00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Астрономія— наука про рух, будову й розвиток небесних тіл і їх систем. Панування релігії захиталося з того часу, коли зародилася наука про будову і розвиток Всесвіту - астрономія (Рад. наука про походж. Землі, 1955, 3).
- Бекет— військова сторожа, пікет. Округи табора жодних бекетів (Сл. Гр.).
- Вилога— відвернутий і випрасуваний край на грудях або рукавах одягу. Все гладив [піп] фіолетові вилоги широких рукавів (Коцюб., II, 1955, 377).
- Воло— розширена частина стравоходу в багатьох птахів, де тимчасово перебуває та попередньо перетравлюється їжа. У зерноїдних птахів (курей, голубів) стравохід мав розширення - воло, де зерно розм'якшується, перш ніж надійти до шлунку (Зоол., 1957, 108).
- Вірш— невеликий поетичний твір, написаний ритмізованою мовою, найчастіше з римуванням рядків. І довелося знов мені На старість з віршами ховатись (Шевч., II, 1953, 45).
- Глиця— листя деяких дерев у вигляді голок, шпильок.
- Гніт— важкий предмет, що кладеться на що-небудь для постійного тиснення. Щоб огірки не спливали і весь час були в розсолі, на вкладене дно кладуть невеликий гніт - кусок граніту або мармурової плити (Укр. страви, 1957, 408).
- Груди— передня частина тулуба від шиї до живота. Голова її сумно схилилася на груди, руки опустилися донизу (Мирний, І, 1954, 46).
- Едем— за біблійною легендою - місце блаженного існування Адама та Єви.
- Заєць— невеликий полохливий звірок родини гризунів, з куцим хвостом, довгими задніми ногами і довгими вухами. Менш цінне хутро [ніж білки] дають зайці, з яких використовується і м'ясо (Зоол., 1957, 148).
- Згар— залишки чого-небудь згорілого. Довго він довбався в ній [люльці] протичкою,.. потім вибивав об лаву згар.
- Згин— дія за знач. згинати, зігнути. Вони [ламінати] в 5 разів легші від сталі і значно легші за алюміній, дуже міцні на розрив і на згин (Наука..2. Місце згинання. При кількаразовому згинанні одного аркуша паперу вздовж лінії згину, як правило, утворюються зморшки (Гурток «Умілі руки..», 1955, 20).
- Йорж— дрібна прісноводна риба родини окуневих із колючими плавцями. Вудок було в нього безліч - на сома, на коропа, на головня, на йоржа й на бубиря (Коз. грамота, 1939, 43).
- Квач— намотане на кінець палиці клоччя, ганчір'я тощо для мащення чого-небудь. [Чоловік (вибіга з мазницею і квачем) :] Ось я приніс дьогтю (Вас., III, 1960, 57).
- Кедрина— кедрове дерево, кедр. Є й мигдаль ясно-зелений,.. І акація рожева, І смолистая кедрина (Крим., 1965, 37).
- Кмет— селянин, хлібороб. Два кметі, пан третій (Номис, 1864, № 1175).
- Леміш— частина плуга або іншого землерийного знаряддя, що підрізує шар землі знизу. Глибоко плуг лемешами впивається в чорную землю, за скибою скиба лягає (Гр., II, 1963, 454).
- Людство— всі люди землі, рід людський, людське суспільство. Робітничий клас завжди виступав як захисник і законний спадкоємець тих духовних багатств, що їх виробило людство (Рад. літ-во, 2, 1958, 6).
- Найми— робота або служба, на яку хто-небудь найнявся. Співа матрос, як той козак.
- Обід— зовнішня частина колеса, звичайно обведена шиною. Довгий німецький віз із шинами на ободах рушив з двору (Н.-Лев., II, 1956, 225).
- Осуга— масні або іржаві плями на воді, рідині. Заволокло курявою срібне плесо лиману, і вода в ньому потьмарилася, вкриваючись іржавою осугою (Кучер, Чорноморці, 1948, 127).
- Папуга— лісовий тропічний птах, звичайно з яскравим і різнобарвним пір'ям, здатний наслідувати людську мову. [Гетера:] Ох, вчора згинула моя папуга! (Л. Укр., II, 1951, 511).
- Поплавець— прикріплений до ліски шматок якої-небудь речовини, легшої від води, що утримує гачок на належній глибині й сигналізує про клювання риби. Вода шумить! .. вода гуля! .. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: - Ловіться, рибочки, великі і маленькі! (Г.-Арт.., 1958, 76).
- Пірога— у народів Центральної і Південної Америки та Океанії - вузький довгий човен, обтягнутий корою, шкірами або видовбаний чи випалений із стовбура дерева. Тихенько випливеш на голубий затон - І раптом з комишу, по водяній дорозі Редько вислизує індійцем на пірозі (Рильський, Поеми, 1957, 231).
- Радіостанція— сукупність технічних пристроїв для передавання і приймання інформації за допомогою радіохвиль. Охрім, що трусив на світанку ятері, бачив, як на Гусячому острові ні з сього ні з того заворушилася копиця і звідти виліз якийсь чоловік.
- Ружа— троянда. Буйними кущами росли тут жоржини, слалась по землі красоля, тягнулися до сонця рясні стебла руж (Шиян, Баланда, 1957, 144).
- Стіг— округла або чотирикутна з заокругленою вершиною щільно укладена велика купа сіна, соломи, снопів хлібних злаків і т. ін. Еней на піч забрався спати, Зарився в просо, там і ліг.
- Тенета— сітка для ловлі звірів, птахів. Раз Лев пішов поживи розглядать Та у тенета і піймався (Гл., 1957, 54).
- Титар— церковний староста. Ударивши скільки поклонів, вона підвелася і пішла до титаря, де продаються свічі (Мирний, III, 1954, 319).
- Уламок— відбитий, відламаний шматок чого-небудь або частина чогось розбитого, поламаного, зруйнованого. Хата, грубо збита з колод.
- Хлип— дія за знач. хлипати і звуки, утворювані цією дією. Та й стане плакати [дочка] тихенько, щоб бува матір не збудити - самим хлипом (Головко, II, 1957, 366).
- Хокей— спортивна командна гра з шайбою або м'ячем на льодовому майданчику або трав'яному полі. Починаючи з 1937 року, в СРСР регулярно проводяться змагання на кубок з хокею з м'ячем, а згодом і на першість країни (Спорт.., 1958, 145).
- Цяця— іграшка (перев. в розмові з дітьми й у мові дітей). В калюжу дивлячись, малесенька Марина Уздріла сонечко,- хотіла цяцю взять.
- Шовк— волокно, що виділяється гусеницями шовковицевого шовкопряда. [Явдоха:] У якімсь селі один вчитель почав вчити своїх учеників шовк здобувати (Кроп., II, 1958, 453).
- Щогла— високий стовп, вертикальна або похила конструкція на судні, признач, для встановлення вітрил, підняття прапора, влаштування спостережних пунктів і т. ін. Геть далеко в морі кораблі видніють, Бачу здалеченька, Як виразно щогли тонкії чорніють Проти місяченька (Л. Укр., І, 1951, 66).
- Ідея— поняття, уявлення, що відбивають дійсність у свідомості людини та виражають ставлення її до навколишнього світу. [Заграничний політик:] Наші слова зробилися символами ідей, абстрактів, логічних процесів, а не чуття (Фр., IV, 1950, 35).