00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Алюр— спосіб, характер ходи, бігу коня: крок, галоп, кар'єр та ін. Мов у манежі, ми обскакали дворище і тим же алюром понеслись назад (Панч. II, 1956, 64).
- Анархіст— прибічник анархізму (в 1 знач.). Анархісти зовсім заперечують і революційну і всяку іншу владу.
- Вечорниці— в українському дореволюційному селі восени та взимку - вечірні зібрання молоді, на яких у будні дні поряд із розвагами виконувалась і певна робота, а в святкові - влаштовувались гуляння. Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки чарівниці (Укр.. лір. пісні, 1958, 357).
- Відбір— дія за знач. відбирати 4. Новий день, нова робота чекала, його, і найбільша - по перевірці та відбору кадрів (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 555).
- Гулі— веселе, з розвагами, танцями і т. ін. проведення часу.
- Дикт— тонкі пластинки дерева, які застосовують для обклеювання столярних виробів, щоб надати їм гарного вигляду.2. Деревний матеріал, склеєний з декількох тонких пластинок дерева.
- Довідка— відомості, що їх одержує або подає хто-небудь. - Мені містер Булгаков телефонував, і я зібрав усі довідки (Кулик, Записки консула, 1958, 91).На довідки - дізнатися, довідатися про кого-, що-небудь.
- Економ— завідуючий поміщицьким господарством, економією (у 2 знач.). Панський економ, молоденький, загорілий панич, показав політникам постать на буряках (Н.-Лев., II, 1956, 32).
- Ефект— сильне враження, викликане ким-, чим-небудь. Я так коротко описую останню сцену, що тільки різке, грубе слово викличе потрібний мені ефект (Коцюб., III, 1956, 371).
- Збіг— поєднання подій, явищ і т. ін.- Поглянь: перший земляк, який зустрічається мені на фронті! Такий збіг! (Гончар, I, 1954, 14).
- Згар— залишки чого-небудь згорілого. Довго він довбався в ній [люльці] протичкою,.. потім вибивав об лаву згар.
- Згин— дія за знач. згинати, зігнути. Вони [ламінати] в 5 разів легші від сталі і значно легші за алюміній, дуже міцні на розрив і на згин (Наука..2. Місце згинання. При кількаразовому згинанні одного аркуша паперу вздовж лінії згину, як правило, утворюються зморшки (Гурток «Умілі руки..», 1955, 20).
- Здача— дія за знач. здавати, здати 1-8. Здача відгодованої птиці - відповідальна справа.
- Змах— дія за знач. змахнути. Одним змахом кулака повалив він шинкаря на землю (Мирний, II, 1954, 128).
- Конто— рахунок. Тепер я також мав конто в друкарні (Фр., IX, 1956, 407).
- Курище— вогнище, розкладене для обкурювання чого-небудь. - Давай-но сядьмо, Силантію, он там біля залишеного козаками курища від комарів, бо кляте зілля заїдає зовсім (Ле, Побратими, 1954, 27).
- Лазар— жебрак. Хто всякі квітки хлопцям пришиває? - я, Варка Луценкова.
- Мата— сплетене із соломи або очерету покривало, підстилка тощо. Дістав [Нур] з кишені ключик і відімкнув чималеньку, обковану залізом скриньку, що непомітно стояла в кутку, накрита солом'яною матою (Ткач, Арена, 1960, 51).
- Мікроорганізм— найдрібніша жива істота рослинного і тваринного походження, яку можна бачити лише під мікроскопом. Тифозна паличка є добре вивчений мікроорганізм (Мікр. ж., XV, 3, 1953, 17).
- Нужа— мати кинулась до його, оглядала його голову, мундир, сорочки. Там нужа аж кишіла! (Н.-Лев., І, 1956, 103).
- Ніша— западина або виступ у стіні. - Її помешкання складалося з просторого, ясного покою й ніші, де стояло її ліжко (Фр., IV, 1950, 293).
- Пишномовність— властивість за знач. пишномовний. Щоб надати більшої пишномовності своїм творам, панегіристи вживали вишукані риторичні фігури і нерідко зловживали античною міфологією та ремінісценціями з греко-римської історії і літератури (Рад. літ-во, 5, 1962, 87).
- Побілка— дія за знач. побілити 1. Уляна не стала турбувати Кіндрата Дорофійовича і просити в нього колгоспниць на побілку (Логв.., 1960, 60).
- Прояв— дія, процес, що робить явним, помітним чий-небудь стан, чиїсь почуття, наміри і т. ін.
- Рабин— служитель культу і духовний керівник єврейської релігійної громади. Часто по алеях гуляє якийсь рабин, певно єврейський святий або якийсь пророк-чудотворець (Н.-Лев., II, 1956, 395).
- Рація— радіостанція, звичайно пересувна або переносна. - Я Крейсер, я Крейсер, як мене чути? Як мене чути? - скандував біля рації Саша Сіверцев (Гончар, III, 1959, 156).
- Ревнощі— сумнів у вірності, коханні, підозра в зраді подружжя. Кость довго ворочався, не спав, раз по раз підіймав голову, дивився, що робить Настя.
- Резервація— збереження чого-небудь у резерві (у 3 знач.). Він виступає проти всіх заходів, спрямованих на ліквідацію фашистських резервацій (Смолич, Після війни, 1947, 72).2. У деяких капіталістичних країнах - місце примусового оселення корінних жителів з метою загарбання у них кращих земель.
- Сидня— дія і стан за знач. сидіти 1 - 5. Якось завжди спізнювався з оранкою і сівбою, сінокіс його перестоював, а пашня осипалась або починала зеленіти в снопах, бо, як говорили люди, Кузьма за лежнею не знав сидні (Стельмах, II, 1962, 296).
- Смаженина— м'ясна страва - смажене або запечене (перев. посічене) м'ясо.
- Спаш— псування, знищення трав, посівів тваринами.
- Схлип— звук, утворюваний від судорожного вдихання, втягування повітря при плачі.
- Хлип— дія за знач. хлипати і звуки, утворювані цією дією. Та й стане плакати [дочка] тихенько, щоб бува матір не збудити - самим хлипом (Головко, II, 1957, 366).
- Хрін— трав'яниста овочева рослина родини хрестоцвітих з потовщеним кореневищем, їдким і гірким на смак. Орел летить найвище, а хрін росте найглибше (Номис, 1864, № 407).
- Черемха— невелике дерево або кущ з рясними, зібраними в китиці запашними білими квітками й чорними їстівними ягодами. Рясна черемха, і бузок, І яблуневий цвіт В своїм убранні молодім Блищать на сонці золотім (Вороний, Вибр., 1959, 91).
- Шанька— торбинка. На галявину виходить один із хлопців в чоботях, в кобеняці. Через плече - шанька (Вас., III, 1960, 111).
- Шкапа— заморений, слабосилий, худий кінь. По дворі скрізь валялись купи неприбраного гною, бігали собаки, никали худі шкапи (Н.-Лев., І, 1956, 167).
- Інтонація— ритміко-мелодійний лад мови, послідовна зміна висоти тону, сили й часу звучання голосу, що відбиває інтелектуальний та емоційно-вольовий зміст мовлення. Інтонація властива живій людській мові, - така могутня сила, яка підпорядковує собі всі ритми й примушує їх щоразу служити цілком по новому (Наука , 8, 1963, 57).^ Висхідна інтонація див.