00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Антрепренер— у капіталістичних країнах і дореволюційній Росії - приватний театральний підприємець, власник театру, цирку і т. ін. Напиши мені, які умови звичайне бувають між автором і антрепренером (Л. Укр., V, 1956, 204).
- Бешкет— грубий, непристойний вчинок, сварка, колотнеча.
- Біги— дія за знач. бігти 1-4. Наздогнав Павло дівчину.. - Варко! тривай, зажди! - ледве промовляє вже: дух у бігу однявсь (Вовчок, І, 1955, 159).
- Вепр— дикий кабан. По тих нетрях і драговині кишіло звіру: оленів, сайгаків, кіз, вепрів, лисиць (Стор., І, 1957, 257).
- Вишнівка— вишнева наливка. Стіл застеляється у них, І показалася горілка, І деренівка, і вишнівка, І мед, і пиво (Рудан.., 1956, 80).
- Домогосподарка— жінка, яка веде домашнє господарство і не працює на якомусь підприємстві або в якійсь установі.
- Епіцентр— місце на поверхні землі, яке знаходиться безпосередньо над або під вогнищем якихось руйнівних сил. Підземну точку, де виник поштовх землетрусу, звуть гіпоцентром.
- Етюд— твір образотворчого мистецтва допоміжного характеру, виконаний з натури з метою її вивчення в процесі роботи над картиною, скульптурою і т. ін. Кращі художники-демократи на живому матеріалі.
- Жлукто— посудина, видовбана з стовбура дерева, в якій золять білизну, полотно. Вона вибрала сорочки з жлукта, пішла на ставок прать (Н.-Лев., II, 1956, 288).
- Загреба— місце заховання, загрібання чого-небудь. Знає він кошечу [кошачу] загребу (Номис, 1864, № 13776).2. ж. Корж, випечений у жару.
- Злом— дія за знач. зломити 1, 3, 4 і зломитися 1,3. Ішов командир, почував під ребром Серце, зав'язане мертвим узлом, Бо серце його - не залізо на злом (Бажан, Вибр., 1940, 36).
- Зріз— поверхня, що утворюється від розрізування, зрізування чого-небудь. Дерева були дбайливо підчищені.
- Карб— виїмка, рівчик, вирізьблені або витиснуті спеціальним знаряддям на поверхні чого-небудь.
- Касир— той, хто завідує касою (у 2, 3 знач.), приймає та видає гроші, продає квитки тощо. Писар закликав до себе в гості двох чоловік, що були колись волосними старшинами, закликав волосного касира, десяцького (Н.-Лев., IV, 1956, 153).
- Квач— намотане на кінець палиці клоччя, ганчір'я тощо для мащення чого-небудь. [Чоловік (вибіга з мазницею і квачем) :] Ось я приніс дьогтю (Вас., III, 1960, 57).
- Ковганка— дерев'яна ступка для товчення сала. - Не знайдете ні товкача, ні ковганки, бо ці.. ледащиці не затовкують салом борщу (Н.-Лев., І, 1956, 602).
- Конто— рахунок. Тепер я також мав конто в друкарні (Фр., IX, 1956, 407).
- Кутя— обрядова каша з ячмінних або пшеничних зерен, уживана з солодкою підливою напередодні різдва чи водохреща. Стоїть кутя на покуті, А в запічку діти (Шевч., І, 1951, 365).
- Кушир— багаторічна трав'яниста рослина, що росте у воді.
- Леді— дружина лорда або баронета у Великобританії, а також заміжня жінка аристократичного кола. Англічанка наша дуже цікава і красива стара леді (Л. Укр., V, 1956, 111).
- Ліфт— технічна споруда з спеціальною кабіною для вертикального переміщення людей або вантажів. Ліфтом вона піднялась на п'ятий поверх (Донч., V, 1957, 432).
- Маля— маленька дитина. [Перше потерча:] Нас матуся положила і м'якенько постелила,.. і тихенько заспівала: люлі-люлі-люлята, засніть, мої малята! (Л. Укр., III, 1952, 186).
- Меса— церковна відправа в католиків. - Як відомо панові, перед відкриттям сойму завжди буває урочиста меса (Тулуб, Людолови, І, 1957, 11).
- Наліт— дія за знач. налітати1. @ 3 нальоту: а) не зупиняючись, на повному ходу, З розгону. - Чого задумався, земляче? - Хтось з нальоту оперіщив ззаду Хоминого коня. - Гони (Гончар, III, 1959, 430).
- Ниття— дія за знач. нити. У нього ревматизм крутив ноги, і дід болісно прислухався до німого ниття (Гуцало, Скупана.., 1965, 9).
- Першодрук— перший надрукований текст якого-небудь твору.
- Поренчата— поручні, бильця. Троє молодих людей сидять на поренчатах, що одділяють море од вулиці (Коцюб., II, 1955, 427).
- Стовбур— основна наземна частина дерева або куща, від якої ростуть гілки. Через голі стовбури ялин та смерек блищить вода в Дунайці (Н.-Лев., II, 1956, 414).
- Сідло— упряж для їзди верхи - сидіння для вершника, яке прикріплюють на спині коня, мула і т. ін. В IV-III ст. до н. е. у скіфів існували м'які сідла, відомі із зображень коней і за знахідками в могилах.
- Терник— зарості терну. Десь у тернику один [соловей] старанно повторює якийсь етюд (Вас., І, 1959, 292).
- Трунок— напій (перев. алкогольний). Не жалуйте, діти, Трунку дорогого, Із двора не випускайте Тверезим нікого (П. Куліш, Вибр., 1969, 313).
- Тума— назва людини, в якої один із батьків турок або татарин, а другий - українець. Козак-тума зведе з ума, не буде любити (Барв.., 1902, 222).
- Флер— тонка, прозора, звичайно шовкова тканина.2. перен.
- Цюця— собака, собачка. Спекла Луця: не схоче їсти й цюця (Номис, 1864, № 12285).
- Шиття— дія за знач. шити. Дві дівчини, привчені до шиття, сіли коло порога й вишивали сріблом бережки до кунтуша (Н.-Лев., VII, 1966, 45).
- Шкаралупа— тверде, цупке природне покриття (яйця, плоду тощо). Спочатку білка-крадійка прокусила шкаралупу яєчка, потім випила його (Коп.., 1948, 18).
- Штиб— дрібне або подрібнене кам'яне вугілля. Під ногами, як ринь на березі, шелестів штиб (Панч, І, 1956, 408).
- Явір— дерево родини кленових з великим п'ятилопатевим листям.
- Єдваб— сорт коштовної шовкової тканини. Нарядили Федора, мов того полковника з Січі: чоботи нові - жовтинці, штани широкі - оксамитні, каптан із синього єдвабу (Мирний, IV, 1955, 225).
- Єнот— невеликий хижий звір з темно-жовтим густим хутром, що добре лазить по деревах і мостить кубло в дуплі. Єнот.
- Їжак— невеличка тварина-ссавець, спина й боки якої вкриті твердими голками. От тут-то вітри схаменулись І ну всі драла до нори.