00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Алярм— тривога. Се вчора був легкомисний, сліпий алярм хоч не зовсім безпідставний (Фр., IV, 1950, 267).
- Аннали— записи історичних подій за роками у давніх народів (єгиптян, ассірійців, персів, китайців).
- Арик— у Середній Азії - назва зрошувального каналу. Шумлять бистрі арики, купають корені яблунь, груш, абрикосів (Десняк, II, 1955, 483).
- Арія— вокальний твір для одного голосу, що входить як складова частина до опери, ораторії та ін. От почулась арія Мефістофеля з "Фауста".
- Брук— дорога або вулиця (мостова), вимощена камінням. Розтинався раптом голосний гуркіт коліс по бруку (Коцюб., II, 1955, 174).
- Вдача— сукупність психічних особливостей, з яких складається особистість людини і які проявляються в її діях, поведінці.
- Війна— організована збройна боротьба між державами, суспільними класами тощо. Війна людей їсть, а кров'ю запиває (Укр.. присл.., 1955, 78).
- Габа— турецьке сукно білого кольору. Ой, із города із Трапезонта [Трапезунда] виступала галера.. Третім цвітом процвітана - Турецькою білою габою покровена (Укр.. думи.., 1955, 39).
- Жура— журба. Купа дров і жура - Що з них двох тяжче є? В дровах труп лиш згора, А в журі все життя (Фр., XI, 1952, 78).
- Звій— звивина, закрут, вигин. Довга й лінійно рівна дорога, так звана цісарська, була пуста. Вона видавалася тут між полями зміїним звоєм.
- Кача— пташа качки. Ключем, розвалюючись то в ту, то в другу сторону, попідтинню потяглися качата на воду (Мирний, І, 1954, 236).
- Корч— пень, викорчуваний з корінням. Наносив [Павло] повну діжку води, врубав дров з старого дубового корча (Кучер, Трудна любов, 1960, 77).
- Крижень— велика дика качка. Чи крижні то були, чи то були чирята, Про те нам байдуже (Греб., І, 1957, 73).
- Крило— літальний орган птахів, комах та деяких ссавців (напр. Якби то далися орлинії крила. За синім би морем милого знайшла (Шевч., І, 1951, 4).
- Кришка— верхня частина предмета, якою затуляють у ньому отвір.
- Ляля— дитина (звичайно мала). Що можна лялі, того не можна мамі (Мирний, II, 1954, 129).
- Мерія— у деяких зарубіжних країнах - муніципальне управління.
- Нужа— мати кинулась до його, оглядала його голову, мундир, сорочки. Там нужа аж кишіла! (Н.-Лев., І, 1956, 103).
- Опій— висушений молочний сік з недозрілих маківок, який є сильним наркотиком.
- Очіпок— старовинний головний убір заміжньої жінки у формі шапочки, часто з поздовжнім розрізом ззаду, який зашнуровують, стягуючи сховане під ним волосся. Через намітку [на голові] блищав парчевий очіпок з здоровими золотими й червоними квітками (Н.-Лев., III, 1956, 15).
- Планетник— астроном.2. Той, хто вгадує майбутнє на підставі розташування й руху зірок.
- Постачальник— особа або держава, установа, організація і т. ін. Україна повинна стати головним постачальником свіжих плодів і ягід для трудящих всього Радянського Союзу, а також для плодопереробної промисловості (Колг. Укр., 2, 1959, 2).
- Прищ— невеликий запалений горбочок на шкірі, іноді з гноєм. Що за страшний був той дядько! ..Очі здорові, як у пугача,.. лице з одного боку синє, з другого червоне та цілісіньке в прищах (Н.-Лев., І, 1956, 74).
- Псар— людина, що доглядала за мисливськими собаками і брала участь у полюванні. Троянці, в роги затрубивши, Пустили гончих в чагарі, Кругом болото обступивши, Бичами ляскали псарі (Котл., І, 1952, 131).
- Работоргівля— торгівля рабами (у 1 знач.). Колись на цьому клаптику Африки.. був центр работоргівлі (Дмит.., 1957, 37).
- Ратиця— рогове утворення в кінці ніг деяких ссавців.
- Ратище— древко (у 1 знач.). Хмельницький взяв обома руками ратище, поцілував червоно-синій прапор (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 59).
- Спаш— псування, знищення трав, посівів тваринами.
- Стелаж— ряд полиць, розташованих одна над одною і призначених для розкладання чого-небудь. Одним крилом до робочого кабінету прилягає велика бібліотека з дощатими стелажами (Вол.., 1958, 35).
- Тлум— натовп, юрба. Слухав дзвону колокольного, бачив тлум людський, як сходились і розходилися (Вовчок, VI, 1956, 251).
- Цебер— велика дерев'яна (рідше металева) посудина, що має вигляд зрізаної діжки, яку використовують для різних господарських потреб (для збирання помиїв, годівлі худоби і т. ін. ). Дрючок лежав на плечах, великий цебер плавно гойдався, і хлюпали млявими хвилями сірі помиї (Коцюб., II, 1955, 193).
- Шопа— покрівля, накриття на опорах для захисту чого-небудь від сонця, дощу і т. ін. Магазин - се була величезна шопа: дах, опертий на стовпах, без стін, тілько між стовпами повбивано поперечні дрючки (Фр., IV, 1950, 46).
- Шофер— водій автомобіля. За мить авто задвигтіло й рушило. Спочатку воно сунулось поволі, але чимдалі шофер наддавав ходи (Досв., 1959, 102).
- Індик— великий свійський птах родини фазанових, якого вирощують на м'ясо.