Фр.2. Подряпина, рубець, рисочка, пляма і т. ін., залишені чим-небудь, зроблені кимсь.
- Поїзд— ряд з'єднаних між собою залізничних вагонів, що рухаються з допомогою локомотива. Кажуть, що той поїзд, яким ми мали їхати, прибув на другий вокзал (Коцюб., III, 1956, 338).
- Птиця— то саме, що птах. Добра птиця свого гнізда не каляє (Номис, 1864, № 9426).
- Рись— великий хижий ссавець родини кошачих з дуже гострим зором. Володя глянув угору і побачив круглі кошачі очі.
- Рілля— виоране поле. - Чим нам жити? Зима недалеко. У мене нема ні поля, ні ріллі, нема збіжжя, ані бульби (Фр., IV, 1950, 29).
- Ріпа— овочева коренеплідна дворічна рослина родини хрестоцвітих. В крамниці.
- Скіс— дія і стан за знач. скошувати2, скосити.2. Похила поверхня, похилий бік чого-небудь.
- Смертність— властивість за знач. смертний 1.2. Кількість випадків смерті за який-небудь період серед певної групи людей (жителів країни, населеного пункту і т. ін.). Епідемії, спричиняючи високу захворюваність і смертність, становлять велику небезпеку для суспільства (Підручник дезинф., 1953, 58).
- Стик— місце з'єднання, зіткнення двох кінців, країв чого-небудь. Потяг, помалу колихаючись і рівномірно стукаючи на стиках, почав одходити (Григ., 1959, 371).
- Стіг— округла або чотирикутна з заокругленою вершиною щільно укладена велика купа сіна, соломи, снопів хлібних злаків і т. ін. Еней на піч забрався спати, Зарився в просо, там і ліг.
- Сіль— біла речовина з гострим характерним смаком, що являє собою кристали хлористого натрію і вживається як приправа до страв, для консервування і т. ін. Сім год у Крим по сіль ходив [чумак], А сім год до Дону.
- Сіни— нежила частина селянських хат і невеликих міських будинків, яка з'єднує жиле приміщення з ганком, рундуком або ділить хату, будинок на дві половини. Ми ввійшли в сіни.
- Тавр— мітка, яку випікають на шкірі, рогах чи копитах свійських тварин. - Наш, вітчизняний, - визначив Хаєцький, як циган, обходячи коника навколо і старанно загладжуючи застрижене тавро (Гончар, III, 1959, 88).
- Теща— мати дружини. Будь здорова ти, матусю, Я приїхав по Настусю, Хочу бути вам ріднею, Будь ти тещею моєю! (Чуб., V, 1874, 233).
- Товща— маса якої-небудь речовини, якогось тіла від поверхні у глибину, шар чого-небудь. Вас так і потягло до води.
- Універсалізм— різнобічність, багатоплановість у знаннях, навиках і т. ін. Інтернаціональна.
- Фойє— приміщення в театрі, кінотеатрі, будинку культури і т. ін. біля глядачевого залу, призначене для перебування глядачів перед початком вистави, сеансу та для відпочинку під час перерви, антракту.
- Якір— пристрій для утримання на місці суден, плавучих маяків тощо у вигляді металевого стержня з лапами, які чіпляються за грунт. Стукіт мотора затих, і з катера впав у зелену глибочінь трилапий якір (Донч., VI, 1957, 505).
- Ясир— бранці, полонені, яких захоплювали турки й татари під час розбійницьких нападів на українські, російські та польські землі з XV до 60-х років XVIII ст. Микула забіг на саме ліве крило турецького табору, де сподівався знайти ясир (Мак., 1956, 505).
- Ікра— яєчка, що їх відкладають самиці риб, раків, жаб та інших водяних тварин.- Ніхто ніколи не боронив рибу ту ловити.
- Їство— їжа (у 1 знач.). І де ті в господа взялися Усякі штучнії їства? (Шевч., II, 1953, 107).