00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Брук— дорога або вулиця (мостова), вимощена камінням. Розтинався раптом голосний гуркіт коліс по бруку (Коцюб., II, 1955, 174).
- Вимір— визначення якої-небудь величини чогось. Лагутін наказав старшині промірної команди зробити виміри площини підвезеного грунту (Донч., II, 1956, 115).
- Двобій— бій, боротьба двох супротивників за викликом одного з них.
- Двірня— дворові люди у панському дворі. Тин упав, упав разом з тином і бугай додолу і так болісно заревів, що аж слухати страшно.
- Дріт— металевий виріб у вигляді гнучкої нитки або тонкого прута. Одні дівчата витискають гострою машинкою листя та пелюсточки, другі оправляють дроти в те листя, треті фарбують (Л. Укр., III, 1952, 491).
- Епос— оповідний рід літератури на відміну від лірики й драми. Історичний розвиток жанру поеми і досвід радянських поетів показують, що поема створюється і існує на грунті взаємозв'язку двох літературних родів: епосу і лірики (Мал..2. Сукупність народних героїчних пісень, сказань, поем. Весь таврійський епос пройнятий мрією про обводнення степів (Гончар, Таврія.., 1957, 171).
- Ефір— у грецькій міфології - найвищий шар чистого й прозорого повітря, в якому нібито жили боги. Наші тілечко з ефіру, Наші крильця з вітерків.
- Згук— почався страшенний, пекельний гуркіт і гвалт.
- Злото— золото (у 1 знач.). О, Грузіє! В твоїх-бо горах Ще стільки злота і срібла! (Тич., II, 1957, 74).
- Каліграфія— уміння, майстерність писати чітким, рівним, гарним почерком.
- Каня— хижий птах родини яструбових, схожий на шуліку.
- Маля— маленька дитина. [Перше потерча:] Нас матуся положила і м'якенько постелила,.. і тихенько заспівала: люлі-люлі-люлята, засніть, мої малята! (Л. Укр., III, 1952, 186).
- Німфа— у грецькій міфології - божество у вигляді жінки, яке уособлює явища і сили природи. Перед ним.
- Огрядність— властивість за знач. огрядний. Крутнувшись на підборах, боярин несподівано легкою для своєї огрядності ходою вийшов з челядні (Тулуб, Людолови, II, 1957, 453).
- Опір— дія за знач. опиратися 3. Весна остаточно перемогла опір зими і зігрівала землю теплом, квітчала цвітом (Дмит.[Іти, піти] по лінії (лінією, по шляху, шляхом) найменшого опору.
- Перун— у східних слов'ян - бог дощу, блискавки і грому.2. перен.
- Порнографія— натуралістичне, непристойне зображення статевого життя в живопису, літературі, кіно, фотографії тощо.
- Потік— річка (перев. невелика), струмок із стрімкою течією. Добре ріці з потоками (Укр.. присл.., 1963, 159).
- Розум— здатність людини мислити, відображати і пізнавати об'єктивну дійсність. Розум - скарб людини (Укр.. присл.., 1963, 318).
- Самовіддача— цілковита віддача всіх своїх сил, знань, здібностей. Коли маєш дар, успадкований від матері, від рідної пісні, від народу, то обов'язок твій - народові його й повернути! З повною самовіддачею, ще в більшій довершеності почуття й мислі.
- Слиз— сЛИЗЬ, і, ж. В'язка рідина, що виділяється деякими клітинами рослин, тварин і людини. У будь-якій водоймі рослини, що її населяють,виділяють слиз - органічні речовини (Наука.., 9, 1970,13).
- Тріо— музичний твір для трьох інструментів або трьох голосів із самостійними партіями в кожного. Починається тріо: «Чайка скиглить, літаючи, мов за дітьми плаче» (Н.-Лев., III, 1956, 306).
- Тіун— у Київській Русі, в українських і російських землях періоду феодальної роздробленості та в Російській централізованій державі (до XVI ст.) - господарський управитель князя, боярина або іншого феодала, суддя нижчої категорії і т. ін. Коло входу до підкліті вдень і вночі стовбичили суворі варязькі воїни з оголеними мечами, ані ввійти, ані вийти без дозволу тіуна (Загреб., Диво, 1968, 233).
- Фаетон— легкий чотириколісний екіпаж з відкидним верхом. По середині [вулиці], битій каменем, гуркотали карети, коляски, фаетони.
- Фортеп'яно— фортепіано. Вона почала вчитись грати на фортеп'яні в одної дами в пансіоні (Н.-Лев., III, 1956, 211).
- Ідея— поняття, уявлення, що відбивають дійсність у свідомості людини та виражають ставлення її до навколишнього світу. [Заграничний політик:] Наші слова зробилися символами ідей, абстрактів, логічних процесів, а не чуття (Фр., IV, 1950, 35).