00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Блювота— хворобливе явище викидання через рот із шлунка спожитого продукту харчування.
- Бодня— дерев'яна низька діжка з кришкою. Кажуть, вона назгрібала незліченну силу грошей.
- Бійка— взаємне завдавання ударів, побоїв. - Лайка-небійка: в боку не болить (Сл. Гр.).
- Грам— одиниця ваги в метричній системі мір, що дорівнює вазі 1 кубічного сантиметра води. Один грам грунту, наприклад, містить сотні мільйонів мікробів (Наука..^ Грам-атом - кількість грамів хімічного елемента, що чисельно дорівнює його атомній вазі.
- Гроно— скупчення плодів або квітів на одній гілці.
- Дотеп— кмітливий влучний вислів із сатиричним або жартівливим відтінком. Я знов розвішував вуха, слухаючи їх оповідань, жартів, вигадок та дотепів (Фр. 205).
- Едем— за біблійною легендою - місце блаженного існування Адама та Єви.
- Ентузіазм— сильний запал, захоплення, душевне піднесення. Він дивиться на мене, і я читаю в його очах не ентузіазм, а меланхолію (Вільде, Сестри.., 1958, 541).
- Зашпори— гострий біль від морозу, холоду. Зима! Кого не чарувала її казкова краса, кому не пам'ятне галасливе качання снігової баби, де - і радість першого снігу, і зашпори в руках (М. Ол.Зашпори зайшли (позаходили) - з'явилося відчуття гострого болю від морозу, холоду (звичайно в пальцях рук, ніг). Як зайшли ж мені зашпори - і матінечко й ріднесенька! - думала і нігті поодскакують (Тесл., 1936, 60).
- Лезо— гостра частина знаряддя, яким ріжуть, колють або рубають. Дон Жуан бере шпагу до рук і проводить рукою по лезу (Л. Укр., III, 1952, 377).
- Лещата— слюсарний прилад, яким затискують оброблюючий предмет. Затиснувши деталь у лещата, обстукують її молотком і ще раз дотискують (метод. викл. фрез. спр., 1958, 51).
- Маля— маленька дитина. [Перше потерча:] Нас матуся положила і м'якенько постелила,.. і тихенько заспівала: люлі-люлі-люлята, засніть, мої малята! (Л. Укр., III, 1952, 186).
- Мінарет— висока башта при мечеті, з якої муедзин скликав мусульман на молитву. Пишний Босфор майнув золотим пасмом з мечетями, мінаретами (Н.-Лев., III, 1956, 305).
- Опір— дія за знач. опиратися 3. Весна остаточно перемогла опір зими і зігрівала землю теплом, квітчала цвітом (Дмит.[Іти, піти] по лінії (лінією, по шляху, шляхом) найменшого опору.
- Поміч— фізична участь кого-небудь у здійснюваній кимсь дії. Воно-то й треба було його помочі, щоб на зиму бджоли установити (П. Куліш, Вибр., 1969, 269).
- Прірва— провалля із стрімкими урвищами по краях, велика і глибока яма або яр.
- Розвага— те, що розвеселяє, розважає людину. Для середульшого сина Анта не було більшої розваги, як піти до корчениці [кузні], сісти там у куточку, дивитись, як кузнеці [ковалі] сиплють вугілля в горна, надувають міхи, розпікають крицю (Скл., Святослав, 1959, 95).
- Сухість— властивість за знач. сухий 1-3, 5, 7-13. Чим далі від берега, тим важче повітрю донести з моря вологу в глиб суші.
- Тараня— невелика промислова риба родини коропових, поширена в опріснених ділянках Чорного та Азовського морів, яка іноді заходить у пониззя Дніпра, Дунаю та ін. річок.
- Терпимість— здатність терпимо, поблажливо ставитися до чужих звичок, звичаїв, поглядів і т. ін. Він [генерал] так не хотів загострення пристрастей в своєму салоні.
- Теща— мати дружини. Будь здорова ти, матусю, Я приїхав по Настусю, Хочу бути вам ріднею, Будь ти тещею моєю! (Чуб., V, 1874, 233).
- Трагік— актор, що виконує провідні ролі в трагедіях. Коротким помахом трагік відкинув кучму волосся з високого чола (Смолич, Театр.., 1946, 61).
- Тусок— тУСКА, и, ж. Туга, смуток. - Як хліба край, так і в хліві рай.
- Утіха— почуття радості, задоволення, викликане ким-, чим-небудь. У очах втіха заясніла.
- Учта— урочистий обід, сніданок або вечеря, що влаштовується на честь кого-небудь або на відзначення якоїсь події.
- Фігурант— артист балету, що бере участь у групових виступах (на відміну від соліста балету).2. Драматичний актор, який виконує ролі без слів.
- Хвиля— водяний вал, що утворюється від коливання водної поверхні. Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма (Шевч., І, 1963, 3).
- Хутір— відокремлене селянське господарство разом з садибою власника. Смутний і невеселий сидів пан судденко, Дем'ян Омелянович Халявський, у своїм хуторі (Кв.-Осн., II, 1956, 207).
- Чарівництво— чаклунство (у 1 знач.). Так, бо кажуть, що він мертвий, Вмер давно, а тільки мати, Та Урака,- чарівництвом, Ще держить його на світі... Укр., IV, 1954, 157).
- Череп'я— черепки (див. черепок1 1, 2). Ухопив миску.. да тоді в двері! так череп'я й розлетілось (Барв.., 1902, 203).
- Чорнильниця— спеціальна посудина для чорнила, в яку вмочують перо, коли пишуть. В чорнильниці було чорнила тільки на дні (Н.-Лев., IV, 1956, 164).
- Єгер— спеціаліст-мисливець, що керує полюванням. Трохи не щодня ганяв [граф] на полювання в карпатські ліси з єгерями та полоненими, щоб заганяли звіра (Ле, Мої листи, 1945, 138).
- Імбир— тропічна трав'яниста рослина, м'ясисте кореневище якої багате ефірними оліями.
- Їзда— дія за знач. їздити. Кінські підкови хляпали та калюка на всі боки розбігалася од прудкої їзди... (Мирний, І, 1949, 330).
- Ґандж— гАНДЖ, у, ч. і ж. Те саме, що вада 1. [Тетяна:] Рубець у нього тут, рубнув, знать, шаблею татарин!.