00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Алея— дорога (в садку, парку), обсаджена з обох боків деревами, кущами. Панський будинок з білого каменю стоїть, немов палац над усім селом, на узгір'ячку, округи його квітники рябі, алеї темні (Вовчок, І, 1955, 351).
- Бутель— велика пляшка. Внесла [господиня] здоровий бутель рому (Н.-Лев., III, 1956, 112).
- Війт— керівник місцевого (міського чи сільського) управління або самоврядування в середньовічній Німеччині, Литовському князівстві, Польщі та на Україні (в XV-XVIII ст.). Війт призначався на 100 і більше селянських волок.
- Вікно— отвір для світла й повітря в стіні приміщення (хати, вагона тощо), куди вставлена рама з шибками. Хата була чимала, .. з великими вікнами на чотири шибки (Н.-Лев., II, 1956, 223).
- Гама— послідовно зростаючий або спадаючий щодо висоти ряд звуків у межах октави. За стіною з-за лівих дверей хтось почина грати гами (Л. Укр., II, 1951, 66).
- Гаус— одиниця магнітної індукції в СГС системі одиниць.
- Гачі— штани. Та мої товариші за той час.. Сорочки та гачі поскидали І з веселим криком та сміхами Плюскотали вже у срібних хвилях (Фр., XIII, 1954, 347).
- Доброчесність— властивість за знач. доброчесний. Ользі довгий час здавалося, що він пильно вивчає її і не дуже покладається на її доброчесність (Рибак, Час.., 1960, 580).
- Дріт— металевий виріб у вигляді гнучкої нитки або тонкого прута. Одні дівчата витискають гострою машинкою листя та пелюсточки, другі оправляють дроти в те листя, треті фарбують (Л. Укр., III, 1952, 491).
- Дівер— брат чоловіка. Дівер був у вдови - брат покійного чоловіка, багатий (Вас., II, 1959, 282).
- Жовч— гірка жовто-зелена утворена в печінці рідина, необхідна для засвоєння жирів і посилення функцій кишечника. Другим соком, що надходить у дванадцятипалу кишку, є жовч, яка утворюється в печінці (Анат. і фізіол. люд., 1957, 107).
- Запоясник— кинджал. Обняла посестра побратима, тож лівиця щільно пригортає, а в правиці запоясник блиснув (Л. Укр., І, 1951, 393).
- Зеніт— найвища точка небесної сфери над головою спостерігача. Хоч сонце ще не досягло зеніту, але пекло немилосердно (Руд., Остання шабля, 1959, 415).
- Кача— пташа качки. Ключем, розвалюючись то в ту, то в другу сторону, попідтинню потяглися качата на воду (Мирний, І, 1954, 236).
- Косарка— сільськогосподарська машина для косіння трави, збіжжя тощо. Пшениця через борт косарки перевисає, крило з напругою скидає зернисті снопи (Горд.., 1954, 222).
- Кретинізм— хвороба, спричинена порушенням діяльності щитовидної залози.
- Нарада— спільне обговорення, вирішення певних питань.
- Нари— настил, поміст або якийсь пристрій для спання (перев. з дерев'яних дощок), що міститься на певній відстані від підлоги. Після прогулянки Остап Тур сідав на краю нар, на долівку спускав довгі ноги, а руки клав на сухі коліна (Чорн. земля, 1959, 98).
- Нобілітація— надання дворянського титулу, введення в дворянство. Нобілітація кількох тисяч українців - це ганебний хабар, яким польський пан хоче купити нас (Ле, Наливайко, 1940, 94).
- Окіт— роди в овець, кіз, котячих та деяких інших ссавців. Антон встиг побувати і в кошарі та дізнатися, що вже розпочався окіт овець (Чорн.., 1956, 291).
- Осел— свійська робоча тварина родини конячих. І шляхом ві[й]сько, мов гадюки.
- Осердя— основна внутрішня частина деяких приладів, апаратів, виробів і т. ін. Саморобний трансформатор має осердя з пластин.
- Офіцер— особа командного та начальницького складу збройних сил, що має військове звання від молодшого лейтенанта до полковника включно. Проходячи сусідню хату, я побачила молодого офіцера в гвардійській формі (Л. Укр., III, 1952, 620).
- Пліт— огорожа, плетена з хворосту. З доброго плота добрий кіл (Номис, 1864, № 7147).
- Реля— дедалі моя популярність зростала. Купив собі у старця релю і вечорами на шкільних гонках виспівував під її звуки: «Катерино, вража мати», збираючи коло школи ярмарок (Вас., IV, 1960, 25).
- Різа— досить мала, відрізана від великого масиву ділянка землі, яка в різних місцевостях України дорівнювала трьом, шести або десяти моргам. Сього року, мабуть, зовсім здуріла [Палажка]: захопила мою різу та й вижала аж півкопи (Н.-Лев., II, 1956, 7).
- Софіст— представник давньогрецьких філософів V-IV ст. до н. е.2. Той, хто використовує софізми для доведення явно неправильних думок, тверджень.
- Таріль— велика тарілка, кругле блюдо. В шиночку,.. Де в жовтих глеках подають вино І на тарелях - рибу та креветки, Сиділи ми в компанії французів (Рильський, III, 1961, 265).
- Твань— в'язке болото, грязь, рідке багно (у 2 знач.). Надвір вийдеш - дощ та твань, та туман непроглядний (Мирний, III, 1954, 198).
- Терапія— лікування внутрішніх хвороб лікарськими засобами або фізичними методами (без хірургічного втручання).
- Тіара— головний убір стародавніх східних царів, жерців, який був символом вищої влади, високого становища. Бачив він [Михайлик] уві сні Кіра, персів у високих тіарах, крилатих биків.
- Фартух— жіночий одяг у вигляді шматка тканини певного розміру та фасону, який одягають спереду на сукню, спідницю, щоб запобігти забрудненню їх. З голосним плачем побігла вона [Гашіца] до села, але скоро опам'яталась, обтерла сльози фартухом і подалась додому (Коцюб., І, 1955, 249).
- Флер— тонка, прозора, звичайно шовкова тканина.2. перен.
- Фотоефект— зміна яких-небудь властивостей речовини (напр., електричних) внаслідок діяння світлової енергії.
- Фібра— жилка, нерв, волокно живої тканини. Північ.
- Шків— колесо для пасової або канатної передачі руху. На лівому кінці вала барабана насаджено шків, який приводиться в рух пасом від шківа двигуна (Зерн. комбайни, 1957, 62).
- Щока— частина обличчя від вилиці до нижньої щелепи. Молодиця сіла і журливо підперла рукою щоку (Мирний, І, 1954, 167).
- Якір— пристрій для утримання на місці суден, плавучих маяків тощо у вигляді металевого стержня з лапами, які чіпляються за грунт. Стукіт мотора затих, і з катера впав у зелену глибочінь трилапий якір (Донч., VI, 1957, 505).
- Ятір— риболовне знаряддя типу пастки (сітка, натягнута на обручі), що його встановлюють на дно водоймищ. Усю торішню зиму Рибалка ятером ловив в тій річці рибу (Греб., І, 1957, 75).
- Ікло— зуб між різцями й передкореневими зубами в кожній половині верхньої та нижньої щелеп людини й ссавців. Потомились вівчарки.
- Ікра— яєчка, що їх відкладають самиці риб, раків, жаб та інших водяних тварин.- Ніхто ніколи не боронив рибу ту ловити.