Знайдіть слова заховані в таблиці. Вони можуть бути розташовані горизонтально, вертикально або діагонально в будь-якому напрямку. Виділити слово можна двома способами: a) провести по слову вказівником, попередньо натиснувши праву кнопку миші; б) клацнути мишею на першу й останню літери знайденого слова.
+-Глосарій
Арія
— вокальний твір для одного голосу, що входить як складова частина до опери, ораторії та ін. От почулась арія Мефістофеля з "Фауста".
— сільськогосподарське знаряддя з кількома довгими зубами на держаку, що використовується для піднімання, розтрушування сіна, соломи і т. ін. Ой покину ціп на току, А вила на стозі (Чуб., V, 1874, 1106).
— орган слуху й рівноваги в людини та хребетних тварин. Марина співає, а її тонкий та дзвінкий голос доноситься через стіну до Олексія Івановича, пестить його вухо, веселить серце (Мирний, IV, 1955, 232).
— старовинний народний багатострунний щипковий музичний інструмент. Писані джерела відзначають існування у східних слов'ян струнного музичного інструмента - гусел (Іст. УРСР, І, 1953, 36).
— спорудження будівель на якій-небудь ділянці. Зараз багато колгоспів і радгоспів ведуть забудову сіл і селищ за архітектурними планами, складеними заздалегідь (Ком. Укр., 1, 1968, 27).
— пристрій, що передає або перетворює рух. Майстра завели до [величезного] годинника, отворили [відчинили] дверці до механізму, він ввіткнув туди два пальці, пошпортав щось - і механізм станув (Фр., IV, 1950, 206).
— сорт абрикоси з дрібними плодами. В цвіту гойдаються морелі Під дзвін трудящої бджоли (Стельмах, Шляхи..2. Плід цього дерева. Балабушиха розсилала наймичок в садки сусідніх панів та селян за гіркими черешнями, за агрусом, вишнями-лутовками, морелями (Н.-Лев., III, 1956, 223).
— надмірно висока думка про себе, погорда, зарозумілість, зазнайство. - Е, - подумав дід, - яка пиха! Зневажає залицяння такого козака! (Стор., І, 1957, 82).
— кулька, наповнена повітрям або газом, що виникає в рідині або рідкій масі чого-небудь. Мама не слухала - пускала крізь зуби пузирі й щось неіснуюче загрібала рукою (Ю. Янов., І, 1958, 61).
— мітка, яку випікають на шкірі, рогах чи копитах свійських тварин. - Наш, вітчизняний, - визначив Хаєцький, як циган, обходячи коника навколо і старанно загладжуючи застрижене тавро (Гончар, III, 1959, 88).
— ділянки слизової оболонки ротової порожнини ссавців і людини, що покривають зубні відростки щелеп та коріння зубів. Від цинги хиталися зуби, пухли ясна, і, коли він кусав скибку хліба,- хліб ставав червоним від крові (Тулуб, В^степу.., 1964, 197).
Файли cookie дозволяють нам персоналізувати для вас наші сайти й рекламу, а також дізнатися, як саме відвідувачі використовують веб-сайт. Натискаючи «Я приймаю», ви погоджуєтеся з тим, що вам надсилатимуться всі файли cookie.