00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Алкалоїд— азотовмісна органічна речовина, яка має властивості лугу й характеризується сильною фізіологічною дією. Алкалоїдами називають звичайно дуже складні органічні речовини, які виявляють різні ознаки, зокрема здатність утворювати солі з кислотами (Цікава хімія, 1954, 98).
- Арія— вокальний твір для одного голосу, що входить як складова частина до опери, ораторії та ін. От почулась арія Мефістофеля з "Фауста".
- Віл— кастрований бик, якого використовують як тяглову силу. Іде Марко з чумаками.
- Гіпофіз— залоза внутрішньої секреції у хребетних, розміщена біля основи головного мозку, яка впливає на ріст і розвиток організму.
- Дао— найбільш об'ємне і складне поняття давньокитайської філософії, та зокрема даосизму, яке можна порівняти з поняттям буття, яке означало: в теорії пізнання – "шлях" природи, її закономірність.
- Етап— пункт на шляху пересування військ, де військовим службовцям надається нічліг, продукти, медична допомога і т. ін.2. У дореволюційній Росії - пункт для ночівлі в дорозі груп арештантів.
- Зів— вхід з порожнини рота в глотку. Зондування через ніс роблять хворим, які перебувають в непритомному стані або коли у них є тяжкі захворювання рота і зіва (Заг. догляд за хворими, 1957, 62).
- Квач— намотане на кінець палиці клоччя, ганчір'я тощо для мащення чого-небудь. [Чоловік (вибіга з мазницею і квачем) :] Ось я приніс дьогтю (Вас., III, 1960, 57).
- Лезо— гостра частина знаряддя, яким ріжуть, колють або рубають. Дон Жуан бере шпагу до рук і проводить рукою по лезу (Л. Укр., III, 1952, 377).
- Леп— бруд, що вкриває спітніле, довго не мите тіло. Хлюпнувши на себе раз, .. для сміху, кожний потім входив у смак і довго відтирав із себе леп, що в'їдався в шкіру цілими роками (Мик., II, 1957, 432).
- Льон— однорічна або багаторічна трав'яниста технічна рослина, з стебел якої виготовляють волокно, а з насіння - олію. Округи мене то жито половіє, а в житі купка льону голубо цвіте.
- Нафта— мінеральна рідка масляниста горюча речовина, темно-бурого або чорного кольору, що залягає в надрах землі й уживається як паливо, а також як сировина для одержання ряду цінних продуктів (гасу, бензину і т. ін.). Борислав - це село в Галичині, де добувають нафту (Коцюб., III, 1956, 38).
- Печерник— прикм. до печера. [Мавка:] Вогнем підземним мій жаль палкий зірвав печерний склеп, і вирвалась я знов на світ (Л. Укр., III, 1952, 250).
- Розгул— сильний, нестримний вияв чого-небудь. Першими на пожежі з'явились.
- Стріп— невеликий сніп, перев. обмолоченого жита, зв'язаний спеціальним способом для покривання даху.
- Тло— основний колір, тон, на якому зроблено або робиться малюнок, візерунок і т. ін.
- Тіун— у Київській Русі, в українських і російських землях періоду феодальної роздробленості та в Російській централізованій державі (до XVI ст.) - господарський управитель князя, боярина або іншого феодала, суддя нижчої категорії і т. ін. Коло входу до підкліті вдень і вночі стовбичили суворі варязькі воїни з оголеними мечами, ані ввійти, ані вийти без дозволу тіуна (Загреб., Диво, 1968, 233).
- Хол— велике приміщення, призначене для чого-небудь (зал для публічних зборів, кімната для чекання в готелі, театрі, кіно тощо). Після вечері дівчата зустрілися в холі і спробували поговорити (Собко, Стадіон, 1954, 36).
- Цнота— доброчесність, чеснота. Цнота й покора не має місця у панського двора (Номис, 1864, № 1313).