00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Автоматизація— дія за знач. автоматизувати і автоматизуватися 1. Автоматизація виробництва - найвищий етап розвитку машинної техніки, грунтується вона на застосуванні автоматичної системи машин і є могутнім фактором підвищення продуктивності праці (Рад. Укр.IV 1961, 3).
- Алюр— спосіб, характер ходи, бігу коня: крок, галоп, кар'єр та ін. Мов у манежі, ми обскакали дворище і тим же алюром понеслись назад (Панч. II, 1956, 64).
- Антипатія— почуття неприязні, огиди, відрази до кого-, чого-небудь.
- Арик— у Середній Азії - назва зрошувального каналу. Шумлять бистрі арики, купають корені яблунь, груш, абрикосів (Десняк, II, 1955, 483).
- Арія— вокальний твір для одного голосу, що входить як складова частина до опери, ораторії та ін. От почулась арія Мефістофеля з "Фауста".
- Балія— широка і низька посудина для прання білизни. Стояла велика балія, обік неї лежали два праники (Фр., VII, 1951, 347).
- Віра— упевненість у чомусь, у здійсненні чого-небудь. Йшла [Соломія] уперто і завзято, з вірою, що її широкі й високі груди зламають усі перешкоди (Коцюб., І, 1955, 364).
- Дикт— тонкі пластинки дерева, які застосовують для обклеювання столярних виробів, щоб надати їм гарного вигляду.2. Деревний матеріал, склеєний з декількох тонких пластинок дерева.
- Еліпс— замкнута овальна крива, сума відстаней кожної точки якої від двох даних точок (фокусів) залишається сталою величиною. При обертанні навколо Сонця Земля протягом року описує замкнену криву лінію, яка нагадує коло, розтягнене в одному напрямі.
- Еротизм— надмірна чуттєвість, підвищена статева збудливість.
- Етика— наука про мораль, її походження, розвиток і роль у суспільному та особистому житті людей. Франко обстоює відокремлення етики від релігії (Вісник АН, 4, 1949, 46).2. Норми поведінки, сукупність моральних правил якого-небудь класу, суспільної організації, професії і т. ін. В радянській школі народилась нова, піонерська етика (Донч., VI, 1957, 600).
- Ефект— сильне враження, викликане ким-, чим-небудь. Я так коротко описую останню сцену, що тільки різке, грубе слово викличе потрібний мені ефект (Коцюб., III, 1956, 371).
- Зблиск— спалах вогню, блискавки, світла і т. ін. Металу цокіт, автогену зблиски - росте залізний міст через Десну (Дор., Єдність, 1950, 48).
- Звіря— маля звіра (див. звір11). * Образно. А люта мати! Спустила друге бісновате [біснувате] Своє скаженеє звіря.
- Злам— дія за знач. зламати 1, 4 і стан за знач. зламатися 1, 3-6.
- Компенсація— відшкодування, зрівноважування, винагорода за що-небудь, а також сума, яку сплачують як відшкодування, винагороду.
- Лезо— гостра частина знаряддя, яким ріжуть, колють або рубають. Дон Жуан бере шпагу до рук і проводить рукою по лезу (Л. Укр., III, 1952, 377).
- Лицедій— актор. У Петербурзі, у виставі "Вій", я й виступив перший раз на кону, як лицедій, в маленькій рольці чабана (Збірник про Кроп., 1955, 317).
- Ляда— рухома покришка, дверцята, що прикривають отвір всередину чого-небудь. Він хижку з лободи зліпив Та ще з огудини дві ляди Неначе двері притулив (Гл., 1951, 195).
- Маніяк— людина, одержима якоюсь манією (у 1 знач.). Іван.
- Мисліте— назва букви "м" у слов'яно-руській азбуці. * Образно.
- Млин— споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та ін. енергії.
- Млість— почуття розслабленості, знемоги. Якась невимовна млість опанувала мене, якесь ослаблення не то тіла, не то волі (Фр., IV, 1950, 291).
- Обичай— звичай, звичка. У мене обичай - козацький звичай: Хоть побачу, то й не плачу (Чуб., V, 1874, 509).
- Олівець— тоненька паличка графіту або сухої фарби у дерев'яній оправі, якою пишуть, креслять, малюють. Починалась палка суперечка.
- Піджак— верхня частина чоловічого костюма у вигляді куртки з рукавами й полами на застібці, звичайно з відкритим відкладним коміром. Він був убраний в піджак та панталони з дешевенького, простого тріко (Н.-Лев., IV, 1956, 56).
- Рінь— крупний пісок, гравій, галька і т. ін. По всій рівнині розкидані намети бранців.
- Санкція— затвердження чого-небудь вищою інстанцією.
- Смалець— жир, витоплений перев. із свинячого здору. І живуть [сестри] нічого собі.
- Стрій— ряд, шеренга солдатів або військовий підрозділ, розміщений рядами. Хороший в строю - сильний в бою (Укр.. присл.., 1955, 400).
- Сіонізм— реакційна націоналістична ідеологія і політична практика, що виникли в кінці XIX ст. у середовищі єврейської буржуазії ряду країн.
- Така— уживається в значенні: саме цей, про який ішла або йде мова, вказуючи на властивість особи, якість предмета тощо.
- Тюрма— місце ув'язнення, будівля, де перебувають особи, засуджені до позбавлення волі або які знаходяться під судовим слідством. Знов люди гомонять на базарі, що вже впіймали тих розбійників і що вони вже сидять в Кишиневі в тюрмі (Н.-Лев., III, 1956, 278).
- Тім'я— верхня частина голови людини від лоба до потилиці. Чоботи на височенних корках пошиє, щоб не швидко зносились.
- Філа— у Стародавній Греції - родова одиниця, що дорівнювала племені.
- Царина— околиця, край села. І Яремі дали коня Зайвого з обозу. Усміхнувся на воронім Та й знову у сльози.
- Цироз— розростання в якому-небудь органі щільної сполучної тканини, що порушує його функції. Цироз печінки може виникнути в результаті різних процесів.
- Цямрина— одна деревина з колодязного зрубу. Оце ж уже козацтво познімало з себе пояси і на поясах ті всі бочки витягують і ставлять на зеленому моріжку, поклавши під бочки колодязну цямрину, щоб краще було точити (П. Куліш, Вибр., 1969, 266).
- Чаєня— пташа чайки (див. чайка1 1, 2). Ой ішли чумаки, весело співали І чаєчку ізігнали, чаєнят забрали (Нар. лірика, 1956, 75).
- Ялівець— вічнозелений чагарник, рідше дерево родини кипарисових з лускоподібною або короткоголчастою хвоєю та ягодоподібними шишками, вживаними в медицині. По дорозі він старанно обминав кущі розлогого ялівцю (Фр., III, 1950, 84).
- Ясен— дерево родини маслинових з перистим листям і міцною деревиною, яку використовують на різні вироби. Ще треті півні не співали, Ніхто нігде не гомонів, Сичі в гаю перекликались Та ясен раз у раз скрипів (Шевч., І, 1963, 3).
- Іржа— червоно-бурий шар на поверхні заліза, який утворюється внаслідок його окислення. Німа і мовчазна, від неба вона [тюрма] крилася чорною залізною покрівлею, з червоними від іржі.