ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Аїр— трав'яниста багаторічна рослина з довгими мечоподібними листками й гострим запахом.
- Вила— сільськогосподарське знаряддя з кількома довгими зубами на держаку, що використовується для піднімання, розтрушування сіна, соломи і т. ін. Ой покину ціп на току, А вила на стозі (Чуб., V, 1874, 1106).
- Виторг— гроші, одержані від продажу чого-небудь. На картоплі добре заробили, славний виторг.
- Віче— у давній Русі - народні збори, що були вищим органом влади в деяких містах. Він [князь] не міг силою примусити населення йти на війну і.. цілком залежав од віча (Іст. СРСР, І, 1956, 55).
- Дак— все теє [панство] гуляще, дак таке випещене! (Вовчок, І, 1955, 107).
- Дощ— атмосферні опади, що випадають із хмар у вигляді краплин води. Як сіно косять, то дощів не просять, - самі йдуть (Укр.. присл.., 1955, 96).
- Дрохва— великий перелітний птах степових і пустельних місць, з сильними ногами, прямим дзьобом, захисним забарвленням. Високо, під ясним небом, в'ються орли, хмарою літають дрохви, журавлі, хохітва (Стор., І, 1957, 333).
- Дяк— служитель православної церкви, що допомагає священику під час богослужіння.
- Дієта— певний режим харчування здорової або хворої людини. Безпомічність змусила графа до правильного життя, до дієти (Фр., VII, 1951, 12).
- Загад— завдання, наказ, розпорядення. Живе та баба з паннами в будинкові, так пильнує, так робить: і сама повимітає, без загаду поприбирає, й постіль усім постеле (Вас., II, 1959, 428).
- Мудь— груба, невихована людина. - А ти, мудю! А ти, хлопе! А ти, опришку! (Фр., II, 1950, 84).
- Пер— рогове нашкірне утворення з порожнистим стрижнем і легкими пухнастими відростками з обох боків, яке вкриває більшу частину тіла птахів. Улас осміхнувся та й ухопив, жартуючи, лебедицю за крило й висмикнув одне найбільше перо (Н.-Лев., III, 1956, 291).
- Притиск— дія за знач. притиснути, притискати і притискувати 1. Кайдашиха зачинила двері з притиском, а Мотря ще голосніше гукала (Н.-Лев., II, 1956, 306).
- Тавр— мітка, яку випікають на шкірі, рогах чи копитах свійських тварин. - Наш, вітчизняний, - визначив Хаєцький, як циган, обходячи коника навколо і старанно загладжуючи застрижене тавро (Гончар, III, 1959, 88).
- Тераса— природний або штучно створений горизонтальний чи трохи похилий уступ на схилі, який використовують під сільськогосподарські та лісові культури, для боротьби з ерозією грунту тощо. Подекуди на половині високості гір виступали тераси, на котрих стояли рядами білі хати в садках (Н.-Лев., II, 1956, 382).
- Яса— сигнал (у 1 знач. Понавкруги [навколо] ж гуде Орда хижа та жде, Коли дасть на грабіжку він ясу (Манж., 1955, 83).
- Їда— дія за знач. їсти 1. Жвавій Прісьці обридла така повільна їда (Л. Укр., III, 1952, 667).