00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Борсук— хижий лісовий хутровий звір з родини куницевих. Аж ось виступив до трону, Щоб взять Лиса в оборону, Стрий його, Борсук Бабай (Фр., XII, 1953, 11).
- Брід— мілке місце річки, озера або ставка, в якому можна переходити або переїжджати на інший бік. Коло млина, коло броду Два голуби пили воду (Укр.. лір. пісні, 1958, 129).
- Верхогір'я— верхні частини гір. Коли на крилах хмари злотні На землю вечір принесуть, Вони летять на верхогір'я І там солодкий спокій п'ють (Олесь, Вибр., 1958, 101).
- Відро— металева або дерев'яна посудина з дужкою для носіння й зберігання води тощо. От Мелашка ухопить відра і йде по воду (Кв.-Осн., II, 1956, 430).
- Добриво— речовина органічного (біологічного) і неорганічного (мінерального) походження або бактерії, які вносяться в грунт, щоб поліпшити живлення рослин і цим самим підвищити їх врожайність. Найбільший приріст урожаю цукрових буряків буває від внесення повного мінерального добрива (азот, фосфор, калій) в поєднанні з органічними добривами (Колг. Укр., 7, 1957, 18).
- Дрож— дРІЖ, дрожу, ч. і дрожі, ж. Судорожне тремтіння тіла від холоду, - страху, хворобливого стану і т. ін. Вніс його [зайця] в хату.
- Дядина— жінка дядька (у 1 знач.). Пішла Катря в село до дядька та дядини, та недовго була в родичів (Мирний, IV, 1955, 295).
- Діяч— той, хто відзначається своєю активністю та енергійністю на якій-небудь роботі, в якійсь галузі життя. Із місцевих діячів я завітав найперше до Івана Франка (Сам., II, 1958, 395).
- Звіреня— маля звіра (див. звір1 1).2. Зменш. до звір1 1. Просто з-під землі, нагорнувши мокру купку, вилазить невеличке звіреня (Коп.., 1961, 30).
- Корінь— частина рослини, що міститься в землі й за допомогою якої рослина всмоктує з грунту воду з поживними речовинами. Дніпро берег риє-риє, Яворові корінь миє (Шевч., II, 1953, 342).
- Літо— найтепліша пора року між весною й осінню. Минуло літо, після жнив Овес хазяїн змолотив (Гл., 1951, 29).
- М'яч— суцільна або порожня всередині куля з пружного матеріалу, що відскакує, вдаряючись об тверду поверхню. Гей, діти-мотилята! А годі вам цяцьками грать.
- П'ядь— давня східнослов'янська міра довжини, що дорівнювала відстані між кінцями розтягнутих великого і вказівного пальців.
- Поема— жанр віршованого оповідного твору. Поема - жанр, який розвивається на межі епосу і лірики, навіть драми, синтезуючи, вільно вбираючи в себе всі існуючі засоби й прийоми (Літ. Укр.Х 1967, 3).2. Великий поетичний оповідний твір.
- Полиця— дошка або кілька дощок, які закріплені горизонтально на стіні або в шафі й використовуються для зберігання посуду, продуктів харчування, одягу, книг і т. ін. Кайдаш махнув рукою й зачепив горщик на полиці (Н.-Лев., II, 1956, 270).
- Рабат— комерційна знижка з усієї суми грошей, що належить за товар.
- Розп'яття— хрест із зображенням розп'ятого на ньому Ісуса Христа і само зображення розп'ятого. Перед ним [ксьондзом] - налой, на налої - розп'яття (Вас., III, 1960, 223).
- Самоосвіта— здобуття знань самостійним навчанням поза навчальним закладом, перев. без допомоги вчителя.
- Спис— холодна зброя у вигляді гострого металевого наконечника на довгому держаку. Еней махає довгим списом, На Турна міцно наступа (Котл., І, 1952, 293).
- Степ— великий безлісий, вкритий трав'янистою рослинністю, рівнинний простір у зоні сухого клімату. Летим.
- Труна— спеціально зроблена скриня, у якій ховають покійника. Везуть труну мальовану, Китайкою криту (Шевч., II, 1963, 61).
- Тхір— хижий звірок родини куницевих з коштовним пухнастим хутром. У темнім лісі, за горами Зібравсь усякий звір: Вовки, лисиці з ховрахами, Зайці дурні, шкідливий тхір (Гл., 1951, 56).
- Хмара— скупчення краплин води, кристаликів льоду та їхньої суміші в атмосфері у вигляді суцільної маси світлого або темного кольору, що несе дощ, град, сніг. І блідий місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав (Шевч., І, 1963, 3).
- Шопа— покрівля, накриття на опорах для захисту чого-небудь від сонця, дощу і т. ін. Магазин - се була величезна шопа: дах, опертий на стовпах, без стін, тілько між стовпами повбивано поперечні дрючки (Фр., IV, 1950, 46).
- Ясен— дерево родини маслинових з перистим листям і міцною деревиною, яку використовують на різні вироби. Ще треті півні не співали, Ніхто нігде не гомонів, Сичі в гаю перекликались Та ясен раз у раз скрипів (Шевч., І, 1963, 3).
- Єгер— спеціаліст-мисливець, що керує полюванням. Трохи не щодня ганяв [граф] на полювання в карпатські ліси з єгерями та полоненими, щоб заганяли звіра (Ле, Мої листи, 1945, 138).
- Єрик— невелика протока, що з'єднує два озера або річку з озером. Часто доводилось обходити єрики й озерця, де Остап освіжавсь холодною водою (Коцюб., І, 1955, 359).
- Їдець— той, хто їсть. Це було кафе «вищого» світу.. Морозиво найкращого гатунку.