00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Азалія— південна гірська чагарникова рослина з великими квітками різного забарвлення.
- Аннали— записи історичних подій за роками у давніх народів (єгиптян, ассірійців, персів, китайців).
- Байстрюк— позашлюбний син. За сим на бендюгах плететься Байстрюк Авентій попадич (Котл., І, 1952, 194).
- В'яз— листяне дерево (іноді кущ) з нерівнобокими листками та міцною деревиною. В'язи покрили свої голови брунатно-рожевими кучерями і злилися в ціле море м'якої вовни (Коцюб. 427).
- Вада— негативна риса, особливість кого-, чого-небудь.
- Вепр— дикий кабан. По тих нетрях і драговині кишіло звіру: оленів, сайгаків, кіз, вепрів, лисиць (Стор., І, 1957, 257).
- Вилиск— відблиск, полиск, що відсвічує на чому-небудь. Іржаві, темні грати неохоче впустили в камеру [тюрми] барвисті вилиски вечірнього погасання (Вас., II, 1959, 52).
- Вість— звістка, повідомлення. Як мати вість таку почула, То тілько вічно не заснула (Котл., І, 1952, 231).
- Горня— маленький горщик. На припічку, на жару горшки й горнята (Н.-Лев., І, 1956, 90).
- Гулі— веселе, з розвагами, танцями і т. ін. проведення часу.
- Злива— дуже сильний дощ. Жде спрагла земля плодотворної зливи (Фр., X, 1954, 10).
- Зрілість— стан організму, який досяг повного розвитку. Безхмарна юність проліта, надходять зрілості літа (Уп., Вітчизна миру, 1951, 88).
- Кагла— отвір у димоході (до стелі), який затуляють для збереження тепла тощо. Позакурювали, хто курив, і присіли до грубки, відіткавши каглу, аби, знаєте, диму на хаті не було (Свидн., Люборацькі, 1955, 160).
- Крок— рух ногою вперед, убік або назад, що його робить людина або тварина, ідучи або біжачи.
- Кури— загальна назва свійських птахів родини курячих.
- Лахміття— дуже старий, подертий одяг. Із запічка злазить хлопчик у лахмітті в якомусь (Тесл., З книги життя, 1949, 15).
- Лицедій— актор. У Петербурзі, у виставі "Вій", я й виступив перший раз на кону, як лицедій, в маленькій рольці чабана (Збірник про Кроп., 1955, 317).
- Моква— мокротеча. Надворі була негода: моква, туман, темрява (Чорн. земля, 1950, 90).
- Намет— тимчасове приміщення із тканини, шкіри, рідше з гілля, що напинається на каркас.
- Овес— яра злакова культура з суцвіттям волоть і вкритим лускою (рідше голим) зерном. Густа пшениця, високе жито, зелений овес.
- Пенсія— грошове забезпечення, що видається громадянам, звичайно щомісячно, у встановлених законом випадках (в разі старості, інвалідності і т. ін.), а також гроші, одержувані в рахунок такого забезпечення. Якщо право на одержання пенсії залежить від трудового стажу, то її розмір - від заробітку колгоспника (Хлібороб Укр., 12, 1964, 34).
- Передмістя— житловий район, що прилягає до міста, але лежить за його межами. Він зріс сливе на селі, в гаях та в долинах на передмісті невеликого міста (Н.-Лев., IV, 1956, 339).
- Райок— народна розвага - ящик із збільшуваними стеклами для розгляду картинок, показ яких супроводжується жартівливими поясненнями в римованій прозі.2. літ. Римований монолог на злободенну тему, перев. сатиричний, насичений народними приказками.
- Реквізитор— той, хто розпоряджається в театрі чи на кіностудії реквізитом (у 1 знач.). Перукар вже клеїв бороду, реквізитор крутив мені цигарку, суфлер начитував скоренько забутий текст (Смолич, Театр.., 1940, 20).
- Сакви— дві з'єднані одним полотнищем торби, які перекидають через плече (на груди й спину) або через спину коня, осла і т. ін. Почепив [рибалка] собі сакви на плечі, У люльку пхнув огню, ціпок у руки взяв (Греб., І, 1957, 75).
- Смок— насос. - Це газогенератор, - пояснював Валерик, - він працює на кам'яному вугіллі, на антрациті... Він якраз і рухає своєю силою всі смоки (Гончар, Таврія, 1952, 210).
- Солідол— густе мастило, яким змащують ходові частини транспортних машин, різне устаткування і т. ін. Деякі підшипники змащуються густою маззю - солідолом або технічним вазеліном (Фрез. справа.., 1957, 29).
- Стерилізація— знищення мікроорганізмів кип'ятінням, нагріванням, дією хімічних речовин і т. ін. у певному середовищі або на предметі.
- Стовп— колода або товстий брус, установлені вертикально. Турки-яничари догнали [Степана], До стовпа в'язали, Очі виймали (Шевч., II, 1963, 340).
- Сумлінність— властивість за знач. сумлінний. [Анна:] Признайте, що й ви не все по щирості чинили,.. то відки ж се тепер така сумлінність? (Л. Укр., III, 1952, 410).
- Традиційність— властивість за знач. традиційний. Традиційність обряду.
- Тісто— в'язка маса різної густоти з борошна, замішаного на воді, молоці і т. ін. часто з додаванням дріжджів.
- Увага— зосередження думки або зору, слуху на будь-якому об'єкті.
- Уніат— послідовник унії (у 2 знач.). Як та галич поле криє, Ляхи, уніати Налітають, - нема кому Порадоньки дати (Шевч., I, 1951, 64).
- Утиск— насильне, несправедливе обмежування чиїх-небудь прав та дій. [Василина:] Так упеклися мені його [чоловіка] знущання, його утиски та катування, що я не то його, а всіх, хто до його прихильний, ненавиджу (Гр., II, 1963, 536).
- Ухил— похила поверхня. Дах робиться з двох ухилів (Дерев. зодч. Укр., 1949, 15).
- Цвях— металевий або дерев'яний загострений стержень, який використовується для прикріплення, скріплення частин чого-небудь або для підвішування чогось. Іван.
- Шинка— копчене м'ясо (перев. свинячий окіст), попередньо просолене й приправлене прянощами. Галя.
- Штиб— дрібне або подрібнене кам'яне вугілля. Під ногами, як ринь на березі, шелестів штиб (Панч, І, 1956, 408).
- Ікона— живописне, мозаїчне або рельєфне зображення бога або святого, якому поклоняються віруючі.
- Ікра— яєчка, що їх відкладають самиці риб, раків, жаб та інших водяних тварин.- Ніхто ніколи не боронив рибу ту ловити.
- Іній— тонкий шар кристалів льоду, що утворюється осіданням водяної пари з повітря на охолоджені предмети.