Знайдіть слова заховані в таблиці. Вони можуть бути розташовані горизонтально, вертикально або діагонально в будь-якому напрямку. Виділити слово можна двома способами: a) провести по слову вказівником, попередньо натиснувши праву кнопку миші; б) клацнути мишею на першу й останню літери знайденого слова.
+-Глосарій
Аксіома
— вихідне положення в науці, яке приймається без доказів і лежить в основі доказу правдивості інших положень. Коли б се сказав ученик, котрий перший раз довідався, що два рази два - чотири, і в великій радості прикладає сю аксіому всюди, де треба і де не треба, ми б не дивувались (Фр., XVI, 1955, 139).
Аркуш
— шматок якого-небудь тонкого і плоского матеріалу (паперу, фанери, картону і т. ін.) певної форми і розміру. Та й куплю Паперу аркуш.
Бовт
— тичина, жердина з порожнистим потовщенням на кінці - рибальське знаряддя, яким заганяють рибу в сітку Закинули рибалки сітку, одпливли вгору й почали бовтами полохать рибу (Н.-Лев., І, 1956, 60).
Вибрик
— стрибок з відкиданням задніх ніг (про копитних тварин). Корова здоїлася без вибриків (Тют., Вир, 1964, 436).
Вивар
— рідина, в якій що-небудь виварилось, наситивши її певними речовинами. Лила [Горпина] густий, нудотний вивар з цибулячого лушпиння (Тулуб, Людолови, І, 1957, 332).
Виліт
— дія за знач. вилітати 1. [Хоменко:] Треба посіяти просо в таку пору, щоб воно встигло зацвісти до першого вильоту комарика (Мороз, П'єси, 1959, 185).
Віно
— плата за наречену в деяких давньоруських племенах. В інших [племенах] дружину викупали за "віно", тобто за плату (Іст. СРСР, І, 1956, 34).
Дотик
— дія за знач. дотикати 1 і дотикатися. Мене збудив знов холодний дотик дідової руки, простягненої з сусіднього ліжка (Фр., IV, 1950, 184).
Дрюк
— велика товста дерев'яна палиця. На другий раз наука, - не ходи в ліс без дрюка! (Укр.. присл.., 1955, 275).
Едем
— за біблійною легендою - місце блаженного існування Адама та Єви.
Епос
— оповідний рід літератури на відміну від лірики й драми. Історичний розвиток жанру поеми і досвід радянських поетів показують, що поема створюється і існує на грунті взаємозв'язку двох літературних родів: епосу і лірики (Мал..2. Сукупність народних героїчних пісень, сказань, поем. Весь таврійський епос пройнятий мрією про обводнення степів (Гончар, Таврія.., 1957, 171).
Звій
— звивина, закрут, вигин. Довга й лінійно рівна дорога, так звана цісарська, була пуста. Вона видавалася тут між полями зміїним звоєм.
Звір
— дика, звичайно хижа, тварина. Медвідь - страшний, великий звір. Вночі в село заходить з гір: Тут вб'є вола, там цапа з'їсть - Немилий і шкідливий гість (Фр., XIII, 1954, 265).
Звіробій
— мисливець на морського звіра (тюленя, моржа, білуху і т. ін.). У глибині острова [Гоф] було виявлено залишки складеної з каменю хатини, в якій колись, мабуть, жили звіробої (Наука.., 6, 1958, 60).
Каня
— хижий птах родини яструбових, схожий на шуліку.
Карк
— задня частина шиї з верхньою частиною хребта.
Квітникар
— той, хто вирощує квіти. Садівники й квітникарі господарства готуються до масових весняних посадок (Веч. IV 1957, 1).
Клімат
— метеорологічні умови, властиві певній місцевості. Мою хворобу лічити не можна лікарствами, а тільки спокоєм і кліматом (Коцюб., III, 1956, 347).
Клініка
— установа лікарняного типу, у якій лікування хворих поєднується з науково-дослідною та педагогічною роботою. Скінчив [Темницький] у Відні медицину і практикував при тамошній клініці (Фр., II, 1950, 291).
Кроква
— два бруси, з'єднані в горішній частині під кутом і закріплені долішніми кінцями до стін будівлі, на яких тримається дах. На хаті заблищали крокви й лати, наче сухі ребра (Н.-Лев., II, 1956, 364).
Крос
— спортивний біг або перегони по пересіченій місцевості з подоланням природних перешкод. [Вернидуб:] А тебе все ж таки дожену.
Льоля
— сорочка (звичайно дитяча). Неначе ляля в льолі білій, Святеє сонечко зійшло (Шевч., II, 1953, 60).
Люшня
— дерев'яна деталь, яка зв'язує вісь воза з полудрабком. [Гавкун:] Ану лишень, назвіть усі частини чумацького воза.
Лігво
— заглиблення або інше місце в землі, де живе тварина. Збудував він недалеко від змієвого лігва собі кузню та й задумав, як би звести того змія з світу (Укр.. казки, легенди.., 1957, 225).
Лікер
— солодкий, ароматний міцний спиртний напій. Стіл був заставлений.
