00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Апарат— прилад, пристрій для виконання якої-небудь роботи. Запрохав я ще одного аматора фотографії, поклав на бричку апарат і гайда до Гуцулії в гостину.
- Арбітр— посередник, суддя, до якого звертаються для розв'язання спорів, що не підлягають судовому розглядові.
- Буйвіл— велика свійська тварина - рід бика. Скриплять татарські гарби, запряжені буйволами і верблюдами (Стор., І, 1957, 77).
- Вдих— кожне окреме втягування повітря в легені при диханні.
- Вепр— дикий кабан. По тих нетрях і драговині кишіло звіру: оленів, сайгаків, кіз, вепрів, лисиць (Стор., І, 1957, 257).
- Вись— простір на великій відстані від землі. Нитки дощу сріблясті єднають землю й вись.
- Вібрація— механічне коливання якого-небудь тіла, що відбувається з великою частотою й невеликою амплітудою дрижання. Шура відразу ж відчула, що залишилась дрібна вібрація [верстата] (Донч., VI, 1957, 344).
- Віко— верхня частина діжки, скрині й т. ін. Коровай поклали на віці од діжі (Н.-Лев., III, 1956, 73).
- Гайдамаччина— народно-визвольний рух XVIII ст. на Правобережній Україні проти польсько-шляхетського гніту.
- Гіпс— вапняковий мінерал білого або жовтуватого кольору, що використовується у подрібненому та обпаленому вигляді в будівництві, скульптурі, для хірургічних пов'язок, а також у сільському господарстві як добриво. Гіпс - в'яжуча речовина, яка швидко тужавіє (Довідник сіль. будівельника, 1956, 447).
- Заборона— наказ не робити чого-небудь. І росло лихо в його серці, і виростало до гарячої відплати, котра не зна ні впину, ні заборони... (Мирний, І, 1949, 147).
- Звій— звивина, закрут, вигин. Довга й лінійно рівна дорога, так звана цісарська, була пуста. Вона видавалася тут між полями зміїним звоєм.
- Ключиця— парна трубчаста кістка плечового пояса людини й хребетних тварин, що з'єднує лопатку з грудною кісткою. Тепер ще й зверху стала шия боліти і до ключиці біль іде (Л. Укр., V, 1956, 322).
- Комісаріат— назва державної або адміністративної установи, яку очолює комісар. Йосиф готує відповіді на питання, які можуть йому ставити в комісаріаті поліції (Вільде, Сестри..Військовий комісаріат - установа, що здійснює облік військовозобов'язаних, призов до армії тощо. В тій заяві було палке прохання до військового комісаріату, аби послали її на Ленінградський фронт (Автом. Кошик, 1954, 50).
- Курай— трав'яниста степова рослина групи перекотиполе. Курай росте в посівах різних культур (Бур'яни.., 1957, 35).
- Кіль— поздовжня балка нижньої частини судна, що є його головним кріпленням. Пароплав раптом черкнув об щось кілем, втратив хід і широким рухом повернувся носом проти течії.
- Кіот— складана рама або шафка зі скляними дверцями для ікон.
- Напівдрімота— стан, близький до дрімоти. Він увесь дрижить, голова палає від жару. Якась напівдрімота охоплює його (Коз., Гарячі руки, 1960, 167).
- Ножиці— інструмент для різання, стриження, що складається з двох навхрест з'єднаних ножів з ручками у вигляді кілець. Вони витягували гачками товсті або чорні нитки, зрізували ножицями вузлики (Н.-Лев., II, 1956, 97).
- Німфа— у грецькій міфології - божество у вигляді жінки, яке уособлює явища і сили природи. Перед ним.
- Осуд— вияв негативного, несхвального ставлення до кого-, чого-небудь. На людський поговір, на осуд суспільства вона.
- Патріарх— глава роду за родового ладу. Багатий досвідом життя й знанням людей та обставин, Захар Беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, батьків і провідників цілого народу, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази (Фр.2. перен. Найстарша, найбільш поважана людина в якому-небудь колективі. - Високоповажане добродійство! Прошу підняти келехи за вельмишановного Олександра Максимовича, нашого сивого патріарха (Стельмах, І, 1962, 332).
- Покіс— смуга скошеної трави, збіжжя і т. ін. Недавно був ще сінокіс, І знов косар дзвенить косою, І знов трудящою рукою Кладе в житах новий покіс (Черн., Поезії, 1959, 161).
- Приказка— поширений у мові влучний, часто римований вислів, близький до прислів'я, але без властивого прислів'ю повчального змісту. - Сім дочок, та це випадає сім весіллів.
- Путо— ремінь, мотузка, ланцюг, якими стягують ноги якої-небудь тварини, щоб обмежити свободу її пересування (перев. під час випасу).
- Революціонер— переконаний діяч революції, учасник революційного руху. Ленін втілив у собі найвидатніші риси пролетарського революціонера: могутній розум, усе долаючу волю, священну ненависть до рабства і гноблення, революційну пристрасть, послідовний інтернаціоналізм (До 100-річчя.. В. І. Леніна, 1970, 4).
- Риса— лінія, проведена на чому-небудь. Вся сторінка [зошита] була покреслена товстими рисами червоного олівця (Донч., II, 1956, 383).
- Різка— зрізаний з якого-небудь дерева або куща тонкий, гнучкий прутик. Вона підійшла з кухонним ножем до розквітлої черешні і власноручно зрізала кілька гнучких, тонких різок (Донч., III, 1956, 37).
- Сіни— нежила частина селянських хат і невеликих міських будинків, яка з'єднує жиле приміщення з ганком, рундуком або ділить хату, будинок на дві половини. Ми ввійшли в сіни.
- Тавр— мітка, яку випікають на шкірі, рогах чи копитах свійських тварин. - Наш, вітчизняний, - визначив Хаєцький, як циган, обходячи коника навколо і старанно загладжуючи застрижене тавро (Гончар, III, 1959, 88).
- Трилогія— три літературні або музичні твори одного автора, об'єднані спільними героями, спільною ідеєю, єдністю задуму. Він [В. Гюго] сам називає три сих романи [«Знедолені», «Собор паризької богоматері», «Трудівники моря»] своєю трилогією (Л. Укр., V, 1956, 23).
- Хвіст— придаток на задній частині тіла тварини, що являє собою продовження хребта від крижової кістки. Собаки стояли коло хат і крутили хвостами, дивлячись на людей (Н.-Лев., II, 1956, 374).
- Честолюбство— прагнення до слави, почестей, домагання високих постів. Честолюбство та гординя гризли йому серце, як іржа залізо (Н.-Лев., III, 1956, 368).
- Чиря— пташа чирки (див. чирка1). Над нами з хуркотом промайнув перший табунець чирят, як знак початку вечірнього льоту (Досв., 1959, 406).
- Шукач— людина, зайнята розшуками чого-небудь. Всі оті шукачі посад нагадували хворих, що, зневірившись у медицині, йшли за порадою до знахаря (Вільде, Сестри.., 1958, 455).
- Яловичина— м'ясо великої рогатої худоби. Подали борщ, а далі яловичину, покришили на дерев'яній тарілочці, посолили та й їли (Кв.-Осн., II, 1956, 68).
- Ґрунтовність— гРУНТОВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до грунтовний.