00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Арія— вокальний твір для одного голосу, що входить як складова частина до опери, ораторії та ін. От почулась арія Мефістофеля з "Фауста".
- Брук— дорога або вулиця (мостова), вимощена камінням. Розтинався раптом голосний гуркіт коліс по бруку (Коцюб., II, 1955, 174).
- Віха— тичина, жердина, гілка (часто з віхтем на кінці), якою вказують дорогу, позначають межі ділянки тощо. [Дранко:] Скликайте людей на гвалт! [Кукса:] А ви візьміть віху та махайте! (Кроп., І, 1958, 210).
- Гвинтівка— рушниця, в стволі якої є гвинтова різьба. Для сильной армії своєї Рушниць, мушкетів, оружжин Наклали повні гамазеї.
- Гній— густа рідина жовтувато-зеленого кольору, з неприємним запахом, яка утворюється внаслідок гнійного запалення. Страшні виразки, з яких виступав гній, червоні й розпухлі від трахоми повіки.
- Гравець— учасник гри (у 2 знач.). Взяття ворожої фігури не є обов'язковим і робиться лише за бажанням гравця, що має черговий хід (Перша книга шахіста, 1952, 22).
- Гілка— невеликий боковий відросток, пагін дерева, чагарника або трав'янистої рослини. І не подумавши німало, Нап'явсь [Еней], за гілочку смикнув, Аж дерево те затріщало, І зараз гілку одчахнув (Котл., І, 1952, 124).
- Дилер— фізична або юридична особа, що здійснює перепродаж товарів, а також цінних паперів і валют. // Член фондової біржі, який бере участь у біржових торгах від власного імені та власним коштом.
- Заглибина— будь-яка ямка, виїмка на якій-небудь поверхні. Вгорі, під самою стелею, виднілися малі віконця в заглибинах товстого муру (Ірчан, II, 1958, 46).
- Зіниця— отвір у райдужній оболонці ока, крізь який у нього проникає світлове проміння. Крізь прозору рогівку видно райдужну оболонку, від якої залежить колір очей, і розміщену в її центрі зіницю (Наука.., 3, 1959, 27).
- Карк— задня частина шиї з верхньою частиною хребта.
- Комунікація— шляхи сполучення, лінії зв'язку тощо. Одна її лекція завела мене в один із найглухіших закутків наших гір, до села, позбавленого всякої комунікації (Фр., IV, 1950, 279).
- Ляля— дитина (звичайно мала). Що можна лялі, того не можна мамі (Мирний, II, 1954, 129).
- Маля— маленька дитина. [Перше потерча:] Нас матуся положила і м'якенько постелила,.. і тихенько заспівала: люлі-люлі-люлята, засніть, мої малята! (Л. Укр., III, 1952, 186).
- Миги— знаки (підморгування, жести), які супроводжують, а часто і заступають розмову. В мигах, в розмові венгрів [угорців] було видко щось східне, дуже нагадуюче кримських та казанських.
- Нагода— зручні для здійснення чого-небудь обставини, підхожий для чого-небудь момент. Олексій дав оправити портрет у рамки за скло і послав при нагоді до матері (П. Куліш, Вибр., 1969, 298).
- Об'єктив— частина оптичного приладу (одна або декілька лінз), обернена до предмета, який спостерігають або фотографують. Найважливіші оптичні частини мікроскопа - це окуляр та об 'єктив (Практ. з анат. рослин, 1955, 3).
- Пестощі— ласкаві, ніжні дотики, поцілунки і т. ін. як вияв любові, прихильності до кого-небудь.
- Псар— людина, що доглядала за мисливськими собаками і брала участь у полюванні. Троянці, в роги затрубивши, Пустили гончих в чагарі, Кругом болото обступивши, Бичами ляскали псарі (Котл., І, 1952, 131).
- Птах— хребетна тварина, яка має тіло, вкрите пір'ям, дзьоб і замість передніх кінцівок крила. Мовчки вирвав він перо Птахові з хвоста й, за шапку Гостроверху застромивши, Далі він собі подався (Л. Укр., IV, 1954, 166).
- Розважність— властивість за знач. розважний. В її словах, поведінці, рухах відчувалась та особлива розважність і витримка, що неминуче виробляється в кожного педагога (Гур., Новели, 1951, 241).
- Ропа— соляний розчин високої концентрації. Капітан гукнув солдатів, вони порозстібали сумки і зсипали всю сіль, яка у них знайшлася.
- Самоповага— повага до самого себе, до своєї особи. Почув [Андрій] гордість, самоповагу, наче не панич Льольо, а сам він оживить мертві стіни сахарні, пустить в рух колеса (Коцюб., II, 1955, 36).
- Тяганина— повільне виконання справи, супроводжуване зайвими формальностями.
- Тіун— у Київській Русі, в українських і російських землях періоду феодальної роздробленості та в Російській централізованій державі (до XVI ст.) - господарський управитель князя, боярина або іншого феодала, суддя нижчої категорії і т. ін. Коло входу до підкліті вдень і вночі стовбичили суворі варязькі воїни з оголеними мечами, ані ввійти, ані вийти без дозволу тіуна (Загреб., Диво, 1968, 233).
- Уклін— нахиляння голови або верхньої частини тулуба на знак вітання, пошани і т. ін. Коли Володко з салоновим уклоном приступив до неї, щоб подати їй руку, вона з погордою відвернулася від нього (Фр., II, 1950, 77).
- Улоговина— велике заглиблення в рельєфі місцевості, западина з пологими схилами. Воно [село] заховалося в улоговині.
- Умова— взаємна усна чи письмова домовленість про що-небудь.
- Членистоногі— чЛЕНИСТОНОГИЙ, а, е, зоол. Який належить до вищого типу безхребетних тварин, тіло і кінцівки яких поділені на членики (сегменти). Призначення винищувальної дезинсекції полягає у плановому знищенні членистоногих паразитів за допомогою фізичних, хімічних та біологічних засобів боротьби (Профіл. захвор.., 1955, 98).
- Шопа— покрівля, накриття на опорах для захисту чого-небудь від сонця, дощу і т. ін. Магазин - се була величезна шопа: дах, опертий на стовпах, без стін, тілько між стовпами повбивано поперечні дрючки (Фр., IV, 1950, 46).
- Шпаківня— приміщення для шпаків, що має вигляд будочки з отвором, прикріпленої на високій жердині або на дереві. Шпаки прилетіли.