00:00:00
ПЕРЕМОГА!
Наступна
+ - Мої найкращі результати
| Час | Дата |
+ Правила пошуку
- Глосарій
- Алое— багаторічна тропічна й субтропічна трав'яниста рослина з довгастим м'ясистим листям, укритим по краю шипами.
- Альтанка— покрита зверху легка будівля в саду, парку і т. ін. для відпочинку й захисту від сонця, дощу.
- Артіль— група людей однієї професії або ремесла, які об'єднались для спільної праці на основі усуспільнення засобів виробництва. Після визволення західних областей України народні різьбярі.
- Вепр— дикий кабан. По тих нетрях і драговині кишіло звіру: оленів, сайгаків, кіз, вепрів, лисиць (Стор., І, 1957, 257).
- Вовна— густий волосяний покрив ссавців, перев. овець і кіз.
- Впливовість— властивість за знач. впливовий. Міцні зв'язки письменників з фронтом, з героями творів обумовлювали правдивість, впливовість усієї радянської літератури (Рад. літ-во, 2, 1958, 33).
- Дрижаки— часте здригання, тремтіння тіла від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін. - Чи мало старі люди такого розказують, так що, наслухавшись, цілу ніч дрижаки спати не дадуть (Кв.-Осн., II, 1956, 170).
- Діва— дівчина. - Не думай, що були [у пеклі] чиновні... Се діви чесні, непорочні, Яким спідниці не дуло (Котл., І, 1952, 150).
- Епігон— послідовник якого-небудь напряму (в політиці, науці, мистецтві і т. ін.), який не має творчої самостійності і в нових умовах механічно відтворює застарілі ідеї. ..новоіскрівці є епігонами економізму.
- Жнивар— той, хто збирає врожай, бере участь у жнивах. Постійним і неодмінним супутником жниваря став водій автомобіля (Рад. Укр.VІІ 1962, 1).
- Згар— залишки чого-небудь згорілого. Довго він довбався в ній [люльці] протичкою,.. потім вибивав об лаву згар.
- Копія— точне відтворення чого-небудь, що цілком відповідає оригіналові. Тільки дві гарні копії з портретів козацьких полковників.
- Лиск— блиск начищеної, лакованої, змащеної і т. ін. гладкої поверхні.
- Лікар— особа з вищою медичною освітою, яка лікує хворих. [Старий пан:] Мені лікар заборонив виходити з кімнати (Вас., III, 1960, 215).
- Несмак— відсутність або недостача доброго смаку. Природа прекрасна.
- Осуд— вияв негативного, несхвального ставлення до кого-, чого-небудь. На людський поговір, на осуд суспільства вона.
- Падіж— поголовна загибель тварин від якої-небудь хвороби, голоду і т. ін. Введення в зимові раціони достатньої кількості доброякісного силосу є також одним з основних засобів боротьби з яловістю корів і падежем молодняка (Колг. Укр., 1, 1957, 20).
- Полішинель— комічний персонаж французького народного театру.@ Секрет полішинеля - секрет, який давно всім відомий.
- Причастя— християнський обряд, під час якого віруючі уживають хліб і вино - символ тіла і крові Христа, стаючи тим самим ніби причетними до «вічного життя». Жіночки, нахиливши голови, підійшли до попа.
- Підлабузник— той, хто підлабузнюється до кого-небудь. З якоюсь жорстокою холодністю бідака приймав ті подарунки як належну платню за труд, не звертаючи жодної уваги на удавану щирість підлабузників (Кол.., 1959, 29).
- Світло— промениста енергія, що випромінюється яким-небудь тілом, сприймається зором і робить видимим навколишнє. Нерівне світло осявало коротку, грубу фігуру з круглим ласкавим обличчям (Коцюб., І, 1955, 346).
- Скруха— тяжкий, гнітючий настрій. Пам'ятаєш, ..Як мене давила скруха І рятунку не було? (Стар. тв., 1958, 137).
- Спаш— псування, знищення трав, посівів тваринами.
- Стума— напівморок, напівтемрява. Болить моє серце... холоне в грудях, А ніч кругом чорна, понура.
- Утриманець— людина, яка перебуває на чиєму-небудь утриманні (див. утримання2 1). - Щоб одружитися, треба подумати, на які кошти утримувати дружину.
- Хмиз— невеликі тонкі гілки, відділені від дерева. Поїдем до лісу, нарубаєм хмизу, Запалимо сосну зверху донизу (Чуб., V, 1874, 324).
- Хуторянство— погляди й поведінка хуторянина (у 3 знач.). В чім же річ? Де ж воно, те хуторянство? Невже тільки в тому, що сюжети для своїх творів я беру з сільських та хутірських глибин (Вас., IV, 1960, 56).
- Ярмулка— шапочка з м'якої матерії без околички, яка щільно прилягає до голови. На ній [людині] був сірий просторий плащ.
- Ікло— зуб між різцями й передкореневими зубами в кожній половині верхньої та нижньої щелеп людини й ссавців. Потомились вівчарки.