00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Акція— цінний папір, який свідчить про те, що його власник вніс певний пай у капіталістичне підприємство та має право на участь у справах і прибутках цього підприємства. Капіталістів, що живуть на проценти з капіталу, вкладеного в банки або в цінні папери (акції, облігації), називають рантьє (Нова іст., 1957, 56).
- Брід— мілке місце річки, озера або ставка, в якому можна переходити або переїжджати на інший бік. Коло млина, коло броду Два голуби пили воду (Укр.. лір. пісні, 1958, 129).
- Більмо— білувата пляма на роговій оболонці ока, яка спричиняється до сліпоти. На очах більма поробились (Котл., І, 1952, 104).
- Вепр— дикий кабан. По тих нетрях і драговині кишіло звіру: оленів, сайгаків, кіз, вепрів, лисиць (Стор., І, 1957, 257).
- Вигін— простора вільна ділянка біля села або в селі, куди виганяють пастися худобу, птицю. На вигоні телят [осел] перелякав.
- Віола— смичковий чотириструнний музичний інструмент, що має лад, октавою вищий від віолончелі та квінтою нижчий від скрипки.
- Гачі— штани. Та мої товариші за той час.. Сорочки та гачі поскидали І з веселим криком та сміхами Плюскотали вже у срібних хвилях (Фр., XIII, 1954, 347).
- Грінка— змащена жиром і підсмажена скибка хліба. З початку бенкету пили тільки пиво у високих.
- Димар— труба для відведення диму з печі житлового приміщення, казанної, заводу і т. ін. Зверху на покрівлях не видко ні одного вивода чи димаря (Н.-Лев., II, 1956, 400).
- Доповідь— прилюдне повідомлення на певну тему. Потім наспіла доповідь про взаємовідносини філософії і природничих наук (Вільде, Сестри.. 49).
- Діва— дівчина. - Не думай, що були [у пеклі] чиновні... Се діви чесні, непорочні, Яким спідниці не дуло (Котл., І, 1952, 150).
- Діжа— низька широка дерев'яна діжка, в якій готують тісто на хліб. Вона й опару постановила.
- Крок— рух ногою вперед, убік або назад, що його робить людина або тварина, ідучи або біжачи.
- Ківш— кругла відкрита посудина з ручкою для зачерпування води (вина, меду тощо). Марченко.
- Льон— однорічна або багаторічна трав'яниста технічна рослина, з стебел якої виготовляють волокно, а з насіння - олію. Округи мене то жито половіє, а в житі купка льону голубо цвіте.
- Лірика— один з трьох родів літератури, поряд з епосом і драмою, в якому з особливою виразністю виявляється емоційне ставлення автора до зображуваного. Поема створюється і існує на грунті взаємозв'язку двох літературних родів: епосу і лірики (Мал.., 1959, 55).
- Месія— в іудейській і християнській релігіях - посланець божий, який ніби має з'явитися для врятування людства від зла. Безсилля пригнічених рабів у боротьбі з гнобителями породило віру в появу месії (Наука.., 3, 1958, 36).
- Молодожон— який мав небагато років, не досяг зрілого віку.
- Настанова— вказівка або порада діяти певним чином. Вона уважно вислуховувала перед відрядженням Олексійові настанови, обіцяла виконати їх пунктуально і послідовно (Логв.., 1960, 175).
- Опудало— подоба людської постаті з накинутого на хрестовину або начиненого соломою старого одягу, яку ставлять у садках і на городах для відстрашування птахів. Отак, буває, гляньте на ланок, - А там стримить опудало з соломи (Крим., 1965, 75).
- П'явка— прісноводна тварина типу кільчастих червів, більшість видів якої живиться кров'ю тварин, до тіла яких вона присмоктується. Там он п'явка плазає [плазує], а он риба гра (Мирний, III, 1954, 242).
- Посмітюха— чубатий жайворонок. Біг я, біг, а посмітюхи не впіймав. Коло невеличкого мосту вона знялася з місця та й полетіла в жито (Н.-Лев., VI, 1966, 95).
- Псевдонім— прибране ім'я, прізвище або авторський знак, яким користується письменник, журналіст, актор і т. ін. замість власного прізвища.
- Пшоно— крупа, виготовлена з проса. І дурень каші наварить, аби пшоно було (Номис, 1864, № 5383).
- Підбій— внутрішній бік (звичайно крила птаха). Підбій крила [качура] і пахові пера білі (Птахівн., 1955, 37).
- Розчин— однорідна фізико-хімічна система, в якій одна речовина рівномірно розподілена в іншій. Водні розчини кислот, солей і лугів добре проводять електричний струм (Хімія, 9, 1956, 38).
- Ріпа— овочева коренеплідна дворічна рослина родини хрестоцвітих. В крамниці.
- Свинець— важкий м'який легкоплавкий метал синювато-сірого кольору. Вулкан, до кузні дочвалавши, Будить зачав всіх ковалів.
- Свиня— парнокопитий ссавець родини свинячих, свійський вид якого розводять для одержання м'яса, сала, щетини, шкіри.
- Стид— почуття сильного зніяковіння, збентеження, незручності від усвідомлення своєї поганої поведінки, недостойних дій, вчинків і т.ін.
- Сіль— біла речовина з гострим характерним смаком, що являє собою кристали хлористого натрію і вживається як приправа до страв, для консервування і т. ін. Сім год у Крим по сіль ходив [чумак], А сім год до Дону.
- Трупа— колектив артистів театру або цирку. У нас тепер якраз приїхала трупа Саксаганського (Мирний, V, 1955, 385).
- Утіха— почуття радості, задоволення, викликане ким-, чим-небудь. У очах втіха заясніла.
- Філа— у Стародавній Греції - родова одиниця, що дорівнювала племені.
- Шати— багате, розкішне святкове вбрання. На вбогому - лати, На багачу - шати.
- Шків— колесо для пасової або канатної передачі руху. На лівому кінці вала барабана насаджено шків, який приводиться в рух пасом від шківа двигуна (Зерн. комбайни, 1957, 62).
- Ягня— маля вівці (у 1 знач.). Улітку, саме серед дня, Пустуючи, дурне Ягня Само забилося до річки - Напитися водички (Гл., 1951, 39).
- Ясир— бранці, полонені, яких захоплювали турки й татари під час розбійницьких нападів на українські, російські та польські землі з XV до 60-х років XVIII ст. Микула забіг на саме ліве крило турецького табору, де сподівався знайти ясир (Мак., 1956, 505).
- Яснота— власт. за знач. ясний 1, 2. Ясні вогні веселі обступили Все будівництво..- Оце так світло! - От де яснота! (Вирган, В розп. літа, 1959, 246).
- Ікра— яєчка, що їх відкладають самиці риб, раків, жаб та інших водяних тварин.- Ніхто ніколи не боронив рибу ту ловити.
- Ім'я— особиста назва людини, що дається їй після народження. - Мені почулося наче ім'я моєї жінки (Мирний, III, 1954, 274).
- Іржа— червоно-бурий шар на поверхні заліза, який утворюється внаслідок його окислення. Німа і мовчазна, від неба вона [тюрма] крилася чорною залізною покрівлею, з червоними від іржі.