00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Акація— назва кількох видів посухостійких дерев або кущів з білими чи жовтими квітками. Гаряча повітря було повне гострих пахощів акацій і розливало якусь розкіш на ввесь двір (Н.-Лев., II, 1956, 223).
- Алое— багаторічна тропічна й субтропічна трав'яниста рослина з довгастим м'ясистим листям, укритим по краю шипами.
- Вимпел— вузький і довгий прапор, який піднімають на щоглі військового корабля під час плавання як ознаку його державної приналежності. Виглянуло сонце і заграло золотими бризками на хвилі.
- Виробництво— виготовлення, вироблення предметів, матеріалів і т. ін. Перейду зараз до опису міста, що в ньому мені доля судила стати щільно до виробництва кінокартин (Ю. Янов., II, 1958, 15).
- Вовк— хижак родини собачих, звичайно сірої масті. У лозах десь вовки завили (Гл., 1957, 180).
- Глитай— багатий власник, перев. селянин, який визискує батраків і бідняків. [Олена:] Куди ж це мати пішли? Певно, до глитая!.
- Денцівка— музичний інструмент типу сопілки. Він сідав десь на узбіччю гори, виймав денцівку.
- Дерен— поверхневий шар грунту, вкритий травою і трав'янистими рослинами, густо пронизаний їх коренями. Вона звеліла.
- Еталон— точний зразок установленої одиниці виміру. У 1799 р. було виготовлено перший еталон.
- Залік— перевірка знань студентів і учнів вищих і спеціальних середніх навчальних закладів без оцінки в балах. Ця думка не покидала Максима увесь день, і коли він сидів на семінарі з вищої математики, і коли розв'язував завдання з математичного аналізу, готуючись до заліку (Рибак, Час.., 1960, 241).
- Канонік— католицький соборний священик. Батько наняв для них [синів] у одного латинського каноніка дві комнатки [кімнатки], осібну для кождого (Фр., III, 1950, 341).
- Кваша— страва з гречаного або житнього борошна з солодом, подібна до густого киселю. Раз наймички, не спитавши Онисі, запарили собі квашу й поставили горщик скраю на печі (Н.-Лев., III, 1956, 208).
- Кмин— трав'яниста багато- або дворічна рослина родини зонтичних. Навіть тверді бадильці [бадилинки] пахучого кмину мусили уступати перед [будяками] (Фр., IV, 1950, 325).
- Корівчина— невелика або поганенька корова. Мотря коло печі та в хаті або за корівчиною ходить (Мирний, II, 1954, 139).
- Кіноапарат— апарат, який застосовується в кінематографії (для знімання чи показу кінофільмів). Мені доводилось перед кіноапаратом перепливати справжню річку (Сміл., Сашко, 1957, 69).
- Мана— уявний образ кого-, чого-небудь, що ввижається комусь.
- Мандрика— виріб із сиру та тіста, що має форму коржика.
- Миротворець— той, хто сприяє встановленню миру, усуває ворожнечу, сварки. Це був справжній миротворець [М. Лисенко]: люди всяких партій, напрямків, національностей, різного віку, полу [статі], розвитку і вдачі - усі горнулись до його ніжної, ясної, без краю привітної душі, і всім він уділяв тієї живущої, цілющої води, якої у його було невичерпне джерело (Дн. Чайка, Тв., 1960, 213).
- Наплив— те, що напливло, натекло на поверхню чого-небудь.
- Небувальщина— те, чого не було. Він зводить на бідну жінку всяку небувальщину (Фр. 72).
- Ночви— довгаста посудина з розширеними доверху стінками для домашнього вжитку: виготовлення тіста, прання білизни, купання і т. ін. Молодиці місили діжу та тісто на паляниці в здорових ночвах (Н.-Лев., III, 1956, 73).
- Окіт— роди в овець, кіз, котячих та деяких інших ссавців. Антон встиг побувати і в кошарі та дізнатися, що вже розпочався окіт овець (Чорн.., 1956, 291).
- Омана— хибне сприйняття дійсності, зумовлене неправильним, викривленим відображенням її органами чуття.
- Прибій— удари морських хвиль об берег. Люблю я море в шумний час прибою (Сос., II, 1958, 137).
- Приймач— те, що приймає, вбирає що-небудь. Голосним приймачем сонячної енергії є океан (Курс заг. геол., 1947, 40).
- Приліт— дія за знач. прилетіти. - Ті люди, що робили спостереження над гніздом горихвістки, налічили понад чотириста прильотів пташок до свого гнізда (Коп.., 1961, 145).
- Підлеглість— стан за знач. підлеглий 1. Люди, які поступали під його руку, всі були злочинцями, тавро злочинів прокляттям лежало на них, робило їх безправними, прирікало їх на безвідмовну йому підлеглість (Гончар, Тронка, 1963, 137).
- Риба— водяна хребетна тварина з непостійною температурою тіла, яка дихає жабрами і має плавці та шкіру, звичайно вкриту лускою. Сім ятерів - ні одної риби! (Укр.. присл.., 1963, 191).
- Рубіж— лінія, межа, що відділяє кого-, що-небудь від когось, чогось.
- Скрута— складні, важкі обставини, труднощі. [Панса:] Син добрий самохіть іде в неволю, щоб тільки батькові допомогти.
- Трепета— осика. Широкий лист на трепеті, широкий та й буйний, Хоч мій любко невеличкий, Коли він розумний (Коломийки, 1969, 161).
- Тінь— темний відбиток на чому-небудь від предмета, освітленого з протилежного боку. Сонце вже клонилося до заходу, з дерев і гір лягали довгі тіні і закривали долини (Фр., VIII, 1952, 364).
- Фойє— приміщення в театрі, кінотеатрі, будинку культури і т. ін. біля глядачевого залу, призначене для перебування глядачів перед початком вистави, сеансу та для відпочинку під час перерви, антракту.
- Формація— тип, структура чого-небудь, що відповідають певному рівню, певній стадії розвитку. Вона [дума] без сумніву пізньої формації і зливає в собі найбільшу часть давніших дум того циклу (Фр., XVI, 1955, 17).
- Шків— колесо для пасової або канатної передачі руху. На лівому кінці вала барабана насаджено шків, який приводиться в рух пасом від шківа двигуна (Зерн. комбайни, 1957, 62).
- Шовк— волокно, що виділяється гусеницями шовковицевого шовкопряда. [Явдоха:] У якімсь селі один вчитель почав вчити своїх учеників шовк здобувати (Кроп., II, 1958, 453).
- Щастя— стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості, яких зазнає хто-небудь. Спочивають добрі люде, Що кого втомило: Кого - щастя, кого - сльози, Всіх нічка покрила (Шевч., І, 1963, 29).
- Щока— частина обличчя від вилиці до нижньої щелепи. Молодиця сіла і журливо підперла рукою щоку (Мирний, І, 1954, 167).
- Єство— сукупність усіх фізичних і душевних сил та властивостей людини. - Я.. пізнав, до якої висоти може цивілізація піднести людину, а спеціально жінку.
- Ікло— зуб між різцями й передкореневими зубами в кожній половині верхньої та нижньої щелеп людини й ссавців. Потомились вівчарки.
- Іскра— найдрібніша світна частинка тіла, що горить, жевріє. З малої іскри великий вогонь буває (Укр.. присл.., 1955, 260).