00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Алюр— спосіб, характер ходи, бігу коня: крок, галоп, кар'єр та ін. Мов у манежі, ми обскакали дворище і тим же алюром понеслись назад (Панч. II, 1956, 64).
- Астрономія— наука про рух, будову й розвиток небесних тіл і їх систем. Панування релігії захиталося з того часу, коли зародилася наука про будову і розвиток Всесвіту - астрономія (Рад. наука про походж. Землі, 1955, 3).
- Бескид— круте урвище, провалля. Звалюсь з високої скелі в глибокий бескид або кручу - і скочусь.., І, 1957, 352).
- В'яз— листяне дерево (іноді кущ) з нерівнобокими листками та міцною деревиною. В'язи покрили свої голови брунатно-рожевими кучерями і злилися в ціле море м'якої вовни (Коцюб. 427).
- Витребеньки— вигадки, примхи, забаганки. Брала льон, брала льон, брала конопельки: Не вчилася до роботи, та на витребеньки! (Чуб., V, 1874, 1193).
- Воло— розширена частина стравоходу в багатьох птахів, де тимчасово перебуває та попередньо перетравлюється їжа. У зерноїдних птахів (курей, голубів) стравохід мав розширення - воло, де зерно розм'якшується, перш ніж надійти до шлунку (Зоол., 1957, 108).
- Десяцький— у дореволюційній Росії - нижчий поліцейський служитель на селі, якого обирали селяни. Десяцький став приказувати: - Глядіть же мені, збирайте зараз по селу курей та яєць.
- Джерело— потік води, що утворюється внаслідок виходу підземних вод на поверхню землі. В місцях, де долини рік або балок прорізають водовмісні верстви, підземні води виходять на поверхню і утворюють джерела або природні криниці (Курс заг. геол., 1947, 126).
- Добродійник— той, хто дає кому-небудь допомогу, підтримку і т. ін.
- Дорожнеча— високий рівень цін. Невістка нарікала на дорожнечу, що зростає з дня на день (Мак., 1956, 381).
- Дрібка— невелика частина, мала кількість чого-небудь, Їм страшно навіть подумати про такі гроші, хоч самі по дрібці ще більше тратять (Фр.2. Те саме, що грудочка. Виступили повагом три діди, Три чисті білі хліби несучи з дрібками солі, звичаєм прадавнім, І подали з уклоном трьом грузинам (Рильський, І, 1956, 422).
- Ефір— у грецькій міфології - найвищий шар чистого й прозорого повітря, в якому нібито жили боги. Наші тілечко з ефіру, Наші крильця з вітерків.
- Жура— журба. Купа дров і жура - Що з них двох тяжче є? В дровах труп лиш згора, А в журі все життя (Фр., XI, 1952, 78).
- Звага— рішучість, сміливість. - Добре вам, бабо? - Знов «бабо», подумав [син], але не мав зваги поправить (Коцюб., II, 1955, 277).
- Звідник— той, хто займається звідництвом. [Сестра Серахвима:] Той Гарасим найперший зводник.
- Звіря— маля звіра (див. звір11). * Образно. А люта мати! Спустила друге бісновате [біснувате] Своє скаженеє звіря.
- Зойк— голосний, несамовитий крик (перев. як вираз жаху, відчаю, благання допомоги і т. ін.). Незабаром у нічній тиші залунали крики і зойки людей, яких убивали (Мак., 1956, 538).
- Йорж— дрібна прісноводна риба родини окуневих із колючими плавцями. Вудок було в нього безліч - на сома, на коропа, на головня, на йоржа й на бубиря (Коз. грамота, 1939, 43).
- Кліщ— маленька членистонога тварина з класу павукоподібних, що паразитує на тілі тварин і людини, а також на рослинах. Кліщі - здебільшого дрібні тварини, іноді мікроскопічних розмірів (Підручник дезинф., 1953, 176).
- Комік— актор, який виконує комічні ролі. Заведено говорити про Саксаганського як про актора-коміка (Рильський, III, 1956, 339).
- Корець— металевий або дерев'яний кухоль чи ківш із держаком. Бачим кадівби з кірцями (Щог., Поезії, 1958, 297).
- Кранець— колода або набитий клоччям і обплетений мотузком мішок, який вивішують за борт судна для пом'якшення ударів об інші судна, причали тощо. Боцман з матросами готувалися закидати на берег швартові кінці та спускати.
- Ліга— об'єднання окремих осіб, організацій, держав.
- Міраж— оптичне явище в атмосфері, при якому на горизонті з'являються уявні зображення наземних предметів або ділянок неба. Спостереженнями встановлено, що в пустині Сахарі буває на рік 160 тисяч міражів - стабільних і блукаючих, вертикальних і горизонтальних (Хлібороб Укр., 3, 1964, 47).
- Околиця— віддалена від центру частина населеного пункту. Сонце тільки-но сховалося за будівлями міської околиці (Досв., 1959, 154).
- Орля— пташа орла. Молоде орля, та вище старого літає! (Укр.. присл.., 1955, 88).
- Осокір— високе листяне дерево родини вербових з добре розвиненою кроною.
- Пліт— огорожа, плетена з хворосту. З доброго плота добрий кіл (Номис, 1864, № 7147).
- Ринка— невисока глиняна миска, яка розширюється вгору. В печі в ринках та мисках покотом лежала посмажена цілісінька зграя курей, качок, індиків, гусей.
- Сепія— морський головоногий молюск, у тілі якого виробляється коричневий барвник.
- Скляр— майстер, який склить вікна, вставляє скло у вікна. - Приходив тут скляр, пора вікна склити (Коцюб., II, 1955, 285).
- Твір— те, що зроблене, створене ким-небудь і реально існує в тій чи іншій формі.
- Учта— урочистий обід, сніданок або вечеря, що влаштовується на честь кого-небудь або на відзначення якоїсь події.
- Шліхта— клейкий розчин з крохмалю, мила, гліцерину тощо, яким просочують основу тканини для надання їй міцності й гладкості. Роль амілаз [ферментів розщеплення] у технології текстильної промисловості полягає в тому, щоб повністю руйнувати рештки крохмалю шліхти і перетворювати його в декстрини.
- Шосе— дорога з асфальтовим, цементно-бетонним покриттям, вимощена щебенем тощо, признач. для руху будь-якого безрейкового транспорту.
- Ялиця— високе вічнозелене дерево родини соснових з густою пірамідальною кроною, м'якою плескатою хвоєю і великими шишками. Петро увидів себе [уві сні] біля орлиного гнізда на вершечку височезної, аж до самих хмар, стрункої ялиці (Д. Бедзик, Украдені гори, 1969, 103).
- Янтар— скам'яніла викопна смола хвойних дерев (перев. жовтого кольору різних відтінків).
- Іній— тонкий шар кристалів льоду, що утворюється осіданням водяної пари з повітря на охолоджені предмети.
- Іскра— найдрібніша світна частинка тіла, що горить, жевріє. З малої іскри великий вогонь буває (Укр.. присл.., 1955, 260).