Мрійність
— властивість за знач. мрійний1. В Настусі дуже зарані розвилась уява та мрійність (Н.-Лев., IV, 1956, 229).
Німб
— сяйво, намальоване у формі круга навколо голови або над головою (на іконах, картинах релігійного змісту та ін.), як символ святості. Дід Дунай підходить до покуття.
Овація
— захоплене вітання кого-небудь бурхливими оплесками, вигуками і т. ін. Твій Бачинський при від 'їзді з Кракова крикнув нам з вікна: "Слава, молоді радикали!" і ми єму [йому] зробили овацію (Стеф., III, 1954, 50).
Озимина
— сходи або посіви озимих культур. Проти самої Шевченкової гори.
Плоскогубці
— кліщі, щипці з плоскими, плескатими кінцями (губами). Плоскогубцями вигинають дріт, обтискують проводи при їх зрощуванні, випрямляють зігнуті шурупи і цвяхи (Монтаж і ремонт.., 1956, 59).
Пляма
— частина якої-небудь поверхні, що виділяється своїм забарвленням, кольором, освітленням. На килимі були виткані не квітки, а якісь дуже ясні, ніби квітчасті плями, або червоні та білі латки (Н.-Лев., III, 1956, 15).
Путо
— ремінь, мотузка, ланцюг, якими стягують ноги якої-небудь тварини, щоб обмежити свободу її пересування (перев. під час випасу).
Піка
— різновидність довгого полегшеного списа з гострим металевим наконечником. Усе населення взялося укріпляти місто.
Родак
— родич. [Василь:] Оце я зараз несу роботу в містечко та забіжу до писаря, він мені родак і щось-то вже він мені порадить! (Кроп., І, 1958, 171).
Ромен
— народна назва ромашки. В житі синіли волошки та сокирки, білів зіркатий ромен (Коцюб., І, 1955, 17).
Самопочуття
— загальний фізичний та моральний стан людини, який залежить від її здоров'я і настрою в даний момент. Песимізм мій хвильовий, викликаний поганим самопочуттям (Коцюб., III, 1956, 163).
Скіс
— дія і стан за знач. скошувати2, скосити.2. Похила поверхня, похилий бік чого-небудь.
Спис
— холодна зброя у вигляді гострого металевого наконечника на довгому держаку. Еней махає довгим списом, На Турна міцно наступа (Котл., І, 1952, 293).
Стація
— у Литві, Білорусії та на Смоленщині, Правобережній і Лівобережній Україні у XIV-XVI ст. - щорічний натуральний податок з селян, який стягався на утримання великокнязівського двору й урядовців.
Строк
— установлений, визначений для кого-, чого-небудь відрізок часу. Леонтій вчився дуже добре, видав [здав] екзамен на полегкість і зменшення строку військової служби (Н.-Лев., IV, 1956, 56).
Сьомга
— цінна промислова риба родини лососевих з м'ясом рожевого кольору. Пониззя Печори - головний в СРСР район ловіння сьомги, яка заходить в ріки для нересту (Ек. геогр. СРСР, 1957, 171).
Сівач
— той, хто висіває насіння в грунт. Пішов сівач на поле й сім'я сіяв (Фр., XI, 1952, 343).
Торій
— сірувато-білий, блискучий, відносно м'який радіоактивний метал. В кожній речовині, в якій є уран або торій, є й гелій (Трубл.., 1940, 47).
Тхір
— хижий звірок родини куницевих з коштовним пухнастим хутром. У темнім лісі, за горами Зібравсь усякий звір: Вовки, лисиці з ховрахами, Зайці дурні, шкідливий тхір (Гл., 1951, 56).
Уділ
— участь. А пора збирання винограду? - пригадує Замфір. - Ну, це вже легка, празникова робота.
Хрест
— предмет і символ культу християнської релігії, який являє собою стрижень з однією або кількома поперечками у верхній половині (за євангельською легендою, на стовпі з перехрестям був розіп'ятий Христос). Умираючи, казав [Гриць], ..поховати гарно, висипати високу могилу, а хрест поставить із цілого дуба (Вовчок, І, 1955, 40).
Цівка
— тонкий струмінь води або якої-небудь рідини. Держачи чайник трьома пальцями і підіймаючи його високо над стаканами, вона розтягувала золоту, пахучу цівку чаю, ніби гралася своєю роботою (Н.-Лев., I, 1956, 200).
Шалик
— шарфик, кашне. Відтак, зібравши свій шалик з крісла, пустилась вона рівною алеєю додому (Коб., III, 1956, 72).
Ідейність
— властивість за знач. ідейний. Кращі твори українських радянських письменників теж відбивають.. нерозривний зв'язок літератури з високою комуністичною ідейністю (Тич., III, 1957, 436).
Їздовий
— признач. для їзди (у 1 знач.). Їздові коні.
Ми використовуємо файли cookie.
Файли cookie дозволяють нам персоналізувати для вас наші сайти й рекламу, а також дізнатися, як саме відвідувачі використовують веб-сайт. Натискаючи «Я приймаю», ви погоджуєтеся з тим, що вам надсилатимуться всі файли cookie.