00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Баша— у давній Туреччині і Єгипті - титул найвищих урядовців, вельмож та генералів. У туркені яничари І баша на лаві (Шевч., І, 1951, 200).
- Боягуз— дуже несмілива, боязка, ляклива людина. [Луїза:] Тхори, боягузи, від дитячого калатала втікаєте (Л. Укр., IV, 1954, 251).
- Вікнина— отвір у стіні для вікна. Будинок дихав пусткою через чорні вікнини поверхів (Тудор, Вибр., 1949, 288).
- Деркач— невеликий перелітний птах з жовтувато-бурим оперенням, який відзначається характерним скрипучим криком. Не співає соловейко, Лиш деркач дере, Вмерла вже весна кохана, Жаль мене бере (Дн. Чайка, Тв., 1960, 347).
- Диско— стиль популярної танцювальної музики другої половини 1970-их років (переважно танцювальний).
- Диякон— помічник священика у відправі церковної служби.
- Ешафот— поміст для страти. Терень, хоч і стояв уже на ешафоті, але навіть у цю останню хвилину не вірив у смерть (Шиян, Гроза.., 1956, 424).
- Жура— журба. Купа дров і жура - Що з них двох тяжче є? В дровах труп лиш згора, А в журі все життя (Фр., XI, 1952, 78).
- Забрудненість— ступінь, міра забруднення чого-небудь. Кількість бензинових автомобілів у світі невпинно зростає, а значить, зростає й забрудненість повітря у містах (Наука.., 7, 1967, 51).
- Звіт— письмове чи усне повідомлення офіційній особі або організації про свою роботу, виконання завдань, доручень і т. ін. У Якутську геодезистам запропонували подати звіт про.
- Згар— залишки чого-небудь згорілого. Довго він довбався в ній [люльці] протичкою,.. потім вибивав об лаву згар.
- Згин— дія за знач. згинати, зігнути. Вони [ламінати] в 5 разів легші від сталі і значно легші за алюміній, дуже міцні на розрив і на згин (Наука..2. Місце згинання. При кількаразовому згинанні одного аркуша паперу вздовж лінії згину, як правило, утворюються зморшки (Гурток «Умілі руки..», 1955, 20).
- Згук— почався страшенний, пекельний гуркіт і гвалт.
- Зрив— дія за знач. зривати 5, 6 і зриватися 2, 6. Подія із зривом зборів була така несподівана і така прикра, що кожний із них почував свою провину і ніхто не зважувався заговорити з головою сільради (Епік, Тв., 1958, 103).
- Йорж— дрібна прісноводна риба родини окуневих із колючими плавцями. Вудок було в нього безліч - на сома, на коропа, на головня, на йоржа й на бубиря (Коз. грамота, 1939, 43).
- Кача— пташа качки. Ключем, розвалюючись то в ту, то в другу сторону, попідтинню потяглися качата на воду (Мирний, І, 1954, 236).
- Кирпа— короткий, задертий догори ніс. Хома зараз тут свою кирпу тиць! (бо він у нас кирпатий на всю околицю) (Барв.., 1902, 191).
- Кисень— хімічний елемент, газ без кольору й запаху, що входить до складу повітря.
- Кукса— залишок покаліченої або ампутованої руки, ноги, пальців. Каліки повистромлювали свої кукси, цебто руки й ноги без пальців (Н.-Лев., IV, 1956, 289).
- Ланцюг— ряд металевих кілець, послідовно з'єднаних одне з одним. [Сидір Свиридович:] Химко! Піймай собаку та прив'яжи на ланцюг, щоб часом не кинулась на кого (Н.-Лев., II, 1956, 523).
- Людоїд— дикун, що їсть людське м'ясо. Для мене, здається, готувався до свята справжній бенкет, так наче я мав апетит людоїда, або приїхав з голодного краю (Коцюб., II, 1955, 358).
- Німб— сяйво, намальоване у формі круга навколо голови або над головою (на іконах, картинах релігійного змісту та ін.), як символ святості. Дід Дунай підходить до покуття.
- Обичай— звичай, звичка. У мене обичай - козацький звичай: Хоть побачу, то й не плачу (Чуб., V, 1874, 509).
- Опік— пошкодження тканини тіла людини або тварини вогнем, сонячним промінням, хімічними речовинами або чим-небудь гарячим. Рани від опіків на руках і ногах гоїлись (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 277).
- Осад— дрібні частки твердих речовин, що виділяються з рідини або газоподібного середовища й осідають на яку-небудь поверхню. Майстер.
- Осип— зернова данина. На грунтах.. сиділи його [пана Щеньковського] піддані, які справляли за це панщину, платили чинш, подимне, .. осип (Панч, Гомон. Україна, 1954, 106).
- Осцилограф— прилад для записів і спостереження змін у часі будь-яких фізичних величин після перетворення їх на зміни електричної напруги. При обертанні витка в магнітному полі осцилограф запише всі зміни струму (Курс фізики, III, 1956, 188).
- Ошуканство— обман, обдурювання. [Гільда:] Тебе ще скривдять... Разом всі підем, Щоб не було якого ошуканства (Коч., І, 1956, 568).
- Пирій— трав'яниста багаторічна рослина родини злакових, звичайно бур'ян.
- Пліт— огорожа, плетена з хворосту. З доброго плота добрий кіл (Номис, 1864, № 7147).
- Півторатонка— вантажна автомашина вантажопідйомністю в півтори тонни. Щоб вивезти.
- Риса— лінія, проведена на чому-небудь. Вся сторінка [зошита] була покреслена товстими рисами червоного олівця (Донч., II, 1956, 383).
- Сарна— гірська коза з невеликими, загнутими на кінцях рогами. На галяву вискакує з гущини сарна і.. зупиняється, витяга цікаву мордочку до кривавої смуги обрію, що червоніє на узліссі (Коцюб., І, 1955, 148).
- Стовп— колода або товстий брус, установлені вертикально. Турки-яничари догнали [Степана], До стовпа в'язали, Очі виймали (Шевч., II, 1963, 340).
- Тіун— у Київській Русі, в українських і російських землях періоду феодальної роздробленості та в Російській централізованій державі (до XVI ст.) - господарський управитель князя, боярина або іншого феодала, суддя нижчої категорії і т. ін. Коло входу до підкліті вдень і вночі стовбичили суворі варязькі воїни з оголеними мечами, ані ввійти, ані вийти без дозволу тіуна (Загреб., Диво, 1968, 233).
- Уява— здатність образно створювати або відтворювати кого-, що-небудь в думках, свідомості.
- Ягня— маля вівці (у 1 знач.). Улітку, саме серед дня, Пустуючи, дурне Ягня Само забилося до річки - Напитися водички (Гл., 1951, 39).
- Ясир— бранці, полонені, яких захоплювали турки й татари під час розбійницьких нападів на українські, російські та польські землі з XV до 60-х років XVIII ст. Микула забіг на саме ліве крило турецького табору, де сподівався знайти ясир (Мак., 1956, 505).
- Ясна— ділянки слизової оболонки ротової порожнини ссавців і людини, що покривають зубні відростки щелеп та коріння зубів. Від цинги хиталися зуби, пухли ясна, і, коли він кусав скибку хліба,- хліб ставав червоним від крові (Тулуб, В^степу.., 1964, 197).