00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Алея— дорога (в садку, парку), обсаджена з обох боків деревами, кущами. Панський будинок з білого каменю стоїть, немов палац над усім селом, на узгір'ячку, округи його квітники рябі, алеї темні (Вовчок, І, 1955, 351).
- Вантажник— робітник, що виконує вантажно-розвантажувальні роботи. За кілька хвилин вантажники навантажили машину (Сміл., Сашко, 1957, 128).
- Випроба— дія за знач. випробувати. Своє страшне свавільне торжество Для тебе щедро справить море Чорне, Розтне глибини, надра розгребе, На випробу поставивши тебе (Бажан, Роки, 1957, 279).
- Вівця— невелика свійська тварина, яка дає вовну, м'ясо, молоко.
- Віття— густе віття поперепліталось межи собою (Коцюб., І, 1955, 458).
- Діжа— низька широка дерев'яна діжка, в якій готують тісто на хліб. Вона й опару постановила.
- Діяч— той, хто відзначається своєю активністю та енергійністю на якій-небудь роботі, в якійсь галузі життя. Із місцевих діячів я завітав найперше до Івана Франка (Сам., II, 1958, 395).
- Едем— за біблійною легендою - місце блаженного існування Адама та Єви.
- Жнець— той, хто жне хлібні рослини. Всі женці стояли мовчки.
- Жура— журба. Купа дров і жура - Що з них двох тяжче є? В дровах труп лиш згора, А в журі все життя (Фр., XI, 1952, 78).
- Заїзд— приміщення для зупинки, ночівлі проїжджих, з двором для підвід, коней і т. ін. В заїзді все спало.
- Кутя— обрядова каша з ячмінних або пшеничних зерен, уживана з солодкою підливою напередодні різдва чи водохреща. Стоїть кутя на покуті, А в запічку діти (Шевч., І, 1951, 365).
- Кіно— кінематографія, кіномистецтво. Блискучі переваги кольорового кіно перед чорно-білим очевидні, як очевидні і безмежні перспективи його розвитку (Довж., III, 1960, 131).
- Ліса— огорожа, сплетена з хворосту. Полагодив [Чіпка] хату, давай погріб обчищати та оброблювати.
- Літо— найтепліша пора року між весною й осінню. Минуло літо, після жнив Овес хазяїн змолотив (Гл., 1951, 29).
- Мата— сплетене із соломи або очерету покривало, підстилка тощо. Дістав [Нур] з кишені ключик і відімкнув чималеньку, обковану залізом скриньку, що непомітно стояла в кутку, накрита солом'яною матою (Ткач, Арена, 1960, 51).
- Сетер— порода мисливських лягавих собак з довгою шерстю. Це був кудлатий пес, сетер, брудно-червоної краски (Март., 1954, 245).
- Слід— відбиток ноги чи лапи на якій-небудь поверхні. На чистім снігу свіжий слід малої ноги (Мирний, IV, 1955, 305).
- Сніг— атмосферні опади у вигляді білих зіркоподібних кристалів чи пластівців, що становлять собою скупчення таких кристалів. Зима без снігу - літо без хліба (Укр.. присл.., 1955, 100).
- Співбесіда— бесіда, розмова з ким-небудь. Наливайко вже був неприступний для тихої співбесіди, це був командир, і його накази звик виконувати полковник Мазур (Ле, Наливайко, 1957, 258).
- Схов— дія за знач. сховати і сховатися. - Яри - це вже ліпше.
- Тирса— дрібні частинки деревини, що осипаються під час її пиляння. Бачила вона колись великі купи білої-білої тирси біля теслярів.
- Хартія— стародавній рукопис, а також матеріал (папірус або пергамент), на якому він написаний.2. В середні віки - документ, що засвідчував які-небудь права або привілеї.
- Хлібодавець— той, хто годує, утримує кого-небудь. Одержавши вінець, він [раб] з майстром попрощався І з хлібодавцями своїми розщитався (Фр., XIII, 1954, 352).
- Човен— невелике, перев. веслове судно. Вітер з гаєм розмовляє, Шепче з осокою, Пливе човен по Дунаю, Один за водою (Шевч., І, 1963, 144).
- Яйце— захищена від зовнішнього впливу різними оболонками чи шкаралупою овальної форми сукупність білка й жовтка, з яких утворюється зародок птахів та деяких тварин (уживається як продукт харчування). Я.. угляділа під лопухом дванадцятеро курячих яєць (Н.-Лев., III, 1956, 283).
- Янтар— скам'яніла викопна смола хвойних дерев (перев. жовтого кольору різних відтінків).
- Єство— сукупність усіх фізичних і душевних сил та властивостей людини. - Я.. пізнав, до якої висоти може цивілізація піднести людину, а спеціально жінку.
- Їзда— дія за знач. їздити. Кінські підкови хляпали та калюка на всі боки розбігалася од прудкої їзди... (Мирний, І, 1949, 330).