00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Атестат— свідоцтво про закінчення навчального закладу. Попереду ще був випускний вечір, вручення атестатів і медалей (Донч., V, 1957, 557).
- Бондар— майстер, ремісник, що виробляє діжки, бодні, дерев'яні відра і т. ін. Унадився ж наш Василь до старого Наума.
- Будень— не святковий, робочий, будній день. Шовкова плахта не к будню, а к святу (Номис, 1864, № 11131).
- Вада— негативна риса, особливість кого-, чого-небудь.
- Вальок— грудка мокрої, замішеної з соломою глини для спорудження глиняних будівель або обмазування стін. Стара Кайдашиха не поклала своїми руками ні одного валька глини (Н.-Лев., II, 1956, 305).
- Вапно— мінеральна речовина білого кольору, яку одержують випалюванням вапняку, крейди та інших карбонатних порід. Я мусив обминати цілі гори різнородного грузу, балок, вапна і каміння (Коцюб., II, 1955, 402).
- Війт— керівник місцевого (міського чи сільського) управління або самоврядування в середньовічній Німеччині, Литовському князівстві, Польщі та на Україні (в XV-XVIII ст.). Війт призначався на 100 і більше селянських волок.
- Гулі— веселе, з розвагами, танцями і т. ін. проведення часу.
- Двоїстість— властивість за знач. двоїстий 1. Іван Муха.
- Двір— господарська ділянка, на якій розміщені садибні будівлі, та місце біля них (часто відгороджене). Двори коло хат маленькі, на кілька сажнів, не обгороджені од вулиці (Н.-Лев., II, 1956, 401).
- Доктринер— той, хто педантично захищає або дотримується застарілої, відірваної від життя доктрини.
- Дослід— відтворення якого-небудь явища або спостереження за новим явищем у певних умовах з метою вивчення, дослідження.
- Діяч— той, хто відзначається своєю активністю та енергійністю на якій-небудь роботі, в якійсь галузі життя. Із місцевих діячів я завітав найперше до Івана Франка (Сам., II, 1958, 395).
- Дієта— певний режим харчування здорової або хворої людини. Безпомічність змусила графа до правильного життя, до дієти (Фр., VII, 1951, 12).
- Ескадра— велике з'єднання військових кораблів чи літаків військового повітряного флоту одного або різних класів. [Оксана:] Хто розгорне ескадру в морі так, щоб не загинути від власних мін або підводних човнів німецьких? (Корн., І, 1955, 32).
- Збір— дія за знач. збирати 7-10. Чи не пора і серед землекопів почати збір коштів у фонд оборони і на подарунки фронтовикам? (Кучер, Чорноморці, 1956, 112).
- Звір— дика, звичайно хижа, тварина. Медвідь - страшний, великий звір. Вночі в село заходить з гір: Тут вб'є вола, там цапа з'їсть - Немилий і шкідливий гість (Фр., XIII, 1954, 265).
- Зріз— поверхня, що утворюється від розрізування, зрізування чого-небудь. Дерева були дбайливо підчищені.
- Кільватер— струмінь води по лінії кіля позаду судна, що рухається.У кільватері пливти (йти, їхати) - в одну лінію та в одному напрямі пливти, їхати, іти.
- Ліра— старогрецький струнно-щипковий музичний інструмент. [Неріса:] Красу я тямила й малою, і серденько тремтіло від хвали, як струночка під плектроном на лірі (Л. Укр., III, 1952, 430).
- Ліса— огорожа, сплетена з хворосту. Полагодив [Чіпка] хату, давай погріб обчищати та оброблювати.
- Мурзак— татарин. А вже ж мурзак, мурзак Супрунові да позад руки в'яже (Сл. Гр.).
- Мінея— церковна книга з текстами церковних відправ на кожний день місяця. Бувало, в неділю, закривши мінею, По чарці з сусідом випивши тієї, Батько діда просить, щоб той розказав Про Коліївщину (Шевч., І, 1951, 144).
- Набіг— раптовий напад, короткочасне вторгнення і спустошення певної території. Більшість полонених, захоплених під час набігів, скіфи продавали грецьким работорговцям (Іст. стар. світу, 1957, 95).
- Напір— дія за знач. напирати21, 2. Під напором підземних нафтових джерел ями часто валилися, засипаючи робітників (Фр., VIII, 1952, 393).
- Пиха— надмірно висока думка про себе, погорда, зарозумілість, зазнайство. - Е, - подумав дід, - яка пиха! Зневажає залицяння такого козака! (Стор., І, 1957, 82).
- Підпал— дія за знач. підпалювати, підпалити 1, 2. Так, в кожній хаті чогось чекають, готові, як сухий трусок, що жде підпалу (Коцюб., II, 1955, 74).
- Пічкур— дрібна річкова риба родини коропових. Не річка - струмок тече з яру, і пічкурі в струмку водяться (Автом. двоє, 1959, 43).
- Рілля— виоране поле. - Чим нам жити? Зима недалеко. У мене нема ні поля, ні ріллі, нема збіжжя, ані бульби (Фр., IV, 1950, 29).
- Сильце— пристрій у вигляді петлі, що затягується, для ловлення птахів і дрібних тварин. Весною чижик молоденький.
- Скіс— дія і стан за знач. скошувати2, скосити.2. Похила поверхня, похилий бік чого-небудь.
- Стіна— вертикальна частина будови, яка служить для підтримання перекрить і для розділення приміщення на частини і т. ін. Головою стіни не проб'єш (Укр.. присл.., 1955, 286).
- Ткаля— робітниця, майстриня, яка виготовляє тканини на ткацькому верстаті. Молодиці обцілували Онисю й на радощах обіцяли напрясти матушці по півмітку, а ткаля й сама не зогляділась, як її язик обіцяв виткати матушці.
- Товариськість— властивість за знач. товариський 1, 2. В дорозі Тоня виявила себе такою заводійкою, що Ліна часом аж заздрила її кипучості, товариськості, умінню не звертати уваги на прикрі дрібниці (Гончар, Тронка, 1963, 170).
- Фіаско— невдача, неуспіх, провал. Насмішка його звернена до.. цих двох приборканих радіоорлів, що, посхилявшись лобами, жваво шепочуться, видно, обмірковують вчорашнє своє фіаско (Гончар, Тронка, 1963, 109).
- Хист— уміння що-небудь робити, поводити себе певним чином.
- Ґніт— важкий предмет, що кладеться на що-небудь для постійного тиснення. Щоб огірки не спливали і весь час були в розсолі, на вкладене дно кладуть невеликий гніт - кусок граніту або мармурової плити (Укр. страви, 1957, 408).