00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Актор— виконавець (професіонал) ролей у театральних виставах. Вискочив і я по тій кладці на ганок, а за мною актор з обголеними щоками (Н.-Лев.. II, 1956, 391).
- Ангіна— гостре запалення слизової оболонки зіва, зокрема мигдаликів глотки. З ногою скінчилось, нахопилась ангіна, пуста, правда, та все ж три дні пролежать довелось (Л. Укр., V, 1956, 276).
- Брук— дорога або вулиця (мостова), вимощена камінням. Розтинався раптом голосний гуркіт коліс по бруку (Коцюб., II, 1955, 174).
- В'яз— листяне дерево (іноді кущ) з нерівнобокими листками та міцною деревиною. В'язи покрили свої голови брунатно-рожевими кучерями і злилися в ціле море м'якої вовни (Коцюб. 427).
- Вияв— дія, процес, що робить явним, помітним стан, почуття, наміри і т. ін. Такі вияви селянського самосуду проривалися тоді досить часто (Фр., VIII, 1952, 383).
- Вміст— те, що є, міститься в чому-небудь. Коли сідав до стола, то цікавився вмістом чарок, стаканів і стопочок переважно (Сенч. 2. Наявність якої-небудь речовини в складі чого-небудь. Внаслідок вмісту кофеїну, чай має тонізуючі властивості (Укр. страви, 1957, 284).
- Візир— пристрій у фото- або кіноапараті для наведення об'єктива на предмет, який фотографують.
- Гвинтівка— рушниця, в стволі якої є гвинтова різьба. Для сильной армії своєї Рушниць, мушкетів, оружжин Наклали повні гамазеї.
- Гімн— урочиста пісня, прийнята як символ державної або класової єдності. Коли ж над головами заширяв Величний гімн Радянського Союзу, - Із рук дітей у височінь злетіли З веселим плеском білі голуби, Весни і миру вісники крилаті.
- Дзен— різновид буддизму, який своєрідно тлумачить питання про співвідношення земного та божественного світу, стверджуючи, що вони знаходяться в нерозривній єдності між собою. // Спосіб відчути свою природу, бажання своєї душі, стати самим собою.
- Екран— пересувний щит, який захищає від гарячого повітря, світла і т. ін. Праворуч, в глибині, камін, заслонений мальованим екраном.
- Ельф— у старогерманській міфології - доброзичливий дух природи, який нібито жив у повітрі, землі, горах і т. ін. - Ти казала, що в кожній квітці живе маленький ельф або ельфа, що вони щоночі виходять з квіток і грають, танцюють, співають (Л. Укр., III, 1952, 487).
- Засув— зАСОВ, а, ч. Рухомий дерев'яний або залізний пристрій для замикання дверей, воріт, хвіртки і т. ін. Увіходить [воротар] у двір, зачиняє хвіртку, засуває важким засувом браму і йде собі праворуч (Л. Укр., III, 1952, 307).
- Злам— дія за знач. зламати 1, 4 і стан за знач. зламатися 1, 3-6.
- Каруца— румунська хура, віз. Нарешті коні рушили, каруца покотилася берегом Прута (Коцюб., І, 1955, 192).
- Киселиця— драглиста страва зі слив та борошна або круп. [Мати:] Ну, жніте ж, дітоньки, а я піду, зварю вам киселиці на полудень (Л. Укр., III, 1952, 236).
- Кришка— верхня частина предмета, якою затуляють у ньому отвір.
- Курник— приміщення для курей.- Коли бувало влізу до курника, то не душу одну Курку або дві, щоб наїстися,.. але видушу десять, двадцять (Фр., IV, 1950, 78).
- Кібець— хижий корисний птах родини соколових, переважно з сірим або рудим пір'ям. Здалека чується - клекоче орел, лопотить своїм носом бушель, сова стогне божевільним реготом, кряче ворон, а кібці.
- Льон— однорічна або багаторічна трав'яниста технічна рослина, з стебел якої виготовляють волокно, а з насіння - олію. Округи мене то жито половіє, а в житі купка льону голубо цвіте.
- Мати— жінка стосовно дитини, яку вона народила. У дитини заболить пальчик, а у матері серце (Номис, 1864, № 9214).
- Мощі— висохлі, муміфіковані рештки (інколи - окремі кістки) людини, що її церква вважає святою. Взявши хрест із святими мощами, свячену воду і кропило, він рішився слідувати за отцем Спиридоном (Фр., VIII, 1952, 138).
- Міра— одиниця виміру чого-небудь. Міри виникли в зв'язку з потребою людини вимірювати розміри навколишніх предметів (Фізика, І, 1957, 11).
- Міст— споруда для переїзду або переходу через річку, залізницю, автомагістраль, яр і т. ін. Нева Тихесенько кудись несла Тоненьку кригу попід мостом (Шевч., II, 1953, 358).
- Мішура— сріблясті або золотисті металеві нитки, що йдуть на виготовлення парчевої тканини, галунів і т. ін. У фіналі вистави на сцену вибігали чотири пари танцюристів у блискучих від стеклярусу та всякої мішури, кричущих костюмах (Минуле укр. театру, 1953, 97).
- Несподіванка— несподівана, раптова подія, явище, факт і т. ін. [Руфін:] Приємна несподіванка! Не ждав я тебе сьогодні в своїм, домі бачить (Л. Укр., II, 1951, 399).
- Неґура— нЕГУРА, и, ж. Туман. Часто негура заставала вівці у полонині (Коцюб., II, 1955, 326).
- Осад— дрібні частки твердих речовин, що виділяються з рідини або газоподібного середовища й осідають на яку-небудь поверхню. Майстер.
- Осел— свійська робоча тварина родини конячих. І шляхом ві[й]сько, мов гадюки.
- Острах— тривожне почуття небезпеки, стан тривоги перед можливою небезпекою.
- Парші— заразне шкірне захворювання людини, при якому на шкірі під волоссям, на тілі, нігтях з'являються гнійні струпи і рубці, а також струпи і рубці від цісї хвороби. До дитячих заразних хвороб шкіри, волосся і нігтів належать парші, стригучий лишай і короста (Шк. гігієна, 1954, 324).
- Підлабузник— той, хто підлабузнюється до кого-небудь. З якоюсь жорстокою холодністю бідака приймав ті подарунки як належну платню за труд, не звертаючи жодної уваги на удавану щирість підлабузників (Кол.., 1959, 29).
- Раїна— пірамідальна тополя. В синьому шумі раїни серце моє розцвіта (Сос.., 1947, 82).
- Розплата— плата, винагорода за що-небудь. [Другий левіт:] Мене послав начальник до рахунків.
- Стиск— дія за знач. стискати, стискувати. Цементи та бетони відзначаються тим, що мають високі показники міцності на стиск (Компл. використ. вапняків.., 1957, 62).
- Театральність— сукупність специфічних засобів і прийомів, властивих театрові як особливому виду мистецтва. З Петрицьким на українську сцену знову прийшла святкова театральність.
- Телиця— молода корова, яка ще ні разу не телилася. Онися Степанівна обділила дочку й зятя всім, що було потрібно в господарстві: дала три пари волів, дві корови й телицю (Н.-Лев., III, 1956, 198).
- Чемність— властивість за знач. чемний. Поводилися вони між собою з підкресленою добросусідською чемністю (Ле, Ю. Кудря, 1956, 83).
- Шати— багате, розкішне святкове вбрання. На вбогому - лати, На багачу - шати.