00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Алюр— спосіб, характер ходи, бігу коня: крок, галоп, кар'єр та ін. Мов у манежі, ми обскакали дворище і тим же алюром понеслись назад (Панч. II, 1956, 64).
- В'яз— листяне дерево (іноді кущ) з нерівнобокими листками та міцною деревиною. В'язи покрили свої голови брунатно-рожевими кучерями і злилися в ціле море м'якої вовни (Коцюб. 427).
- Вуркаган— безпритульна, неохайно вдягнена людина, яка живе з дрібного грабіжництва. Зараз перед ним стояли не вуркагани, грабіжники, а самураї, фашисти (Автом. двоє, 1959, 97).
- Віно— плата за наречену в деяких давньоруських племенах. В інших [племенах] дружину викупали за "віно", тобто за плату (Іст. СРСР, І, 1956, 34).
- Екран— пересувний щит, який захищає від гарячого повітря, світла і т. ін. Праворуч, в глибині, камін, заслонений мальованим екраном.
- Завіт— заповіт, настанова, порада, побажання, дані наступним поколінням або послідовникам. Поблагословив [господар] її та знов питає: -А що, доню, пам'ятатимеш мій завіт тобі? (Вовчок, І, 1955, 17).
- Злодюжка— людина, яка займається дрібними крадіжками. Кузьма обережно тупцює босими ногами по свіжовимитій підлозі, його вогкі, сумовито-догідливі очі більше б пасували богомільнику, аніж цьому п'яниці і дрібному злодюжці (Стельмах, II, 1962, 93).
- Зойк— голосний, несамовитий крик (перев. як вираз жаху, відчаю, благання допомоги і т. ін.). Незабаром у нічній тиші залунали крики і зойки людей, яких убивали (Мак., 1956, 538).
- Клієнт— у стародавньому Римі - неповноправний громадянин, що юридично залежав від свого опікуна-патрона. [Раб:] Ти знаєш чудо? Сей Руфін прокляв свого клієнта за гріхи - в ту ж ніч, до світа ще умер клієнт (Л. Укр.2. Особа, що доручила ведення своєї справи адвокатові, нотаріусові тощо. Тут його [адвоката] клієнти перешкоджають Начкові в його праці (Фр., VI, 1951, 245).
- Корба— пристрій з ручкою, яку крутять для надання обертального руху валові, для заведення машини тощо. Василь крутив корбу, в діжці шуміло, і в дірочку товстою цівкою плинув свіжий вишневий мед (Вас., 1954, 275).
- Крок— рух ногою вперед, убік або назад, що його робить людина або тварина, ідучи або біжачи.
- Куля— геометричне тіло, утворене обертанням кола навколо свого діаметра. Радіус кулі.
- Літо— найтепліша пора року між весною й осінню. Минуло літо, після жнив Овес хазяїн змолотив (Гл., 1951, 29).
- Мата— сплетене із соломи або очерету покривало, підстилка тощо. Дістав [Нур] з кишені ключик і відімкнув чималеньку, обковану залізом скриньку, що непомітно стояла в кутку, накрита солом'яною матою (Ткач, Арена, 1960, 51).
- Надій— кількість надоєного молока. Славні жінки-трудівниці наполегливо борються за дострокове виконання взятих зобов'язань по надою молока (Рад. Укр.VIII 1959, 2).
- Обрій— лінія позірного зіткнення неба з землею чи водною поверхнею.
- Приказка— поширений у мові влучний, часто римований вислів, близький до прислів'я, але без властивого прислів'ю повчального змісту. - Сім дочок, та це випадає сім весіллів.
- Приплив— періодичне підвищення рівня води в океанах і відкритих морях.
- Путо— ремінь, мотузка, ланцюг, якими стягують ноги якої-небудь тварини, щоб обмежити свободу її пересування (перев. під час випасу).
- Скиба— смуга, шар землі, яку вивертає плуг під час оранки. Глибоко плуг лемешами впивається в чорную землю, за скибою скиба лягає, а Зінько йде за плугом, руки на чепігах, і радісно йому розкривати землянеє лоно, щоб кинути в його золотеє зерно.
- Студія— майстерня живописця або скульптора. Вся хата має вигляд не то скульпторської студії, не то робітні гончара: багато недокінченої роботи (Л. Укр.2. Школа, що готує художників, скульпторів або акторів. Колись вона, правда, малювала краще.. Вона залишила роботу в рекламній фірмі і заняття в студії (Рибак, Час.., 1960, 639).
- Сухозлітка— дуже тонкі пластинки золота, якими покривають, оздоблюють що-небудь. Точні підрахунки показали, що на позолоту Софійської дзвіниці має піти три з половиною кілограми коштовного металу високої 96- ї проби.
- Тертя— рух предмета по поверхні іншого предмета, який щільно до нього прилягає. Патик, затиснутий між одвірком і дошкою, жалісно заскрипів і вже за кілька хвилин почав від тертя затлівати (Гжицький, Опришки, 1962, 13).
- Товстун— товстий, повний чоловік, хлопець. Так ми кидалися камінням, може, з півгодини.
- Фарба— речовина для забарвлювання предметів у той чи інший колір, для малювання картин. Дівчата ходили од однієї матерії до другої, лапали руками, слинили крадькома й терли в пальцях, щоб спробувати, чи не одстає фарба (Н.-Лев., II, 1956, 45).
- Фіал— у Стародавній Греції - широка плоска чаша з тонкими стінками й злегка загнутими всередину вінцями. [Xуса:] Сьогодні в мене будуть гості з Риму.
- Хвиля— водяний вал, що утворюється від коливання водної поверхні. Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма (Шевч., І, 1963, 3).
- Хлип— дія за знач. хлипати і звуки, утворювані цією дією. Та й стане плакати [дочка] тихенько, щоб бува матір не збудити - самим хлипом (Головко, II, 1957, 366).
- Хліб— харчовий продукт, що випікається з борошна. Хліб усьому голова (Укр.. присл.., 1955, 103).
- Шлунок— орган травлення людини, хребетних і більшості безхребетних тварин, що являє собою розширену частину травного тракту. Гості з голодними шлунками потрощили вечерю до останнього шматка хліба (Н.-Лев., III, 1956, 249).
- Єдиноборство— бій, боротьба один на один між двома противниками.