00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Альтанка— покрита зверху легка будівля в саду, парку і т. ін. для відпочинку й захисту від сонця, дощу.
- Архітектура— мистецтво проектування, спорудження та художнього оздоблення будов.
- Афект— стан дуже великого, але короткочасного нервового збудження. Афектами називають емоціональні процеси, які навальне й бурхливо оволодівають людиною і мають характер короткочасних спалахів (Психол., 1956, 152).
- Блискавка— зигзагоподібна електрична іскра - наслідок розряду атмосферної електрики в повітрі, що буває під час грози. Блискавка розгорялася, жевріла, ставала сліпучо-білою (Коцюб., І, 1955, 315).
- Біда— нещаслива пригода, подія, що завдає кому-небудь страждання.
- Винос— дія за знач. виносити і винести (в 1, 2, 4 знач.). Горбасті піски [в пустелі] утворюються внаслідок виносу вітром раніше відкладених часток (Курс заг. геол., 1947, 92).
- Гітара— струнний щипковий музичний інструмент з корпусом-резонатором у вигляді вісімки і з довгим грифом. - Візьми лишень, дочко, гітару та заграй або й заспівай нам якої, - сказав Терлецький (Н.-Лев., III, 1956, 46).
- Держак— деталь предмета (ручного інструмента, зброї і т. ін.), за яку його тримають. - Ого-го! - перенісся ображений буркіт довкола.
- Екіпаж— загальна назва легких ресорних пасажирських повозок. Софія сидить в екіпажі і радісним поглядом дивиться на місто (Л. Укр., III, 1952, 506).
- Запит— вимога, прохання дати які-небудь відомості або офіційне роз'яснення з приводу чогось. Василь Карпович не втерпів і нишком від дружини послав у Москву запит про долю сина (Донч.2. тільки мн. Потреби в чому-небудь, що вимагають задоволення. Обгрунтовуючи величезну роль науки в розвитку народного господарства країни, Ленін вимагав, щоб наука не відривалась від практики, щоб вона відповідала запитам життя, завданням будівництва соціалізму (Біогр. Леніна, 1955, 252).
- Засіб— прийом, якась спеціальна дія, що дає можливість здійснити що-небудь, досягти чогось.
- Карк— задня частина шиї з верхньою частиною хребта.
- Картопля— однорічна трав'яниста рослина з їстівними бульбами, багатими на крохмаль. По невеличких огородах, наче сторожі, стояли широкоголові соняшники, поміж ними, як рута, зеленіли кущі картоплі (Мирний, IV, 1955, 205).
- Келеп— старовинна ручна зброя, що має форму молота, насадженого на довгий держак. Так Турн, Палланта підпустивши, Зо всіх сил келепом мазнув (Котл., І, 1952, 258).
- Кондиціонер— апарат, яким обробляють повітря в закритих приміщеннях, щоб надати йому потрібної температури й вологості. Кондиціонер підтримував у кабінеті сталу температуру, повітря тут було свіже (Загреб., Диво, 1968, 562).
- Крок— рух ногою вперед, убік або назад, що його робить людина або тварина, ідучи або біжачи.
- Льоха— свиня-самиця, свиноматка. Найбільше мороки завдавали їй свині. Кабани лежали по сажах, а кнурці, льохи і поросята рили подвір'я (Коцюб., II, 1955, 51).
- Моква— мокротеча. Надворі була негода: моква, туман, темрява (Чорн. земля, 1950, 90).
- Мосьє— у Франції та в деяких інших країнах - найменування чоловіка, що додається до прізвища або імені, а також форма ввічливого звертання до чоловіка.
- Окіт— роди в овець, кіз, котячих та деяких інших ссавців. Антон встиг побувати і в кошарі та дізнатися, що вже розпочався окіт овець (Чорн.., 1956, 291).
- Пакіл— кілок. Підперто паколом кожну гілляку! (Ю. Янов., II, 1954, 179).
- Псар— людина, що доглядала за мисливськими собаками і брала участь у полюванні. Троянці, в роги затрубивши, Пустили гончих в чагарі, Кругом болото обступивши, Бичами ляскали псарі (Котл., І, 1952, 131).
- Реєстровець— той, хто служив у реєстровому війську. Знову серед козаків пішли чутки, що буде складатися реєстр.
- Ружа— троянда. Буйними кущами росли тут жоржини, слалась по землі красоля, тягнулися до сонця рясні стебла руж (Шиян, Баланда, 1957, 144).
- Спів— дія за знач. співати. Катря припинилася. - Що він таке співає? - спиталася, вжахнувшися співу того: - що він співає? (Вовчок, І, 1955, 203).
- Явір— дерево родини кленових з великим п'ятилопатевим листям.
- Іпостась— церковний термін для позначення однієї з осіб християнської трійці. Не вмирають старі боги, відроджуються в новій іпостасі, в новій силі й красі (Загреб., Диво, 1968, 589).