Знайдіть слова заховані в таблиці. Вони можуть бути розташовані горизонтально, вертикально або діагонально в будь-якому напрямку. Виділити слово можна двома способами: a) провести по слову вказівником, попередньо натиснувши праву кнопку миші; б) клацнути мишею на першу й останню літери знайденого слова.
+-Глосарій
Арик
— у Середній Азії - назва зрошувального каналу. Шумлять бистрі арики, купають корені яблунь, груш, абрикосів (Десняк, II, 1955, 483).
— мала дитина. - А щодо опікунства над цими малюками, - сказав суддя, звертаючись до господаря, - то мусите звертатись до опікунчого [опікунського] суду (Фр., VI, 1951, 199).
— легка сітка із тонких волокон, утворених з клейкої рідини, яку виділяють павуки та деякі інші членистоногі тварини, а також окрема нитка такої сітки. Конала муха в павутині (Котл., І, 1952, 212).
— надмірно висока думка про себе, погорда, зарозумілість, зазнайство. - Е, - подумав дід, - яка пиха! Зневажає залицяння такого козака! (Стор., І, 1957, 82).
— у православній і католицькій церквах - священик. Як тільки з'явився князь у дверях, пресвітер Ларивон сотворив коротку молитву (Загреб.2. У кальвіністів Англії, Нідерландів та деяких інших країн і в більшості християнських сект - виборний керівник релігійної громади. Роман був дуже богомільний і знав добре святе письмо, а такі люде, як Роман, змінивши свої погляди та пересвідчення, були небезпечні для батюшки: вони приставали на штунду і потім ставали навіть штундівськими пресвітерами і привідцями (Н.-Лев., VI, 1966, 413).
— упряж для їзди верхи - сидіння для вершника, яке прикріплюють на спині коня, мула і т. ін. В IV-III ст. до н. е. у скіфів існували м'які сідла, відомі із зображень коней і за знахідками в могилах.
— металевий або дерев'яний загострений стержень, який використовується для прикріплення, скріплення частин чого-небудь або для підвішування чогось. Іван.
— перукар, який також виконував деякі обов'язки лікаря (пускав кров, ставив п'явки і т. ін. ). Цирульник, стрибаючи то ліворуч, то праворуч, підголював панські щоки і підправляв пишні невеличкі бачки (Ів. шляхи, 1954, 49).
— невеликий поетичний твір, що зображує мирне, безтурботне життя селян на лоні природи. Це була не стільки ода, скільки ідилія, у якій вихвалялося життя сільського мешканця на лоні природи (Бор., 1957, 19).
Файли cookie дозволяють нам персоналізувати для вас наші сайти й рекламу, а також дізнатися, як саме відвідувачі використовують веб-сайт. Натискаючи «Я приймаю», ви погоджуєтеся з тим, що вам надсилатимуться всі файли cookie.