00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Гімн— урочиста пісня, прийнята як символ державної або класової єдності. Коли ж над головами заширяв Величний гімн Радянського Союзу, - Із рук дітей у височінь злетіли З веселим плеском білі голуби, Весни і миру вісники крилаті.
- Завзятець— той, хто завзято бореться, діє, працює і т. ін. І змовкли гармати, розвіявся дим, - Завзятців оточено військом густим (Стар. тв., 1958, 205).
- Збут— продаж готової продукції або сировини. Швидке зростання і розширення виробництва при капіталізмі, в умовах злиднів народних мас та їх слабкої купівельної спроможності, веде до застою в збуті товарів, до припинення виробництва та криз (Нова іст.Знаходити збут - знаходити попит, купуватися (про товар і т. ін.). В горах знаходив збут найгірший крам (Чорн. земля, 1959, 34).
- Злам— дія за знач. зламати 1, 4 і стан за знач. зламатися 1, 3-6.
- Карб— виїмка, рівчик, вирізьблені або витиснуті спеціальним знаряддям на поверхні чого-небудь.
- Куля— геометричне тіло, утворене обертанням кола навколо свого діаметра. Радіус кулі.
- Кіль— поздовжня балка нижньої частини судна, що є його головним кріпленням. Пароплав раптом черкнув об щось кілем, втратив хід і широким рухом повернувся носом проти течії.
- Любко— коханий хлопець або чоловік. На вигоні прощалася Горпина зі своїм любком (Фр., І, 1955, 66).
- Ліки— речовини, препарати, які використовуються для лікування. Вона швидко заслабла на сухоти, довго лічилась усякими ліками (Н.-Лев., IV, 1956, 229).
- Ліра— старогрецький струнно-щипковий музичний інструмент. [Неріса:] Красу я тямила й малою, і серденько тремтіло від хвали, як струночка під плектроном на лірі (Л. Укр., III, 1952, 430).
- Нехіть— небажання робити що-небудь. - Ти старомодна аристократка моя, - закинув я жартом, зачувши її нехіть до подорожі (Коб., III, 1956, 291).
- Окис— вид окислу з середнім ступенем окислення речовини (на відміну від закису і перекису). Окис калію.
- Окови— металева оббивка (часто у вигляді оздоблення) на дверях, меблях і т. ін. Він видобув із свойого [свого] мішка велику дерев 'яну орендарську люльку в мосяжній окові (Фр., III, 1950, 221).
- Остюк— довгий щетинистий вусик на колосковій лусці у багатьох злаків. Високі вози посхилялись на воли й кололи їх у спину гострою соломою та остюками (Н.-Лев., II, 1956, 275).
- Отвір— пусте, відкрите місце в чому-небудь суцільному.
- Поема— жанр віршованого оповідного твору. Поема - жанр, який розвивається на межі епосу і лірики, навіть драми, синтезуючи, вільно вбираючи в себе всі існуючі засоби й прийоми (Літ. Укр.Х 1967, 3).2. Великий поетичний оповідний твір.
- Приймак— чоловік, прийнятий у дім дружини. - Братова прийняла приймака, а він.
- Птах— хребетна тварина, яка має тіло, вкрите пір'ям, дзьоб і замість передніх кінцівок крила. Мовчки вирвав він перо Птахові з хвоста й, за шапку Гостроверху застромивши, Далі він собі подався (Л. Укр., IV, 1954, 166).
- Респіратор— прилад для індивідуального захисту органів дихання від пилу, отруйних випаровувань, газів і т. ін. Працювати в отрутосховищі слід у халатах, респіраторах або марлевих пов'язках, рукавицях та пилонепроникних окулярах (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 51).
- Ружа— троянда. Буйними кущами росли тут жоржини, слалась по землі красоля, тягнулися до сонця рясні стебла руж (Шиян, Баланда, 1957, 144).
- Світло— промениста енергія, що випромінюється яким-небудь тілом, сприймається зором і робить видимим навколишнє. Нерівне світло осявало коротку, грубу фігуру з круглим ласкавим обличчям (Коцюб., І, 1955, 346).
- Скиба— смуга, шар землі, яку вивертає плуг під час оранки. Глибоко плуг лемешами впивається в чорную землю, за скибою скиба лягає, а Зінько йде за плугом, руки на чепігах, і радісно йому розкривати землянеє лоно, щоб кинути в його золотеє зерно.
- Стрільба— дія за знач. стріляти 1 і звуки, утворювані цією дією. Крик, галас, стрільба з гармат, мущирів і гаківниць огласився [залунав] по всій околиці (Стор., I, 1957, 377).
- Сухар— висушений шматок хліба, булки. Зароблений сухар краще краденого бублика (Укр.. присл.., 1963, 85).
- Тавр— мітка, яку випікають на шкірі, рогах чи копитах свійських тварин. - Наш, вітчизняний, - визначив Хаєцький, як циган, обходячи коника навколо і старанно загладжуючи застрижене тавро (Гончар, III, 1959, 88).
- Фіакр— легкий найманий екіпаж у містах Західної Європи.
- Хист— уміння що-небудь робити, поводити себе певним чином.
- Шабля— холодна, перев. кавалерійська зброя з зігнутим сталевим лезом і гострим кінцем. Несуть пани есаули Козацькую збрую: Литий панцир порубаний, Шаблю золотую (Шевч., II, 1953, 43).
- Якір— пристрій для утримання на місці суден, плавучих маяків тощо у вигляді металевого стержня з лапами, які чіпляються за грунт. Стукіт мотора затих, і з катера впав у зелену глибочінь трилапий якір (Донч., VI, 1957, 505).
- Ізюм— сушені ягоди винограду. Сушений виноград з насінням називається ізюмом, а без насіння - кишмишем (Укр. страви, 1957, 321).