Знайдіть слова заховані в таблиці. Вони можуть бути розташовані горизонтально, вертикально або діагонально в будь-якому напрямку. Виділити слово можна двома способами: a) провести по слову вказівником, попередньо натиснувши праву кнопку миші; б) клацнути мишею на першу й останню літери знайденого слова.
+-Глосарій
Арик
— у Середній Азії - назва зрошувального каналу. Шумлять бистрі арики, купають корені яблунь, груш, абрикосів (Десняк, II, 1955, 483).
Барва
— колір, забарвлення (в 2 знач.). В глибині затоки долі кам'яною стіною ревів водопад, мов живий срібний стовп, граючи до сонця всіма барвами веселки (Фр., VI, 1951, 25).
Билина
— стебло трав'янистої рослини. Пустиня циганом чорніла: Де город був або село - І головня уже не тліла, І попіл вітром рознесло. Билини навіть не осталось (Шевч., II, 1953, 60).
Бовдур
— димар (у хаті, на хаті). Темним стовбом дим пішов з його бовдура (Сл. Гр.).
Важіль
— найпростіше знаряддя у вигляді стрижня, що може обертатися навколо нерухомої точки опори і служить для піднімання, підважування чого-небудь, зрівноважуючи більшу силу за допомогою меншої. Його [злиток] важелі підіймали і кидали (Шпорта, Вибр., 1958, 216).
Вила
— сільськогосподарське знаряддя з кількома довгими зубами на держаку, що використовується для піднімання, розтрушування сіна, соломи і т. ін. Ой покину ціп на току, А вила на стозі (Чуб., V, 1874, 1106).
Дефлорація
— позбавлення цнотливості, порушення цілісності дівочої пліви.
Діло
— робота, заняття людини, пов'язані з розумовим і фізичним напруженням. Як діла нема дома, піде було блукати по селу (Кв.-Осн., II, 1956, 472).
Ділок
— той, хто спритно веде справи, переважно комерційні, вдаючись до будь-яких засобів для досягнення мети. Тут фабрикант, хитрий ділок, Шалені зиски збирає.
Клір
— загальна назва служителів культу якої-небудь церкви.
Комунікація
— шляхи сполучення, лінії зв'язку тощо. Одна її лекція завела мене в один із найглухіших закутків наших гір, до села, позбавленого всякої комунікації (Фр., IV, 1950, 279).
Кури
— загальна назва свійських птахів родини курячих.
Легіт
— легкий приємний вітерець. Сонце грає промінням, весняний легіт жене по небесній блакиті як пух легенькі білі хмаринки (Коцюб., І, 1955, 111).
Льоха
— свиня-самиця, свиноматка. Найбільше мороки завдавали їй свині. Кабани лежали по сажах, а кнурці, льохи і поросята рили подвір'я (Коцюб., II, 1955, 51).
Ліра
— старогрецький струнно-щипковий музичний інструмент. [Неріса:] Красу я тямила й малою, і серденько тремтіло від хвали, як струночка під плектроном на лірі (Л. Укр., III, 1952, 430).
Мотуз
— грубий мотузок. Він [пліт] був важкий, кострубатий, і його треба було нести так, щоб не ослаб мотуз (Коцюб., І, 1955, 355).
Овід
— двокрила комаха, личинки якої паразитують в організмі різних тварин. Вівці, уражені личинками порожнистого овода, досить швидко худнуть (Профіл. захвор.., 1955, 117).
Олія
— рідка жирова речовина, яку добувають з деяких рослин (переважно з їх насіння або плодів). У діжі, що так несподівано стала йому в пригоді, було більше як до половини синьої, густо на олії розведеної фарби (Фр., IV, 1950, 92).
Перун
— у східних слов'ян - бог дощу, блискавки і грому.2. перен.
Радця
— радник (у 2 знач.). Міста, які одержували магдебурзьке право, звільнялись по ряду питань від управління і суду великокнязівських або королівських намісників - воєвод і старост. Їх компетенції переходили до магістрату - ради на чолі з війтом.
Риболовля
— ловіння риби. Вони знають, що батько й Асуар ніколи не приходять з риболовлі голіруч (Ірчан, II, 1958, 93).
Рокита
— народна назва деяких видів верби, вербових кущів. Густими гілками покрита й повита, На райській долині стояла рокита Розкішно і пишно (Щог., Поезії, 1958, 443).
Серце
— центральний орган кровоносної системи у вигляді м'язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг (у людини - з лівого боку грудної порожнини). Вона чула, як в грудях стукотіло серце швидко-швидко (Н.-Лев., VI, 1966, 384).
Смок
— насос. - Це газогенератор, - пояснював Валерик, - він працює на кам'яному вугіллі, на антрациті... Він якраз і рухає своєю силою всі смоки (Гончар, Таврія, 1952, 210).
Уламок
— відбитий, відламаний шматок чого-небудь або частина чогось розбитого, поламаного, зруйнованого. Хата, грубо збита з колод.
Файли cookie дозволяють нам персоналізувати для вас наші сайти й рекламу, а також дізнатися, як саме відвідувачі використовують веб-сайт. Натискаючи «Я приймаю», ви погоджуєтеся з тим, що вам надсилатимуться всі файли cookie.