00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Відстань— простір, який розділяє два пункти, предмети тощо.
- Двір— господарська ділянка, на якій розміщені садибні будівлі, та місце біля них (часто відгороджене). Двори коло хат маленькі, на кілька сажнів, не обгороджені од вулиці (Н.-Лев., II, 1956, 401).
- Дерен— поверхневий шар грунту, вкритий травою і трав'янистими рослинами, густо пронизаний їх коренями. Вона звеліла.
- Диня— баштанна рослина з великими запашними плодами. Шкідливих горобців та гав Він [Осел] щиро так ганяв, Що витоптав всі кавуни і дині (Гл., 1957, 106).
- Довбешка— дерев'яний молоток або взагалі замашна палиця з потовщенням на кінці. Дід Панас луснув щуку по голові довбешкою.
- Епос— оповідний рід літератури на відміну від лірики й драми. Історичний розвиток жанру поеми і досвід радянських поетів показують, що поема створюється і існує на грунті взаємозв'язку двох літературних родів: епосу і лірики (Мал..2. Сукупність народних героїчних пісень, сказань, поем. Весь таврійський епос пройнятий мрією про обводнення степів (Гончар, Таврія.., 1957, 171).
- Кабиця— відкрита літня кухня (піч) у дворі або в садку. Маріора варила обід у глиняній кабиці на подвір'ї (Коцюб., І, 1955, 215).
- Кава— тропічне дерево, з насіння якого виготовляють ароматний тонізуючий напій.
- Квач— намотане на кінець палиці клоччя, ганчір'я тощо для мащення чого-небудь. [Чоловік (вибіга з мазницею і квачем) :] Ось я приніс дьогтю (Вас., III, 1960, 57).
- Квітень— четвертий місяць календарного року. Листи Ваші одібрав: від 25 лютого.
- Корок— кора коркового дуба, яку використовують для різних потреб.
- Крос— спортивний біг або перегони по пересіченій місцевості з подоланням природних перешкод. [Вернидуб:] А тебе все ж таки дожену.
- Кучма— висока бараняча шапка. Татарська кучма насунулась йому на очі, ніс закандзюбився (Стор., І, 1957, 335).
- Кінва— великий дерев'яний кухоль. А трохи згодом Раби вечерю принесли І кінву доброго сикеру (Шевч., II, 1953, 71).
- Ліхтар— освітлювальний пристрій, в якому джерело світла захищене склом, слюдою тощо. Музики розставили свої пюпітри, порозкладали ноти й посвітили ліхтарі (Н.-Лев., III, 1956, 138).
- Мата— сплетене із соломи або очерету покривало, підстилка тощо. Дістав [Нур] з кишені ключик і відімкнув чималеньку, обковану залізом скриньку, що непомітно стояла в кутку, накрита солом'яною матою (Ткач, Арена, 1960, 51).
- Одяг— сукупність предметів, виробів (із тканини, хутра, шкіри), якими покривають тіло. Молода Гамзиха устала якраз і в розкішному ранковому одягу дожидала чоловіка чай пити (Мирний, IV, 1955, 159).
- Озія— щось надто велике, незграбне (перев. про будівлю).
- Опінія— громадська думка. Не знала я тоді, що учителька в малому місті мусить числитися ще з чимось більше, що тут є товариші праці, опінія мешканців (У. Кравч., 1958, 311).
- Осип— зернова данина. На грунтах.. сиділи його [пана Щеньковського] піддані, які справляли за це панщину, платили чинш, подимне, .. осип (Панч, Гомон. Україна, 1954, 106).
- Партія— добровільний бойовий союз однодумців-комуністів, організований з представників робітничого класу, трудящих селян і трудової інтелігенції Радянського Союзу.
- Партієць— член Комуністичної партії Радянського Союзу (КПРС.
- Перелік— дія за знач. перелічувати, перелічити.2. Перераховування якихось предметів або осіб.
- Поет— автор літературних віршованих, прозових і драматичних поетичних творів. Шевченко був поетом-борцем, найкращим діячем громадським (Граб., III, 1960, 125).
- Робота— дія за знач. робити 1-3, 7, 8. Розвернулося весілля. Музикам робота і підковам (Шевч., І, 1963, 317).
- Сніжина— велика сніжинка. В хатині було так тихо, що було чути, як знадвору легенькі здорові сніжини падали на шибки (Н.-Лев., VI, 1966, 348).
- Софіст— представник давньогрецьких філософів V-IV ст. до н. е.2. Той, хто використовує софізми для доведення явно неправильних думок, тверджень.
- Страхіття— фантастична істота незвичайного, страшного вигляду.
- Строк— установлений, визначений для кого-, чого-небудь відрізок часу. Леонтій вчився дуже добре, видав [здав] екзамен на полегкість і зменшення строку військової служби (Н.-Лев., IV, 1956, 56).
- Стік— дія за знач. стікати 1. - Треба придивитися, чи немає там [у мурі] отворів для стоку води (Тулуб, Людолови, II, 1957, 109).
- Тлум— натовп, юрба. Слухав дзвону колокольного, бачив тлум людський, як сходились і розходилися (Вовчок, VI, 1956, 251).
- Ухил— похила поверхня. Дах робиться з двох ухилів (Дерев. зодч. Укр., 1949, 15).
- Фенікс— у міфології деяких стародавніх народів (єгиптян, фінікійців та ін.) - чарівний птах, який, проживши кілька сот років, спалював себе, а потім воскресав з попелу молодим. Фенікс має крила кольору сапфіра, смарагда й інших коштовних каменів і вінець на голові (Загреб., Диво, 1968, 460).
- Халіф— титул феодального верховного правителя в ряді мусульманських країн, який поєднував духовну і світську владу, а також особа, що мала цей титул.
- Хлип— дія за знач. хлипати і звуки, утворювані цією дією. Та й стане плакати [дочка] тихенько, щоб бува матір не збудити - самим хлипом (Головко, II, 1957, 366).
- Шати— багате, розкішне святкове вбрання. На вбогому - лати, На багачу - шати.
- Шків— колесо для пасової або канатної передачі руху. На лівому кінці вала барабана насаджено шків, який приводиться в рух пасом від шківа двигуна (Зерн. комбайни, 1957, 62).
- Штабс-капітан— у дореволюційній російській і деяких іноземних арміях - офіцерський чин у піхоті, артилерії та інженерних військах, рангом вищий поручика і нижчий капітана.
- Штани— одяг (перев. чоловічий), який має дві довгі або короткі холоші й закриває нижню частину тулуба та ноги. Туго росла дитина, а все ж підростала, і не стямилась [мати] навіть, як довелося шить їй штани (Коцюб., II, 1955, 306).
- Щеня— маля собаки, а також вовчиці, лисиці і т. ін. На канапі з пов'язкою на голові напівлежить пані Люба, грається з щенятами (Вас., III, 1960, 193).
- Ідея— поняття, уявлення, що відбивають дійсність у свідомості людини та виражають ставлення її до навколишнього світу. [Заграничний політик:] Наші слова зробилися символами ідей, абстрактів, логічних процесів, а не чуття (Фр., IV, 1950, 35).
- Імітатор— той, хто імітує кого-, що-небудь. Стилізатором та імітатором [народної поезії] Шевченко ніколи не був (Рильський, III, 1956, 236).
- Іскрина— одна іскра. Блискавка кинула сяйні іскрини, Громом торохнуло в гори й долини..., Поезії, 1958, 305).