00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Ажіотаж— у капіталістичних країнах - штучне підвищення або зниження курсу біржових паперів або цін на товари для одержання прибутку.2. перен.
- Афіша— надруковане або написане за певною формою оголошення про концерт, виставу, лекцію і т. ін. Спинявсь перед стовпами, читав афіші (Коцюб., II, 1955, 185).
- Вигода— те, що дає добрі наслідки в чому-небудь, якийсь прибуток і т. ін. Мир між братами поміцнішав ще більше задля господарської справи, задля спільної вигоди (Н.-Лев., II, 1956, 366).
- Випад— різка подача корпусу вперед або вбік з упором на одночасно винесену зігнуту ногу (прийом при фехтуванні, гімнастичних вправах і т. ін.). Кривоніс відбивав удари, ніби жартуючи, й з кожним випадом тиснув супротивника до води (Панч, Гомон. Україна, 1954, 31).
- Вухо— орган слуху й рівноваги в людини та хребетних тварин. Марина співає, а її тонкий та дзвінкий голос доноситься через стіну до Олексія Івановича, пестить його вухо, веселить серце (Мирний, IV, 1955, 232).
- Відсіч— рішучий опір кому-небудь. Відсіч ворогові на війні - з-поміж інших умов - вимагає від бійців швидкості й натиску (Тич., III, 1957, 176).
- Віола— смичковий чотириструнний музичний інструмент, що має лад, октавою вищий від віолончелі та квінтою нижчий від скрипки.
- Гумка— шматочок гуми, признач. для стирання написаного. Перед ним лежали олівці й гумка, іноді він щось виправляв на рисунку (Трубл.2. Присмачений чим-небудь шматочок гуми, що використовується для жування. Мазнув [солдат] Анрі-Жака документом по обличчю й з новим завзяттям став жувати свою гумку (Ю. Янов., II, 1954, 59).
- Какофонія— немилозвучне сполучення звуків, що болісно вражає слух (у музиці, віршах). П'яний паламар незабаром втратив ритм і неймовірна какофонія сколошкала повітря (Донч., III, 1956, 114).
- Крадіж— таємне привласнення чужих речей, грошей і т. ін.
- Куховар— робітник, що готує їжу. Згодили якось москаля з міста за куховара (Вовчок, І, 1955, 130).
- Легіт— легкий приємний вітерець. Сонце грає промінням, весняний легіт жене по небесній блакиті як пух легенькі білі хмаринки (Коцюб., І, 1955, 111).
- Ліврея— формений, звичайно обшитий галунами, одяг для швейцарів, лакеїв і т. ін. Бачу: пишні похорони, Духовенство, цугом коні, Свічі, півчі у киреях, Гайдуки стирчать в лівреях (Щог., Поезії, 1958, 178).
- Ліфт— технічна споруда з спеціальною кабіною для вертикального переміщення людей або вантажів. Ліфтом вона піднялась на п'ятий поверх (Донч., V, 1957, 432).
- Маївка— у дореволюційній Росії - нелегальні збори робітників у день 1 Травня. В 1894 році робітники міста [Києва] вперше відсвяткували Перше травня, провівши в Голосіївському лісі революційну маївку (Визначні місця Укр., 1958, 60).
- Мудрець— людина, що має великий розум, досвід, глибокі знання.
- Нужа— мати кинулась до його, оглядала його голову, мундир, сорочки. Там нужа аж кишіла! (Н.-Лев., І, 1956, 103).
- Овес— яра злакова культура з суцвіттям волоть і вкритим лускою (рідше голим) зерном. Густа пшениця, високе жито, зелений овес.
- Огида— почуття відрази в поєднанні з гидливістю. Я походив між ятками, наче на злість собі, повний того нового чуття огиди, що все в мені зростало (Коцюб., II, 1955, 361).
- Піна— непрозора легка пузирчаста маса, утворена на поверхні рідин від сильного коливання, збовтування, нагрівання, бродіння і т. ін. Вода ллється на колеса зверху, обливає їх білою піною (Н.-Лев., II, 1956, 28).
- Ружа— троянда. Буйними кущами росли тут жоржини, слалась по землі красоля, тягнулися до сонця рясні стебла руж (Шиян, Баланда, 1957, 144).
- Серіал— жанр сучасного мистецтва, переважно в літературі, кіно, телебаченні та анімації: спосіб організації та побудови художніх творів, який полягає в тому, що твір складається з багатьох окремих частин, зазвичай відносно невеликого розміру.
- Телеграфіст— особа, що приймає та передає телеграми. З вікна видно телеграфний апарат, коло нього телеграфіст і Басов (Корн., І, 1955, 151).
- Терник— зарості терну. Десь у тернику один [соловей] старанно повторює якийсь етюд (Вас., І, 1959, 292).
- Тишко— тиха, сумирна людина. Та й Заброда добрий тишко. Скільки разів приходив до них у госпіталь, а й натяку не подав про свою Оксану (Кучер, Голод, 1961, 35).
- Тіун— у Київській Русі, в українських і російських землях періоду феодальної роздробленості та в Російській централізованій державі (до XVI ст.) - господарський управитель князя, боярина або іншого феодала, суддя нижчої категорії і т. ін. Коло входу до підкліті вдень і вночі стовбичили суворі варязькі воїни з оголеними мечами, ані ввійти, ані вийти без дозволу тіуна (Загреб., Диво, 1968, 233).
- Футро— хутро.2. Шуба. А стара Люборацька раз збиралась до міста: треба було Орисі футро справити (Свидн., Люборацькі, 1955, 126).
- Філе— м'ясо найвищого сорту із середньої частини хребта туші.
- Хірург— лікар, фахівець з хірургії. Обійшовши всі палати, хірург Богдановський зайшов у перев'язочну й, розпорядившись щодо перев'язок, присів край вікна, чекаючи на початок роботи (Довж., І, 1958, 320).
- Шмаровоз— той, хто змащує вози і буває забруднений мазутом чи дьогтем. "Не князь я! - гірше шмаровоза, І дам собі урізать носа.
- Індивідуум— кожний самостійно існуючий живий організм.