00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Арик— у Середній Азії - назва зрошувального каналу. Шумлять бистрі арики, купають корені яблунь, груш, абрикосів (Десняк, II, 1955, 483).
- Аїр— трав'яниста багаторічна рослина з довгими мечоподібними листками й гострим запахом.
- Варта— загін, група людей (переважно озброєних), що охороняють кого-, що-небудь.
- Деревище— домовина. Сидів на ослоні згорблений майстер.. і збивав деревище (Черемш., 1960, 66).
- Дирекція— керівний орган, очолюваний директором на підприємстві, в установі, закладі. Дістала [Ольга] від дирекції відпустку і виїде на село (Фр., II, 1950, 311).
- Ера— початок літочислення, зв'язаний з якою-небудь історичною або легендарною подією.
- Жах— почуття, стан дуже великого переляку, страху, що охоплює кого-небудь. В голосі її чувся такий жах, наче в горнятку щонайменше варилось людське м'ясо (Коцюб., II, 1955, 21).
- Звалище— місце, куди звозять, скидають сміття, непотріб.- Я наполягаю, щоб було звалище, бо місту треба очищатися від сміття (Речм.2. чого. Велика кількість чого-небудь, зваленого в одне місце. На стіні танцювали тіні, ніби хтось весь час ховався за звалищем старих речей (Скл., Карпати, II, 1954, 90).
- Зів— вхід з порожнини рота в глотку. Зондування через ніс роблять хворим, які перебувають в непритомному стані або коли у них є тяжкі захворювання рота і зіва (Заг. догляд за хворими, 1957, 62).
- Клас— сукупність предметів, явищ, що мають спільні ознаки, однакові якості.
- Косар— той, хто косить траву, збіжжя тощо. Гей, нуте, косарі! Хоч не рано почали, та багацько утяли (Номис, 1864, № 9999).
- Леп— бруд, що вкриває спітніле, довго не мите тіло. Хлюпнувши на себе раз, .. для сміху, кожний потім входив у смак і довго відтирав із себе леп, що в'їдався в шкіру цілими роками (Мик., II, 1957, 432).
- Мощі— висохлі, муміфіковані рештки (інколи - окремі кістки) людини, що її церква вважає святою. Взявши хрест із святими мощами, свячену воду і кропило, він рішився слідувати за отцем Спиридоном (Фр., VIII, 1952, 138).
- Нелинь— дуб, з якого не опадає листя. Між молодої зелені Дуби зимові - нелині. Із міді, мабуть, листя їх, Що в хуртовину вистоїть! (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 64).
- Плин— дія за знач. плинути 1, 3-5. Не хочу сну і супокою, Хай буде біг і плин, і лет (Криж.., 1950, 32).
- Рило— видовжена вперед передня частина голови деяких тварин. Він [вовк] до Огню то рило підведе, То лапу коло жару сушить (Греб., І, 1957, 71).
- Рік— одиниця літочислення, проміжок часу, близький до періоду одного обертання Землі навколо Сонця.
- Сіно— скошена і висушена трава, яка йде на корм худобі. Пахне сіном серед луки, Розлягаються пісні: Грабельки побрали в руки Молодиці голосні (Граб., І, 1959, 299).
- Узи— окови (див. окова 2). І за що Його, святого, мордували, Во узи кували.
- Цар— володар якої-небудь країни (як загальна назва, не титул). Посли, прийшовши до столиці, Послали до царя сказать, Що до його і до цариці Еней прислав поклон оддать (Котл., І, 1952, 169).
- Царина— околиця, край села. І Яремі дали коня Зайвого з обозу. Усміхнувся на воронім Та й знову у сльози.
- Шалик— шарфик, кашне. Відтак, зібравши свій шалик з крісла, пустилась вона рівною алеєю додому (Коб., III, 1956, 72).
- Шкіра— зовнішній покрив тіла людини і тварин. Людина була настільки худа, що коли вона витягла з-під ковдри руки, Тамара жахнулася - це були не руки, а обтягнені шкірою палички (Хижняк, Тамара, 1959, 206).
- Іди— у староримському календарі - 15-і числа березня, травня, липня, жовтня й 13-і числа решти місяців року.
- Інтерес— увага до кого-, чого-небудь, зацікавлення кимось, чимось. Взагалі.