00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Багаття— купа дров, хмизу, ломаччя і т. ін., що горить.
- Бузівок— бузимок, назимок. За один цільничок обіцяла [мати] бузівка подарувати (Стор., І, 1957, 57).
- Вакханалія— в античному світі - свято на честь Вакха - бога родючості, виноградарства і виноробства, - яке супроводжувалось оргіями. 2. перен.
- Витяжка— дія за знач. витягати, витягти 1, 7. Витяжка металу.
- Вияв— дія, процес, що робить явним, помітним стан, почуття, наміри і т. ін. Такі вияви селянського самосуду проривалися тоді досить часто (Фр., VIII, 1952, 383).
- Вісь— дерев'яний або металевий стрижень, на кінці якого насаджують колеса. Не встиг другий віз недалечко од'їхати, тріснула вісь.
- Гелій— одноатомний інертний газ, без кольору і запаху. Хіміки в співдружності з металургами дають також велику кількість берилію, алюмінію.
- Династія— монархи того самого роду, які змінюють один одного на троні в даній державі за правом успадкування або спорідненості. Остаточно племінна автономія була скасована Володимиром Святославовичем, який провів реформу місцевого управління на Русі, замінивши скрізь місцеві племінні династії представниками Київського великокнязівського роду або ж посадниками і тисяцькими (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 482).
- Евкаліпт— вічнозелене швидкоростуче дерево родини миртових, деревина та листя якого використовуються в промисловості та медицині. В австралійських саванах пануючими деревами є могутні евкаліпти і трав'яні дерева (Фіз. геогр., 5, 1956, 142).
- Живопліт— ряд густо посаджених дерев, кущів, що утворюють загорожу. За живоплотом, що ним був обведений парк, ішла широка стежка (Фр., VII, 1951, 235).
- Злам— дія за знач. зламати 1, 4 і стан за знач. зламатися 1, 3-6.
- Йорж— дрібна прісноводна риба родини окуневих із колючими плавцями. Вудок було в нього безліч - на сома, на коропа, на головня, на йоржа й на бубиря (Коз. грамота, 1939, 43).
- Киселиця— драглиста страва зі слив та борошна або круп. [Мати:] Ну, жніте ж, дітоньки, а я піду, зварю вам киселиці на полудень (Л. Укр., III, 1952, 236).
- Клямра— металева пластинка для скріплювання чогось, для оздоби тощо. За широким, бляхованим золотом чересом зі срібними клямрами стирчали пістолі й чудової роботи ніж (Гжицький, Опришки, 1962, 49).
- Клір— загальна назва служителів культу якої-небудь церкви.
- Ліфт— технічна споруда з спеціальною кабіною для вертикального переміщення людей або вантажів. Ліфтом вона піднялась на п'ятий поверх (Донч., V, 1957, 432).
- М'яч— суцільна або порожня всередині куля з пружного матеріалу, що відскакує, вдаряючись об тверду поверхню. Гей, діти-мотилята! А годі вам цяцьками грать.
- Метеостанція— скорочення: метеорологічна станція. Тисячі метеостанцій у різних куточках нашої планети чотири рази на добу ведуть спостереження за погодою (Наука.., 10, 1962, 7).
- Місце— простір земної поверхні, зайнятий або який може бути зайнятий ким-, чим-небудь. От і вибрав [Пархім] собі місце на горбику (Кв.-Осн., II, 1956, 477).
- Нари— настил, поміст або якийсь пристрій для спання (перев. з дерев'яних дощок), що міститься на певній відстані від підлоги. Після прогулянки Остап Тур сідав на краю нар, на долівку спускав довгі ноги, а руки клав на сухі коліна (Чорн. земля, 1959, 98).
- Перевтома— сильна, надмірна втома. І знов день минув. Блідий, одноманітний.
- Просище— поле, на якому росте або росло просо. - А де просище у вас? - Недалеко за селом .. Проса ще не косили, а пшеницю понад просом комбайном викошено (Вишня, II, 1956, 262).
- Прянощі— рослини, в коренях, листках чи плодах яких містяться ароматичні або пекучі на смак речовини, що використовуються як приправа до їжі. У південних районах півострова Індостан важливе значення мають плантації тютюну, кофе, какао, каучуконосів і прянощів, що йдуть на експорт: кориці, гвоздики, перцю (Ек. геогр. заруб. країн, 1956, 186).
- Піст— за церковними правилами - невживання скоромної їжі. Вона худла і блідла, чуючись трохи ослабленою від посту при важкій праці у школі (Коцюб., І, 1955, 326).
- Розпит— дія за знач. розпитати, розпитувати. Ольга мало що чула з розпитів братиків (Кобр., 1954, 157).
- Рятунок— дія за знач. рятувати і рятуватися.2. Можливість врятувати, врятуватися.
- Сніп— зв'язаний оберемок зрізаних стебел (з колосками) хлібних злаків та інших культур. Одрадяни трохи не всім селом вийшли в поле: чоловіки та парубки з грабками, а жінки та дівчата снопи в'язати (Мирний, IV, 1955, 248).
- Спів— дія за знач. співати. Катря припинилася. - Що він таке співає? - спиталася, вжахнувшися співу того: - що він співає? (Вовчок, І, 1955, 203).
- Стерв'ятник— хижий птах родини яструбових, який живиться перев. трупами, падаллю.
- Тлум— натовп, юрба. Слухав дзвону колокольного, бачив тлум людський, як сходились і розходилися (Вовчок, VI, 1956, 251).
- Упокій— спокій. За дурною головою нема ногам упокою (Номис, 1864, № 6682).
- Хвастощі— надмірне вихваляння себе, своїх вчинків і т. ін. Хотілося вірити, що все це в нього напускне, легковажні дитячі хвастощі, проте підстав для таких оптимістичних висновків було замало (Гур., Новели, 1951, 148).
- Хрускіт— тріск від ламання, дроблення, розпадання чого-небудь (сухого, твердого). Борис довго ще стояв на місці і надслухував, але ані один звук, ані один стук, ані хрускіт, ані шелест не давав знати, куди вона побігла (Фр., III, 1950, 91).
- Їство— їжа (у 1 знач.). І де ті в господа взялися Усякі штучнії їства? (Шевч., II, 1953, 107).