00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Близнюк— дитина, що народилася одночасно з іншою в однієї матері. Його щастя дійшло до зеніту, коли Ганя в рік по шлюбі вродила йому близнюків (Фр., VI, 1951, 165).
- Біда— нещаслива пригода, подія, що завдає кому-небудь страждання.
- Веселощі— стан внутрішнього задоволення, радісного настрою, безтурботності, схильності до розваг, жартів і т. ін. Радістю і веселощами б'ється серце у Христі (Мирний, III, 1954, 37).
- Відступництво— відмова від своїх ідеалів, політичних переконань.
- Епітет— художнє означення, що підкреслює характерну рису, визначальну якість явища, предмета, поняття, дії. Образні засоби твору ["Платон Кречет"] - метафори і епітети - надають мові Ліди ліричного відтінку і допомагають передати її настрій (Укр. літ., 10, 1957, 148).
- Етап— пункт на шляху пересування військ, де військовим службовцям надається нічліг, продукти, медична допомога і т. ін.2. У дореволюційній Росії - пункт для ночівлі в дорозі груп арештантів.
- Зореліт— міжпланетний космічний корабель. Зореліт, який стрімко летить, бомбардує космічні частинки (Наука.., 12,1962, 45).
- Коліща— невелике колесо (у 1, 3 знач.). От слуга везе пані в кріслі на коліщатах (Л. Укр., III, 1952, 527).
- Контрнаступ— зустрічний наступ, що є відповіддю на наступ супротивника. Полк кинувся в контрнаступ (Довж. Десна, 1957, 139).
- Куниця— дрібна хижа тварина родини куницевих з цінним пушистим хутром. Раз над ранок чує тітка: щось так стогне під дверми! Що се? чоловік, чи кітка, чи куниця між курми? (Мак., 1954, 410).
- Кіот— складана рама або шафка зі скляними дверцями для ікон.
- Льох— спеціально обладнана яма із східцями для зберігання продуктів (переважно овочів і фруктів). Ключниця.
- Мило— тверда, напіврідка або рідка речовина - суміш жирів та лугу, що добре розчиняється у воді й уживається для миття і прання. "І що там мити?" - подумала Христя, дивлячись, як і без того тендітні та білі руки натирав панич пахучим милом (Мирний, III, 1954, 154).
- Муслін— легка, тонка й м'яка тканина. Вона [Сусанна] проплила од порога до столу, мов літня хмара, в своїх муслінах, по яких лізли урозтіч якісь безглузді лапаті квітки (Коцюб., II, 1955, 366).
- Міра— одиниця виміру чого-небудь. Міри виникли в зв'язку з потребою людини вимірювати розміри навколишніх предметів (Фізика, І, 1957, 11).
- Обмін— дія за знач. обмінювати і обмінюватися. Рожева папуга подавала вам ваше щастя в обмін на маленьку білу монетку (Смолич, II, 1958, 9).
- Оглядини— обряд знайомства батьків молодого (молодої) з житлом, господарством своїх майбутніх сватів.
- Опік— пошкодження тканини тіла людини або тварини вогнем, сонячним промінням, хімічними речовинами або чим-небудь гарячим. Рани від опіків на руках і ногах гоїлись (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 277).
- Парші— заразне шкірне захворювання людини, при якому на шкірі під волоссям, на тілі, нігтях з'являються гнійні струпи і рубці, а також струпи і рубці від цісї хвороби. До дитячих заразних хвороб шкіри, волосся і нігтів належать парші, стригучий лишай і короста (Шк. гігієна, 1954, 324).
- Письменництво— літературна діяльність, писання художніх творів. [Кіра:] Твоя повість навіть Сумцову підштовхнула на письменництво (Собко, П'єси, 1958, 220).
- Привід— підстава (справжня або вигадана), причина яких-небудь дій, вчинків. [Кай Летіцій:] Слухай! Чи зопалу ти слово се сказала, чи привід маєш щось такого думать? (Л. Укр., II, 1951, 373).
- Пухир— наповнений рідиною кулястий виступ на поверхні шкіри або слизових оболонок, що виникає при опіках, потертості та при деяких захворюваннях. Парубок показав долоні.
- Пікап— невеликий автомобіль, звичайно з відкритим кузовом, яким перевозять вантажі й пасажирів. Кілька броньовиків та пікапів.
- Рило— видовжена вперед передня частина голови деяких тварин. Він [вовк] до Огню то рило підведе, То лапу коло жару сушить (Греб., І, 1957, 71).
- Розправа— фізичне або моральне покарання за що-небудь. - Пан злякався! - шушукались дворові і ждали назавтра розправи (Мирний, IV, 1955, 108).
- Твір— те, що зроблене, створене ким-небудь і реально існує в тій чи іншій формі.
- Тлум— натовп, юрба. Слухав дзвону колокольного, бачив тлум людський, як сходились і розходилися (Вовчок, VI, 1956, 251).
- Тхір— хижий звірок родини куницевих з коштовним пухнастим хутром. У темнім лісі, за горами Зібравсь усякий звір: Вовки, лисиці з ховрахами, Зайці дурні, шкідливий тхір (Гл., 1951, 56).
- Учень— той, хто вчиться в загальноосвітній або спеціалізованій школі, що дає початкову й середню освіту. Тим часом зал наповнявся учнями, їх матерями, батьками, вчителями (Хотк., І, 1966, 161).
- Цвях— металевий або дерев'яний загострений стержень, який використовується для прикріплення, скріплення частин чого-небудь або для підвішування чогось. Іван.
- Чаплія— кухарське знаряддя, за допомогою якого переносять гарячу сковороду - залізний гачок з дерев'яним держалном. За нею челядь покотила, Схвативши хто що запопав: Кухарка чаплію вхопила, Лакей тарілками шпурляв (Котл., І, 1952, 182).
- Шори— ремінна кінська упряж із шлеєю та посторонками. Запрягайте коні в шори.
- Ядуха— задишка, спричинювана деякими захворюваннями серця або бронхів.
- Імбир— тропічна трав'яниста рослина, м'ясисте кореневище якої багате ефірними оліями.
- Іскра— найдрібніша світна частинка тіла, що горить, жевріє. З малої іскри великий вогонь буває (Укр.. присл.., 1955, 260).